Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 18:58

Уряд Молдови ухвалив стандарти ЄС, але фермери відстають


Ліліана Барбароше

Євросоюз і Молдова завершили переговори щодо Угоди про асоціацію в червні 2013 року. На саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі 28 листопада 2013 року, коли Україна мала підписати документ, він був лише парафований сторонами. Але вже через півроку, 27 червня 2014-го, угоду було підписано сторонами у Брюсселі. Молдавський парламент ратифікував угоду через кілька днів. Минулого тижня угоду ратифікував Європейський парламент. Як і для України, найважливішу частину угоди, складає зона вільної торгівлі.

Відсвяткувавши підписання та ратифікацію Угоди про асоціацію, Республіка Молдова стала на шлях її впровадження. І тут з’ясувалися проблеми, до яких в Кишиневі не були готові. Шлях молдавських товарів на європейський ринок виявився складнішим, ніж очікували навіть найскептичніші спостерігачі. Особливо помітно це на прикладі сільського господарства, головної зовнішньоекономічної галузі країни.

Говорячи про успіхи своєї галузі, міністр сільського господарства і харчової промисловості Василе Бумаков особливо наголошував, що Молдова набагато випереджає в цьому сусідню Україну.

Те, що для нас уже є пройденим етапом, Україна поки й не починала. Наприклад, ми здійснили реформу у сфері безпеки продовольства

«Те, що для нас уже є пройденим етапом, Україна поки й не починала. Наприклад, ми здійснили реформу у сфері безпеки продовольства. Це дуже і дуже складна реформа, і ми її провели успішно. Нам рекомендували також повернути фітосанітарні та ветеринарні служби на митницю. Ми і це зробили, хоча довелося докласти величезну працю. Потім, нам вдалося провести реформу, пов’язану з географічними вказівками товарів. Реформували виноградарську і виноробну галузі. створили Агентство винограду і вина. Тільки вдумайтеся: зараз, крім бджолиного меду, в списку наших товарів, допущених на ринок ЄС, фігурує і продукція аквакультури. Найближчим часом, сподіваємося, в цей список увійде і яйце столове. Також, до успіхів слід віднести і те, що нам вдалося до підписання угоди привести все галузеве законодавство відповідно до європейських. Сьогодні у нас немає ніяких проблем по частині відповідності товарів фітосанітарним стандартам Євросоюзу, стандартам безпеки продовольства або сертифікації».

Проте, коли Росія, караючи Молдову за європейський вибір, оголосила ембарго на її продукцію, скористатися відкритими дверима європейського ринку, молдовські виробники практично не змогли. Зокрема, йдеться про експорт яблук. Тут квота зросла вдвічі, з 20 до 40 тисяч тон. Але з’ясувалося, європейським стандартам відповідала лише тисяча тонн молдовських фруктів. (Для порівняння, в самій Молдові з’їдається щорічно 450 тисяч тонн яблук). Адже необхідного обладнання для сортування і пакування своєї продукції молдовські виробники ще не мали.

В інтерв’ю Молдовській редакції Радіо Вільна Європа Олександру Слусар, керівник найбільшої фермерської асоціації Uniagroprotect, так розповів про виклики, які постали перед молдовськими сільськогосподарськими виробниками.

У нас дуже мало сортувальний ліній, пакувальних ліній, не вистачає холодильників, а все це складає товарний вигляд продукту

«Процес рухається дуже важко. Протягом цих років уряд приділяв особливу увагу впровадженню стандартів, продовольчої безпеки, сертифікації, митного оформлення. Все це марно, якщо у нас немає конкурентоспроможної продукції відповідно до стандартів європейської торгівлі. Проблема загострилася після того, як Росія ввела ембарго на поставки. Фермери шукають ринки, контракти, але за 10 років мало уваги було приділено товарному виду продукції. У нас дуже мало сортувальний ліній, пакувальних ліній, не вистачає холодильників, а все це складає товарний вигляд продукту, без якого ми не можемо йти в ЄС. У нас є тільки 15 сортувальний ліній, а потрібно 150. Холодильники покривають 35 відсотків потреб», – зазначає голова фермерської асоціації.

Йоганнес Ган

Йоганнес Ган

На початку листопада новий комісар Євросоюзу з питань європейської політики сусідства і переговорів з розширення, австрієць Йоганнес Ган пообіцяв в Кишиневі європейську підтримку в розмірі 30 мільйонів євро саме для підготовки молдавської економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Частина цих коштів надійде через програму ENPARD, призначену для субсидування сільськогосподарських виробників.

«Прем’єр Юріє Лянке і Йоганнес Ган підписали цю угоду, і гроші почнуть надходити. В рамках програми ENPARD в наступні три роки ми можемо розраховувати на 53 мільйони євро. Це дозволить профінансувати значно більше проектів у сільському господарстві», – запевняє міністр Бумаков.

Із європейськими фондами, виділеними в рамках програми ENPARD, субсидіями на сільське господарство, які може собі дозволити державний бюджет, а також надходженнями з інших специфічних проектів, фінансованих європейськими та міжнародними фінансовими інституціями, потрібно буде в кращому випадку 2-3 роки для того, щоб сільськогосподарські виробники змогли розвинути свій експортний потенціал і відчути себе впевнено на європейському ринку, вважає Олександру Слусар.

«Зараз проектів мало. Більшість з них на етапі переговорів, – каже він. – У нас є проект, який допомагає здобувати сільськогосподарську техніку, і ще один проект, який допомагає кредитуватися, але там недостатньо ресурсів. Решта перебувають на обговоренні. Дуже хороший польський проект, але він, на жаль, затримується, незважаючи на те, що після його ратифікації минув рік».

«Дуже хороший проект на 100 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку, спрямований на розвиток конкурентних виробників фруктів. Це дуже хороші проекти, їх необхідно реалізувати якомога швидше, щоб зробити сільське господарство більш конкурентоспроможним, тим більше, що наступного року ми отримаємо доступ до субсидій ЄС – на 17 мільйонів євро на рік. Не так багато, але це допоможе вирішити частину проблем. Ми повинні знайти й інші проекти, якщо хочемо швидко зробити наше сільське господарство конкурентоспроможним», – говорить голова фермерської організації.

Але якими б не були складнощі у сільському господарстві, серед реформ, необхідних для наближення до європейських стандартів, ще більших проблем зазнає реформування юстиції. Незважаючи на готовність виділити значні кошти для перебудови цієї сфери з тим, щоб молдавське правосуддя могло в результаті цієї реформи зловити за руку великих корупціонерів, Євросоюзу недавно довелося відкликати частину обіцяних грошей – 1,8 мільйона євро внаслідок затягування з реформою прокуратури. Цю реформу офіційний Кишинів зобов’язався провести до завершення терміну повноважень чинного уряду і парламенту, але тільки ініціював її.

Єдиним безперечним успіхом правлячої коаліції є скасування цієї весни візового режиму щодо громадян Республіки Молдова. Молдовани стали першими серед країн «Східного партнерства», хто отримав право вільного пересування на просторі Європейського союзу. Як зазначив президент Румунії Траян Бесеску, цей успіх став можливим значною мірою завдяки «розумній стратегії», якої з самого початку дотримувався офіційний Кишинів: в процесі здійснення європейських реформ, необхідних для зближення з європейським простором, спершу безвізовий режим – потім Угоди про асоціацію та про вільну торгівлю.

З точки зору Брюсселя, однак, успіх був обумовлений тим, що, передбачаючи невдачі у Вільнюсі на переговорах з Україною, яка становила головну тему саміту, Європейська комісія зробила цей подарунок молдаванам, оскільки повинна була доповісти про успіх, нехай і маленький, у своїх відносинах з країнами «Східного партнерства».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG