Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:30

Путін покинув саміт достроково


Володимир Путін покидає Брісбен без супроводу офіційних осіб, 16 листопада 2014 року

Володимир Путін покидає Брісбен без супроводу офіційних осіб, 16 листопада 2014 року

Президент Росії Володимир Путін достроково залишив саміт «Групи двадцяти» в австралійському місті Брісбен. На прес-конференції перед відльотом він заявив, що саміт проходив у «доброзичливій та діловий» атмосфері. Путін влаштував підсумкову прес-конференцію в той час, коли інші учасники саміту G20 зібралися за робочим сніданком.

Володимир Путін пояснив своє рішення покинути Брісбен до оприлюднення підсумкового комюніке завантаженістю свого робочого графіка та необхідністю «трохи поспати». Ще напередодні прес-секретар президента Росії спростовував інформацію про те, що Путін може достроково покинути саміт.

Колишні партнери Росії у «Групі восьми», звідки Москва була виключена у зв’язку з її роллю в українській кризі, гостро розкритикували позицію Путіна. Лідери Австралії, США та Японії знову закликали Росію «припинити дестабілізувати Східну Україну». Вони висловили незгоду з російською анексією Криму і заявили про необхідність притягти до суду тих, хто несе відповідальність за катастрофу на сході України малайзійського літака рейсу MH17 і загибель близько трьохсот осіб, які перебували на борту «Боїнга-777».

Президент США Барак Обама зустрівся сьогодні з лідерами країн ЄС та обговорив перспективи спільної протидії політиці Росії щодо України. Це обговорення відбулося вже після того, як російський лідер залишив Австралію.

Австралійська преса зауважує, що Путіну на саміті був зроблений холодний прийом. Наводяться заяви західних лідерів: слова президента США Барака Обами про те, що «російська агресія проти України є загрозою мирові», прем’єр-міністра Австралії Тоні Аббота про те, що Путін намагається відновити царську Росію, прем’єр-міністра Великобританії Дейвіда Камерона – про те, що Путін підриває інтереси Росії. Прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер, як повідомляється, сказав Путіну: «Я потисну вашу руку, але мені є сказати вам тільки одне: «Ви повинні піти з України».

Австралійська Федерація українських організацій провела в Брісбені акцію протесту проти приїзду Путіна.

Лідер Федерації Стефан Романів заявив в інтерв’ю Радіо Свобода: «Ця акція зібрала людей з усієї Австралії, не тільки з української громади, були представники й інших громад, у тому числі російської, були люди з Нової Зеландії – вони зібралися разом, щоб дати зрозуміти пану Путіну: «Вам в Австралії не раді, і ми хочемо, щоб ви поїхали назад». Ми вважаємо, що поведінка пана Путіна не відповідає міжнародним нормам і цінностям. Йому треба дати відповідь щодо російської агресії в Україні. Хоча він і його уряд говорять, що вони непричетні, є достатньо свідчень, які демонструють, що російські солдати залучені і допомагають терористам. Інше питання також стосується трагедії літака, збитого над сходом України.

Я думаю, «Група двадцяти» зробила йому зрозумілий натяк. Пан Путін виглядав ізольованим під час саміту, можна було бачити, як люди намагаються уникати його, є відео того, як пан Путін сидить сам по собі за обіднім столом, ніхто не хоче бути пов’язаним із ним, ми знаємо, що він раніше поїхав, і ми розуміємо, що на такому міжнародному форумі, як «Група двадцяти», якщо вже не сталося чогось надважливого, його аргумент, що він має летіти довго, щоб працювати завтра, виглядає смішним. Це дуже жалюгідне пояснення. Але він полетів, і я думаю, більшість австралійців дуже раді цьому.

Ми намагалися заявити про дві важливі речі: перше – він, напевно, взагалі не мав би брати участь, а друге – для тих країн, які дуже хотіли, щоб пан Путін був тут, – вони повинні діяти активніше. Санкції дуже важливі. Посилювати санкції, щоб російська економіка відчувала їх. Але ми дуже побоюємося, що в недалекому майбутньому може статися російське вторгнення. Україна, можливо, отримала змогу за час припинення вогню перегрупуватися. Але зараз ми повинні бачити не розмови, а дії, і ці дії повинні бути швидкими. Австралійський уряд на чолі з Тоні Абботом продемонстрував твердість. Він описав це все так, як ми це сприймаємо вже якийсь час: пан Путін намагається створити новий світовий порядок, намагається реконструювати Радянський Союз. Прем’єр-міністр заявив йому прямо: не треба намагатися відтворити царську Росію.

У соціальних мережах люди говорили по-різному, що Путін повинен виїхати геть, і вони раді тому, що він поїхав. А я думаю, що перебування Путіна в Австралії не було особливо приємним. Його критикували, він зазнав остракізму, і, я думаю, відчув тиск, і цей тиск виявився занадто сильним, щоб йому залишитися, враховуючи, що головною темою саміту було не питання про клімат, а сам Путін, російська агресія, збитий лайнер. Те, що повинно було бути економічним форумом, стало політичним форумом. І він недооцінив цей політичний форум. Він, напевно, думав, що знає все, але не міг повірити, що тиск буде таким сильним», – сказав Стефан Романів.

Агентство «Ройтер» цитує російських експертів – опозиційно налаштованого Станіслава Белковського і проклемлівськи налаштованого Федора Лук’янова, – які пророкують тепер, після холодного прийому Путіна в Австралії, твердість позиції Росії в українському конфлікті та інтенсифікацію боїв.

Після невтішних для російського лідера результатів австралійського саміту в Києві не виключають, що Володимир Путін може санкціонувати різке загострення ситуації в зоні збройного конфлікту на сході України, тим більше, що напередодні українська розвідка отримала інформацію з кількох джерел про ймовірний наступ сепаратистів і підрозділів регулярної російської армії 16–17 листопада. На думку директора київського Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, «після різких розмов зі світовими лідерами в австралійському Брісбені Путін перебуває в стані неконтрольованої люті, тому в найближчі години треба очікувати, що він дасть наказ російським терористам захопити як мінімум Мелітополь та Дебальцеве».

Останні дані Ради національної безпеки і оборони України свідчать про те, що бойовики і російські військові продовжують підготовку до наступальних операцій у зоні проведення АТО. При цьому за останню добу кількість та інтенсивність обстрілів українських позицій трохи знизилася, що може бути пов’язано з сильними туманами у східних регіонах України. Про ситуацію поблизу міста Щастя в Луганській області повідомив телефоном командир першого штурмового взводу батальйону «Айдар» Дмитро Падалко: «У зоні нашої відповідальності досить тихо, артилерія противника поки мовчить, з їхнього боку працюють тільки окремі снайпери. Чекаємо, дивимося, спостерігаємо, тому що ситуація, дійсно, дуже напружена. Можуть бути якісь спроби провокацій».

Як заявив на брифінгу в Києві спікер РНБОУ Андрій Лисенко, за минулу добу зафіксовано близько 30 обстрілів, найбільше – поблизу Дебальцевого (Донецька область), Попасної, Станиці Луганської та Первомайська (Луганська область): «На Дебальцевському напрямку терористи з мінометів, гранатометів і стрілецької зброї обстрілювали позиції сил АТО в районах Дебальцевого, кургану Гострої Могили та поблизу села Нікішине Шахтарського району Донецької області. На території Донецького аеропорту бойовики тричі завдали ударів із зенітних установок по наших позиціях. Крім того, із зенітних установок і стрілецької зброї обстріляли нашу колону військової техніки».

За словами Лисенка, вранці в неділю, порушивши вимоги міжнародного та українського законодавства, на Донбас прибула з Росії колона з 74 вантажівок чергового так званого «гуманітарного конвою». Про зміст вантажу та його призначення українській стороні нічого не відомо. Прикордонники та митники здійснили тільки візуальне спостереження за проходженням вантажу через кордон, без виконання покладених на них контрольних функцій. У Москві стверджують, що російська колона доставила в Донецьк і Луганськ електротехнічне обладнання та комплектуючі, паливо та будматеріали. Це вже сьомий так званий «гуманітарний конвой», відправлений Росією на Донбас без згоди офіційного Києва.

Тим часом у населеному пункті Грабове під Донецьком почалися роботи з вивезення уламків малазійського Boeing-777, що виконував рейс Амстердам – Куала-Лумпур і який був збитий 17 липня, за даними Служби безпеки України, бойовиками з російського зенітно-ракетного комплексу «Бук». У результаті теракту всі 298 осіб, які перебували на борту, загинули. Як повідомляється, нідерландські експерти позначають частини лайнера, приготовані для вивезення, спеціальною фарбою, після чого їх будуть описувати спільно з представниками так званої «ДНР» і вантажити на автомобілі. Перший автомобіль з фрагментами літака в неділю прибув на склад станції Пелагіївка в Донецькій області. Звідти в залізничному вагоні уламки відправлять до Харкова і вже потім, очевидно, до Амстердама, де триває розслідування авіакатастрофи. Очікується, що вся процедура збору та відправки фрагментів Boeing займе не менш як 10 днів.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG