Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:55

Економіка України. Пастка рецесії


Харківський тракторний завод. Ілюстраційне фото

Харківський тракторний завод. Ілюстраційне фото

(Рубрика «Точка зору»)

За великим рахунком, події, які відбуваються в останні місяці на Донбасі, дещо відсунули «у тінь» проблеми української економіки. Єдине, про що активно говорять – про триваючу девальвацію гривні. Навіть опублікована десь два тижні тому інформація Держстату про те, що річна інфляція (місяць до місяця) в жовтні вже притул наблизилася до рівня у 20% (19,8%), прискорившись із 17,5% за підсумками вересня, а з початку поточного року інфляція склала 19% (за січень-вересень – 16,2%), не викликала особливо бурхливої реакції в суспільстві, експертному середовищі, вітчизняних ЗМІ. Між тим, прогноз МВФ, Всесвітнього банку, Нацбанку рівня інфляції за підсумками 2014 року становить 19%, прогноз Мінекономрозвитку – 19,5%. Тобто ми «достроково перевиконали план», але цей негативний результат не став чимсь несподіваним. Всі вже, схоже, звикли до того, що вітчизняна економіка перебуває в стадії рецесії й навіть змирилися із цим. Як написала в одній зі своїх новел японська письменниця Ісуна Хасекура, «якщо людина бачить край обриву, ходити поруч із ним не так вже й важко». І ми продовжуємо ходити. Тим часом, образно кажучи, ґрунт під ногами просідає усе сильніше.

У цьому контексті мені згадався консенсус-прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2014-2015 роки, підготовлений на основі опитування провідних вітчизняних економістів і вчених та оприлюднений Мінекономрозвитком 16 травня цього року. Тоді падіння реального ВВП України за підсумками 2014 року оцінювалося в 4,6%. «Оптимісти» казали про «мінус» 2,9%, «песимісти» – про «мінус» 8%. І останні, на жаль, виявилися праві. Наразі ми маємо прискорення падіння ВВП, яке, за оперативною оцінкою Держстату, у ІІІ кварталі 2014 року склало 5,1%, порівняно з III кварталом 2013 року. Тоді як за підсумками ІІ кварталу 2014 року обсяг ВВП скоротився на 4,6% до відповідного періоду 2013 року. Таким чином, падіння ВВП спостерігається вже 9 кварталів поспіль – з ІІІ кварталу 2012 року, за виключенням ІV кварталу 2013 року, коли нетипова та одночасно сприятлива ситуація в сільському господарстві дозволила українській економіці вийти «в нуль».

На щось інше годі й було розраховувати, зважаючи на вкрай складне становище, в якому знаходиться Україна. У поточному році вітчизняна економіка потрапила у пастку рецесії, адже всі три потенційних джерела економічного росту – споживання, інвестиції, експорт – демонструють падіння. До речі, про цю загрозу Мінекономрозвитку, в якому працюють грамотні й високопрофесійні фахівці, попереджало давно та неодноразово. Але деякі члени Кабміну, які, схоже, просто «заблукали» в урядових тенетах, вирішили не прислухатися до цих застережень. І дуже даремно.

Для подальшого розвитку України надзвичайно негативне тло створюють низький зовнішній попит, несприятлива цінова кон’юнктура на світовому ринку вітчизняного експорту (насамперед, це стосується чорних металів та мінеральних добрив), у поєднанні з зовнішньоторговельними обмеженнями від країн-членів Митного союзу, головним чином – Росії. З іншого боку, маємо посилення економічних проблем, які виникли через ескалацію військового конфлікту на сході країни, анексію Кримського півострова та макроекономічну невизначеність. Через загострення військового конфлікту в Донецькій та Луганській областях зупинили свої виробничі процеси практично усі промислові підприємства, що знаходяться у зоні АТО (зокрема, гірничо-металургійного комплексу, хімічної промисловості та машинобудування). Це, у свою чергу, через виробничу кооперацію, позначилося на виробничій діяльності суміжних підприємств інших регіонів країни, що призвело до значного ускладнення технологічного процесу та виникнення дуже серйозних логістичних проблем.

За підсумками 9 місяців 2014 року промисловість України продемонструвала дуже погані результати: падіння промислового виробництва склало 8,6% до відповідного періоду минулого року, в тому числі, машинобудування – «мінус» 20,3% (вітчизняний автопром взагалі рухнув на 34,8%), будівництво – «мінус» 17,2%, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки – «мінус» 14,9%, хімічна промисловість – «мінус»14,7%, металургія – «мінус» 13,7%. До речі, за даними галузевого Об’єднання «Металургпром», у січні-вересні цього року збитки наших металургів виросли на 5 мільярдів гривень. Сьогодні, фактично, лише сільське господарство, яке зуміло за звітний період збільшити виробництво на 16% (включаючи +22,8% у рослинництві), ще якось утримує вітчизняну економіку. Але й воно поступово починає «пригальмовувати»: за 10 місяців 2014 року зростання виробництва в АПК скало вже 7,5% (у рослинництві +9,6%).

Посилення геополітичних та економічних загроз також зумовлює відтік інвестиційних і кредитних ресурсів з національної економіки, що провокує подальше зниження міжнародних резервів та накопичення готівкової валюти поза банківською системою. Так, у поточному році вперше, починаючи з 2009 року, отримано від’ємне сальдо за фінансовим рахунком платіжного балансу в сумі 1,6 мільярдів доларів. Це, у свою чергу, зумовило формування негативного зведеного сальдо платіжного балансу на рівні 4,9 млрд. дол., проти позитивного на рівні 1,5 млрд. дол. у минулому році.

Не можна обійти увагою й скорочення експорту українських товарів на 7,7% за січень-вересень 2014 року, порівняно з аналогічним періодом 2013 року. У грошовому еквіваленті це складає понад 3,5 мільярди доларів. Якщо обсяг експорту до країн ЄС збільшився за цей період на 12,3% (або на 1,46 млрд. дол.), і це, безумовно, великий «плюс», то поставки до Росії скоротилися на 27,3% (або на 3,269 млрд. дол.). Компенсувати настільки величезні втрати нам не вдалося.

Стан справ із внутрішнім споживанням також дуже поганий. Обсяг роздрібної торгівлі, який є ключовим індикатором споживання, у І півріччі 2014 року ще якось зростав, але, починаючи з липня, цей показник пішов у «мінус». За 10 місяців – вже «мінус» 6,8%, що пов’язано із знеціненням доходів від трудової діяльності: у січні-жовтні реальна заробітна плата скоротилася на 4%. Військовий конфлікт та кризові процеси в економіці України формують високі інфляційні і девальваційні очікування як населення, так і бізнесу. Це змушує бізнес підвищувати ціни, з метою нівелювання своїх ризиків, а населення – переорієнтовувати споживчі потреби на більш дешеву продукцію, що, відповідно, додатково звужує попит.

Кажуть, немає пророка у своїй Вітчизні. Не прагну ним ставати, однак, зроблю прогноз деяких макроекономічних показників за підсумком 2014 року:

* скорочення ВВП становитиме більше ніж 10%;

* інфляція становить 22% (грудень до грудня попереднього року);

* промислове виробництво скоротиться на 11%;

* середньомісячна заробітна плата працівників зменшиться на 7,3%.

Не дуже оптимістично, але такі сьогоднішні реалії, такі розміри пастки рецесії, в якій Україна зараз перебуває.

Богдан Данилишин академік НАН України

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG