Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:43

Заявка України на членство в ЄС: погляди Порошенка і Гана збіглися


Київ – Часові строки, визначені президентом Петром Порошенком для проведення реформ і підготовки для подання заявки на членство в ЄС, є реалістичними, заявив єврокомісар з питань політики сусідства та розширення Йоганнес Ган під час свого першого візиту до української столиці в новій якості. Український президент раніше у посланні до парламенту висловив переконання, що Україна зможе оформити таку заявку за п’ять років. Йоганнес Ган також наголосив, що підтримує кроки з децентралізації України.

Новопризначений єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган уперше приїхав з офіційним візитом до України. Зустрівся з президентом, прем’єром та спікером парламенту й принагідно підписав чергову фінансову угоду між ЄС та Україною на 55 мільйонів євро для підтримки її регіональної політики.

Йоганнес Ган

Йоганнес Ган

Вже під час перших відвідин української столиці в новому статусі Йоганнесу Гану довелося відповідати на запитання про його бачення перспективи членства України в ЄС. Єврокомісар послався на главу Української держави.

«Я вважаю, що тут має йтися про покрокові заходи. Президент Порошенко доволі чітко й реалістично сказав, що перед тим, як подавати обґрунтовану заявку на членство в ЄС, потрібні певні реформи. І часові рамки, які він для цього визначив, імовірно, є реалістичними. Мій безпосередній інтерес та увага стосуються політичної ситуації на Сході України й у Криму та розвитку економіки, що передбачає приваблення іноземних інвестицій», – заявив єврокомісар.

Петро Порошенко

Петро Порошенко

Президент Петро Порошенко у посланні до парламенту 27 листопада заявив, що проведення необхідних реформ дасть змогу Україні через п’ять років подати заявку на членство в Євросоюзі.

Йоганес Ган заявив, що його метою наразі буде сприяти розвитку української економіки та формуванню сприятливого інвестиційного клімату. Від прогресу в справі реформ залежатиме й проведення конференції для інвесторів в Україні за сприяння ЄС. Якщо такий прогрес буде, то це може відбутися в січні-лютому наступного року, зауважив єврокомісар.

Президент України Петро Порошенко (другий ліворуч), прем'єр-міністр Арсеній Яценюк (праворуч) та голова Верховної Ради Володимир Гройсман (другий праворуч) під час зустрічі з єврокомісаром з питань політики сусідства та розширення Йоганнесом Ганом. Київ. 27 листопада 2014 року

Президент України Петро Порошенко (другий ліворуч), прем'єр-міністр Арсеній Яценюк (праворуч) та голова Верховної Ради Володимир Гройсман (другий праворуч) під час зустрічі з єврокомісаром з питань політики сусідства та розширення Йоганнесом Ганом. Київ. 27 листопада 2014 року

Статус Донбасу та Криму не може бути перешкодою для членства в ЄС – дипломат

У словах єврокомісара, відповідального за розширення, звертає на себе увагу теза про потребу «вирішити ситуацію на Сході та в Криму» перш ніж подавати заявку на членство в ЄС. Чи не стануть потенційно «заморожений конфлікт» на Донбасі та російська окупація Криму перешкодою для подачі такої заявки?

Дмитро Кулеба

Дмитро Кулеба

Посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба в коментарі Радіо Свобода пояснив, що будь-який юридичний статус тих чи інших територій країни не може бути такою перешкодою. Як приклад, український дипломат наводить Кіпр, частина якого є членом Європейського союзу, в той час як північна його частина все ще перебуває під окупацією Туреччини.

Членство в ЄС буде реальним для нас тоді, коли ми будемо ефективною демократією з ефективною економікою

«Треба враховувати той факт, що ЄС хоче бачити в своїх лавах сильних членів, які посилюють його економіку, безпеку й здатні захищати його цінності. Членство в ЄС буде реальним для нас тоді, коли ми будемо ефективною демократією з ефективною економікою», – наголосив Дмитро Кулеба.

Єврокомісар слова «федералізація» уникнув

Радіо Свобода також попросило Йоганнеса Гана прокоментувати, чи прощальна заява президента Європейської ради Германа Ван Ромпея, в якій він згадав про федералізацію як можливий варіант устрою України, може означати зміну ставлення Євросоюзу до цього питання. Адже донедавна сценарій федералізації України обстоювали лише проросійські сили на Сході України та представники нинішнього керівництва Російської Федерації. ЄС підтримував виключно децентралізацію.

Єврокомісар відзначив, що підтримує кроки української влади зі справжньої децентралізації і не даватиме публічних порад щодо того, як Україна повинна розподілити повноваження між центром та регіонами.

«Я особисто не даю ніяких публічних порад щодо цього. Я вважаю, що це справа українських органів влади вирішувати ці питання. І я вважаю, що наміри провести справжню децентралізацію, яку вони задекларували, є кроком у правильному напрямку», – сказав єврокомісар.

Він, зрештою, уникнув самого слова «федералізація». Єврокомісар додав, що головне не цифри, а якість змін і кваліфікація людей, які їх утілюватимуть у життя.

Принагідно він перерахував, які саме реформи Україна мала б провести насамперед: реформу правосуддя, децентралізацію; побороти корупцію, провести реформу неефективної державної служби, неефективного енергетичного сектору і забезпечити сприятливий інвестиційний клімат.

Йоганнес Ган

Йоганнес Ган

  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG