Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:54

Захід чи Схід? У Молдові напружений час виборів


Зал для засідань парламенту Молдови

Зал для засідань парламенту Молдови

Валентина Урсу і Роберт Колсон

У Молдові сьогодні обиратимуть парламент. Результати голосування дозволять зрозуміти ставлення країни до євроінтеграції, напрямку, в якому країна рухається з 2009 року. Деякі експерти вірять у те, що країна рішуче обере європейське майбутнє. Інші ж говорять, що вона повернеться до балансування між Брюсселем і Москвою.

Нинішні вибори до парламенту Молдови є суворою перевіркою для проєвропейської правлячої коаліції Молдови. Сьогоднішнє голосування може вирішити геополітичну стратегію країни на найближче майбутнє.

За словами колишнього міністра закордонних справ Румунії Теодора Баконскі, якщо раніше всі вважали, що можна було адаптуватися і знайти стабільний баланс між Заходом і Сходом, то тепер прийшов час робити остаточний вибір.

Мова йде про вибір напрямку довгострокового майбутнього

«Це відбувається тому, що «перезавантаження» між Вашингтоном і Москвою не було успішним і тому, що нікому не хочеться побачити у Молдові повторення тих процесів, які відбуваються у регіоні. Так що мова йде не про вибір «меншого зла», як це часто трапляється у демократичних державах, але про вибір напрямку довгострокового майбутнього», – сказав Баконскі.

Згідно з соціологічними опитуваннями, нинішню проєвропейську коаліцію Молдови підтримує близько 49 відсотків виборців. Партії, які виступають за вступ до Митного союзу з Росією користуються підтримкою 21 відсотка виборців. Крім того, близько 21 відсотка виборців підтримують Комуністичну партію. Вона, зазвичай є прокремлівською, однак сьогодні її позиція є розділеною і ослабленою. Експерти спекулюють, що вона може приєднатися до проєвропейської коаліції.

Незважаючи на велику кількість партій у бюлетені, понад 20, Молдові доведеться обирати між західним та східним напрямками.

На думку Володимира Сокора, аналітика вашингтонського Фонду Джеймстаун, ці вибори є чи не найважливішими в історії сучасної Молдови.

«Абсолютно і безперечно, це – вирішальні вибори для майбутнього Молдови. Вперше за 23 роки своєї незалежності у країни є можливість відірватися від Росії і рішуче та безповоротно повернутися у бік Заходу», – сказав він.

Однак, інший аналітик, Ніку Попеску, вважає, що результати виборів і, відповідно, майбутня політика можуть повернути Молдову до нейтрального статусу. На його думку, перед жителями Молдови стоїть не вибір між Заходом і Сходом, а вибір між «швидкою європеїзацією» під керівництво проєвропейської коаліції та «багатовекторною політикою» балансування між Брюсселем і Москвою.

Росія чинить тиск

Починаючи з 2009 року, Молдову очолює коаліція проєвропейські налаштованих партій. Уряд досяг видатних успіхів у рамках програми «Східного партнерства» Євросоюзу. Найбільш помітними досягненнями стали підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а також запровадження безвізового режиму з європейськими країнами.

Однак, уряду завдає шкоди розповсюджена та безкарна корупція. Багато громадян Молдови вважають, що їхні надії 2009 року не виправдалися.

У той же час, успіхи молдовського уряду в галузі євроінтеграції викликали помітне роздратування Росії. Кремль побоюється, що слідом за Грузією і Україною Молдова буде шукати безпечного майбутнього в НАТО. Москва заявила, що вважає неприйнятними будь-які зміни у нейтральному статусі Молдови.

З метою змістити центр ваги у бік партій, орієнтованих на Росію та Митний союз, Москва почала чинити тиск на Молдову. Це торкнулося, наприклад, цін на природний газ. Також Росія скористалася залежністю Кишинева від працевлаштування молдовських робітників-мігрантів на її території. Вона загострила напруженість у сепаратистському регіоні Придністров’я. Росія також дала зрозуміти, що при зміні геополітичного напрямку Кишинева, вона готова скасувати ембарґо на молдовські вина та інші товари.

Росія намагається чинити тиск, у тому числі розігруючи карту молдовських робітників-мігрантів і погрожуючи їх видворенням

«Помітно, що Росія намагається чинити тиск, у тому числі розігруючи карту молдовських робітників-мігрантів і погрожуючи їх видворенням, – вважає голова Комітету з міжнародних питань Європарламенту Ельмар Брок. – Втручання у політику Молдови – ще один спосіб, за допомогою якого Росія, як і у випадку з Україною, намагається перешкодити Молдові прийняти незалежне рішення слідувати європейським шляхом».

Суперечлива «Патрія»

Новим персонажем на політичній сцені Молдови стала проросійська партія «Патрія» («Батьківщина»), яку очолює 36-річний бізнесмен Ренато Усатий. Партія була зареєстрована лише у вересні, і від самого початку її називали «російським проектом».

Усатий заробив свій капітал у Росії. У квітні він повернувся до Молдови. Його добре профінансована передвиборча кампанія концентрується на проблемі корупції.

«Насамперед, ми посадимо у в’язницю олігархів, – заявив Усатий журналістам у вересні. – І першим таким ув’язненим стане пан Філат (колишній прем’єр-міністр і голова Ліберально-демократичної партії – ред.). Я заявляю привселюдно – з нашим приходом до парламенту Філат перестане бути прикриттям для олігархів».

Усатий користується значною підтримкою з боку російських державних ЗМІ, які досі домінують на молдовському медіа-ринку. Зокрема, декілька концертів на підтримку політика провів російський співак і депутат Держдуми Росії Йосип Кобзон.

Однак, у четвер Апеляційна палата Молдови задовольнила прохання Центральної виборчої комісії зняти цю партію з виборів як таку, що отримувала фінансування з-за кордону, що заборонено законодавством. Таке рішення у суботу залишила в силі Вища судова палата Молдови, відхиливши скаргу партії «Патрія»

Жорстка політика Москви стосовно Молдови у минулому, а також триваючий конфлікт у сусідній Україні, викликає у багатьох жителів країни побоювання. Навіть «Батьківщина», яка відверто підтримує ідею вступу до Митного союзу з Росією, у своїй кампанії була зосереджена на популістському питанні корупції.

Зараз доля Молдови знаходиться у руках виборців, яким, на думку директора фонду «Молдова» Влада Спану, політичні діячі країни традиційно не приділяють уваги.

«Виборця часто вводять в оману, догоджають різними концертами та пакетами з подарунками, а потім про нього забувають на чотири роки, допоки знову не знадобиться його голос», – зазначає Спану.

На його думу, виборець у Молдові – це пішак, яким користуються під час виборчих кампаній.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG