Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:41

Оплачуючи проїзд на пасажирському муніципальному транспорті в Києві, кияни або гості столиці отримують паперовий квиток, якщо це наземний транспорт, та жетон, якщо це метро. Для зручності користування влада Києва вирішила ввести єдиний електронний квиток. Але, як з’ясувалося, не на дуже вигідних для громади і, навпаки, – на дуже привабливих для окремих підприємців умовах. Про це йдеться у програмі «Схеми» – спільному проекті Радіо Свобода і Першого національного телеканалу.

Київська міська державна адміністрація (КМДА) оголосила конкурс на пошук інвестора для створення єдиної системи оплати проїзду у наземному та підземному транспорті в 2013 році. Втім, не всі охочі змогли взяти в ньому участь, кажуть потенційні претенденти.

«Був проведений тендер, в якому з незрозумілих причин не брали участь учасники цього ринку – це відома фірма «Кард-системс» – зараз «Астек», фірма «Автор», яка входить в об’єднання «Інком», фірма «Пласіс», яка входить в об’єднання «Карбон», у яких є готові рішення», – каже Сергій Богданов, директор компанії «Авплас».

«Я б не називала цей конкурс конкурсом. Цей захід у стилі того, як проводилися всі конкурси в той час. Заздалегідь був відомий переможець», – згадує Лілія Бородуліна, виконавчий директор консорціуму «Астек».

Тоді КМДА визнало переможцем конкурсу маловідоме харківське ТОВ «Альфа пей термінал», яке зобов’язалося вкласти в проект понад 113 мільйонів гривень. Але, безумовно, не безповоротно. Після впровадження програми інвестор отримуватиме винагороду у розмірі 8,47% від виручки з пасажирського транспорту Києва протягом не менше ніж 10 років.

Щоб визначити привабливість зазначеного інвестування, достатньо помножити вартість квитка на пасажиропотік. Наприклад, за даними Київського метрополітену, у 2013 році він перевозив у середньому майже мільйон пасажирів на день. При вартості проїзного квитка 2 гривні і праві інвестора на отримання 8,47% від вартості поїздки той зможе заробляти 167 тисяч гривень на день або майже 61 мільйон гривень на рік.

Якщо ж вартість квитка буде 4 гривні – на цьому наполягає Київський метрополітен, – то заробітки «Альфа пей термінал» складатимуть понад 121 мільйон гривень на рік. Тобто лише за перший рік роботи харківська фірма може відбити свої витрати і наступні 9 років заробляти надприбутки.

За час дії договору «Альфа пей термінал» може отримати надходжень у сумі від майже 600 мільйонів гривень до понад 1,2 мільярда гривень, і це лише від метро – а є ще автобуси, трамваї та тролейбуси. «Головний момент у тому, що якщо ми говоримо, що інвестор буде отримувати ці гроші, то, відповідно, їх буде втрачати метро», – зазначає Володимир Тарчинський із громадської організації «Публічний аудит».

Це питання особливо актуальне зараз, коли, за словами начальника Київського метрополітену, підприємство перебуває у важкому фінансовому становищі. «На сьогоднішній день метрополітен збитковий. Катастрофічна нестача грошей призводить до того, що ми не можемо забезпечити необхідну парність поїздів на лінії. Пасажир довше стоїть на платформі і чекає поїзд. Також і по інших службах. Ескалатори ми не можемо ремонтувати і вимушені зупиняти, закривати; обмежувати швидкість поїздів», – розповідає Віктор Брагінський, начальник КП «Київський метрополітен».

Не краща ситуація з фінансами і в «Київпастрансі», який завідує всім наземним транспортом, говорить його голова. Але він готовий працювати з «Альфа пей термінал». «Врешті-решт все ж таки кияни заплатять за впровадження цього продукту», – зазначає Сергій Майзель, генеральний директор КП «Київпастранс».

Слід Геннадія Кернеса

Учасники ринку стверджують, що за компанією «Альфа пей термінал» стоять інтереси мера Харкова Геннадія Кернеса. «Знаю, що саме Кернес лобіював інтереси «Альфа пей термінал» в Харкові при впровадженні подібного проекту», – розповів Сергій Богданов.

Журналісти програми «Схеми» встановили, хто реально збиратиме мільярди з пасажирів громадського транспорту столиці. За даними Єдиного державного реєстру, в 2013 році засновником «Альфа пей термінал» був харків’янин Михайло Леонов. Однак вже зараз 100% компанії володіє кіпрська «Тріендотто інвестментс лімітед». Згідно з даними офіційного реєстру Кіпру, її кінцеві власники через «Корімпекс інвестментс лімітед» є два харківські бізнесмени – Карен і Армен Ванецян.

Слід зазначити, що свого часу саме Карен Ванецян був одним з небагатьох, кого Геннадій Кернес удостоїв подяки за значний особистий внесок у розвиток вірменської культури в Харкові.

Звернення безпосередньо до «Альфа пей термінал» з проханням розповісти, яким чином компанії вдалося виграти тендер в Києві і чиї інтереси вона представляє, не дали результатів. В компанії відмовилися від коментарів.

В той же час журналістам програми «Схеми» вдалося поспілкуватися з мером Києва Віталієм Кличком і його заступником Ігорем Никоновим, який безпосередньо займається цим питанням. Незважаючи на те, що за рік компанія так і не реалізувала проект, вже нова влада Києва не збирається відмовлятися від послуг харківської фірми. «Ми можемо зараз зарубати все і нічого у нас не буде – ні електронного квитка, нічого іншого. Давайте говорити відверто: в тих умовах, в яких на сьогоднішній день є місто Київ і економіка в Україні, ми раді будь-яким інвестиціям, які приходять на сьогоднішній день», – заявив Віталій Кличко.

А перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов пообіцяв, що винагорода «Альфа пей термінал» буде зменшена майже вдвічі – до 4,5%.

Документального підтвердження словам Ігоря Ніконова поки не знайшлося. Тим часом харківські бізнесмени, обрані на непрозорому, як стверджують учасники ринку, конкурсі ще за часів Віктора Януковича, погрожують, що у разі розірвання з ними договору кияни муситимуть повернути їхні нібито вже вкладені 28 мільйонів гривень. І з цієї пастки нова столична влада, схоже, вибиратись не має бажання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG