Анастасія Кириленко
Сергій Колесников – біолог, колишній бізнес-партнер Миколи Шамалова, який потрапив під санкції ЄС і США, побоюється, що Володимир Путін може розпочати повномасштабну війну, щоб убезпечити себе від антикорупційних розслідувань. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Коли я два роки тому заявив журналістам, що Путін буде використовувати ядерну дубину, на мене подивилися як на божевільного. Але хто міг припустити, що буде розв’язана війна в центрі Європи?» – говорить Сергій Колесников. Зустріч з кореспондентом Радіо Свобода проходить за межами Росії.
Сергій Колесников став добре відомий в 2011 році, після того як розкрив документи про так званий «палац Путіна» – споруду під Геленджиком, яка добре охоронялася, і мала командний пункт і вражаючу архітектуру. Вхід нагадує портал Зимового палацу. Прес-секретар Дмитро Пєсков заявив, що «Путін не має до чорноморського палацу ніякого відношення». Після суперечливих повідомлень про створення в Лондоні «трибуналу для Путіна» за участю Сергія Колесникова, втікачів-бізнесменів Віталія Архангельського, Валерія Морозова та інших («трибунал» в результаті не був створений), Сергій Колесников практично припинив антикорупційну діяльність, хоча як і раніше підтримує сайт з документами, що стосуються палацу і бізнесу друзів Володимира Путіна. Інтерв’ю Сергія Колесникова увійшли в західні документальні фільми та книги про Володимира Путіна.
Документи та аудіозаписи, надані Сергієм Колесниковим, вказують, що Роман Абрамович, Олексій Мордашов надавали благодійні внески компанії «Петромед» (засноваій в 1990-і в Петербурзі Комітетом із зовнішніх зв’язків мерії). У 2000-і «Петромед» закуповувала західне медичне обладнання, розбудовувала операційні в регіонах – Петербурзі, Пермі, Тюмені, Череповці. Однак частина грошей, за словами Сергія Колесникова, була використана друзями Володимира Путіна Миколою Шамаловим (співзасновник кооперативу «Озеро») та Дмитром Гореловим (виходець зі спецслужб) для купівлі акцій банку «Росія». При цьому, говорить Сергій Колесников, вони є лише номінальними власниками. Частина коштів була використана для купівлі акцій «Согазу», і нарешті, ще одна частина – через структури, зареєстровані в Ліхтенштейні та Швейцарії, – для будівництва «палацу».
У 1990-і Сергій Колесников щотижня зустрічався з Володимиром Путіним у мерії Петербурга, рідше – в 2000-і. Востаннє Колесников бачився з Володимиром Путіним у 2008 році. Йому також було доручено курувати будівництво «палацу».
Сергій Колесников заявляє, що наважився спілкуватися з пресою в 2011-му, після того як йому було сказано, що він «холоп» і повинен виконувати будь-які розпорядження «Михайла Івановича» (так між собою бізнес-партнери називали Володимира Путіна).
Сьогодні він вважає, що Володимир Путін може розпочати повномасштабну війну, «щоб вижити фізично».
– У 2012 році я опублікував статтю в газеті «Ведомости», яка називалася «Путін назавжди». Уже треті вибори показали, що ніякого іншого варіанту, окрім як постійно утримувати владу, у Путіна і людей, які його оточують, немає. Путінська вертикаль створена на корупційних засадах. Усі члени путінської вертикалі управління країною якимось чином пов’язані з корупцією. Передати владу іншій партії, іншим людям – це означає підставити себе під колосальну загрозу початку розслідувань, в тому числі кримінальних, і неминучого покарання.
– У багатьох, хто особисто знав Путіна, склалася думка про нього як про виключно розумну людину. Банальним клептократом він не виглядав.
– Просто це виявився найпростіший спосіб побудови вертикалі управління. Іншого варіанту у Путіна сьогодні, на жаль, вже немає. З тієї причини, що ця вертикаль управління вибудувана, і вона працює.
Зараз прийняті санкції, в тому числі і проти Вашого колишнього бізнес-партнера Миколи Шамалова. Як ви думаєте, чи ефективні вони?
– Моя думка: санкції роблять колосальний вплив на економіку Росії і, природно, є дуже серйозними для найближчого оточення Путіна. Наскільки вони виявляться ефективними, потрібно ще подивитися за часом.
– Ви два роки тому припускали, що Путін буде використовувати ядерну дубину. Чому?
– Політик використовує всі засоби, які знаходяться у нього в руках. Ніхто не припускав два роки тому, що в центрі Європи буде розв’язана справжня війна і загинуть тисячі людей. Але сьогодні це реальний факт.
– І ви вважаєте, Путін може піти на ядерну війну?
– Я вважаю, що виключати цю ймовірність ні в якому разі не можна. Два роки тому припущення про війну в центрі Європи, в якій гинуть тисячі людей, здавалося абсолютним маренням. Сьогодні це об’єктивна реальність. Те ж саме ми можемо сказати і про можливість застосування ядерної зброї. Можливо, зараз це дуже малоймовірно, але це вже не здається маренням.
– Для захисту власності?
– Я думаю, що наразі Путін і його найближче оточення думають вже не стільки про захист власності і не про якісь гроші. Мені здається, зараз вони приділяють увагу просто своєму життю.
– Тобто існує загроза життю?
– Втрата влади пов’язана із загрозою як мінімум початку розслідування, і, відповідно, можливого покарання за скоєні справи.
– У Путіна рейтинг 86 відсотків. Хіба це не врятує його від можливого переслідування?
– Я вважаю, що дуже високий рейтинг – ц якраз погано. Це ні про що не говорить. Ми всі чудово пам’ятаємо, яким величезним рейтингом володів Лужков, будучи мером Москви. І через три місяці після того, як його зняли, його 70-80 відсотків рейтингу перетворилися на 0,2-0,3 відсотка людей, які його підтримували.
– Є така думка, що Путін догоджає народові словами «мочити в сортирі», «родзинки з булки» і таке подібне.
– Тимчасово, коли у держави є можливість годувати народ, за рахунок того, що економіка не працює, але все одно використовуються природні багатства, щоб підтримувати нормальний рівень життя у народу, дати розваги, то всі ці слова імпонують. Це тимчасове явище. Сьогодні якимось чином потрібно виправдовувати економічну кризу. Ніхто не хоче сказати, що в цій кризі винні ми. Завжди простіше сказати, що у нас є вороги – Америка, Європа, і вони винні в тому, що ми стали жити гірше. Це теж сприяє намірам почати війну.
– Коли ви востаннє бачилися з Путіним?
– Це було в 2008 році. Ми обговорювали хід реалізації програми з будівництва центрів високих медичних технологій. Зараз ця програма практично вся виконана.
– Він вникав в деталі? Був зацікавлений у модернізації лікарень?
– Звичайно, раз ми це обговорювали, він був зацікавлений. Але у мене склалося враження, що він дуже втомився. І тоді, і, як я розумію, зараз всі намагаються перекласти на нього відповідальність за ухвалення рішень. Людина не може ухвалювати величезну кількість рішень в обмежений час. Йде втрата якості управління та зниження рівня відповідальності на низових рівнях від людей, які відповідальність нести повинні. Витрати створеної системи.
– Але він, напевно, насолоджується своєю посадою. Взяти хоча б палац.
– Я не Путін, і судити важко, але в мене таке враження, що навіть розкіш і вплив починають в певний час набридати.
– Як взагалі користуватися офшорними рахунками, залишаючись довічним президентом?
– У мене склалося таке враження, що, починаючи з 2008 року, конкретно гроші перестали його цікавити. Гроші вже не мають ніякого значення: йому належить вся Росія. А палаци – я думаю, що це вже просто як іграшка.
– Що тоді є головною метою?
– Утримання влади як умова збереження свого життя.
– Чи розуміє Захід, що робити з Путіним?
– У моєму уявленні західні журналісти і багато політиків Путіна не розуміють. Найточніше визначення дала Меркель, коли вона сказала, що «ми живемо в різних реальностях». Реальність західних політиків і реальність Путіна різна. Це паралельні світи. Їм дуже складно зрозуміти, що робитиме Путін.
– Спочатку, ще в Петербурзі, він говорив багато хороших слів, наприклад, про підтримку малого бізнесу.
– Спочатку частина справ відповідали словам. Спочатку частина слів відповідала справам. Але, починаючи з 2003-2004 року, не можна сказати, що в країні активно розвивалися демократичні інститути.
– До вашої компанії знову звернулися в 2000-і. Чому?
– Ми дуже професійно працювали з оснащення лікарень новими модулями, переобладнання операційних. Можна поїхати в Череповець, Тюмень, Перм, Петербург і подивитися.
– Але довелося будувати і палац.
– «Петромед» не будував палац. Ми брали участь в організації фінансування, а будівництво вів «Спецбуд Росії». Ми їздили туди два-три рази на рік, щоб контролювати виконання робіт.
– Він був переписаний на бізнесмена Олександра Пономаренко?
– Так.
– Наскільки Пономаренко близький до Путіна?
– Історія володіння палацом взагалі непроста. Досі ніхто не знає, хто є кінцевим бенефіціаром землі і палацу. Пономаренко сказав: «Так, я його купив». Але реально купила його кіпрська компанія. А нею володіє компанія, зареєстрована на Британських Віргінських островах. І немає даних, хто ж є власником компанії на BVI.
– Ви зараз не в Росії. Чи плануєте повернутися колись?
– Це моя найбільша мрія – повернутися до Росії.
Повний текст матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода
