Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 06:46

Київ – Незважаючи на війну, яку ведуть проти України, вояки та експерти неоднозначно поставилися до пропозиції президента Порошенка запровадити початкову військову підготовку у школі. Бійці підтримують пропозицію, закликаючи орієнтуватися на досвід держав Балтії. Радянський досвід початкової військової підготовки вони відкидають. Зі свого боку, фахівці радять добре підготуватися до такого кроку. Інакше він перетвориться на розбазарювання державних коштів і в «гру у війну».

Президент Петро Порошенко вважає за необхідне запровадити початкову військову підготовку в школах як один із головних предметів. Про це він сказав на першому засіданні Верховної Ради восьмого скликання. За його словами, «саме там закладаються основи військово-патріотичного виховання».

Президент України Петро Порошенко на військовій базі під Києвом 26 липня 2014 року

Президент України Петро Порошенко на військовій базі під Києвом 26 липня 2014 року

«Він (предмет – ред.) потрібен. Це для того, щоб на крайній випадок, якщо ця війна буде дуже важкою і сильною – вона продовжиться далі, щоб ми знали, як володіти зброєю, як ховатись, як захищатись, щоб ми могли захистити себе в крайній ситуації», – каже 11-річний киянин Богдан.

«Збирання-розбирання автомата Калашникова даремно не проходить»

Євген Дикий

Євген Дикий

За Радянських часів учні в обов’язковому порядку вчилися крокувати, штудіювали статути армії СРСР, розбирати і збирати автомат Калашникова. Це добре пам’ятає перший командир 2-ї роти добровольчого батальйону «Айдар» Євген Дикий, військовий, учасник бойових дій на сході України, а до цього викладач Києво-Могилянської академії.

Збирання-розбирання автомата Калашникова даремно не проходить. Коли ти зараз його бачиш – то пригадуєш, як кажуть, руки пам’ятають

«У мене військова підготовка ще була. Я закінчував школу ще в Радянському Союзі. У нас якраз був дуже обов’язковий предмет і дещо з нього згадалося зараз – через стільки років. Тобто, збирання-розбирання автомата Калашникова даремно не проходить. Наскільки я пригадую, 13 секунд – збирання і розбирання. Коли ти зараз його бачиш – то пригадуєш, як кажуть, руки пам’ятають. Що було абсолютно зайве і ніколи нікому в житті не знадобилося – це стройова підготовка (марширування на плацу), вивчення стройових статутів Збройних Сил СРСР», – розповідає він.

«Програму треба розробити з нуля і ввести предмет у школах»

Запроваджувати предмет військової підготовки у школи потрібно, каже боєць, але уточнює: програму треба розробити з нуля, а не відновлювати на основі радянської, де більшість того, що вивчали, було непотрібно.

Євген Дикий каже, що Україні варто орієнтуватися на досвід країн Балтії, де певний рівень військової підготовки є обов’язковим для всього населення, а це – не ходіння строєм та вивчення статутів, а вивчення зброї, реальні стрільби, тренувальні походи на військові бази і звичайно медична підготовка. І все це як для хлопців, так і для дівчат. Адже населення, наполягає боєць, мусить мати елементарні навички, щоб в разі чого бути солдатом, партизаном, медбратом чи медсестрою – основи того, як виживати, коли на твою країну нападе північно-східний сусід. На випадок війни усіх вчать воювати. А для України війна – це реальність і щоденна загроза, каже Дикий.

Леонід Поляков

Леонід Поляков

Натомість військовий експерт, колишній заступник міністра оборони України Леонід Поляков каже, що запровадження військової підготовки для учнів – не на часі. Він погоджується, що радянська система підготовки – лише «неефективне витрачання коштів».

Я не хочу, щоб ці, безумовно потрібні, заходи із загальновійськової підготовки перетворювалися в те, що ми бачили в Радянському Союзі, коли це перетворювалося в якусь гру

«Я думаю, що треба ще добре подумати, який саме досвід застосувати. Не виключаю, що потрібно провести певні тестові чи експериментальні дослідження. Я думаю, що це питання не було ще добре опрацьоване. Нам потрібно менше по часу, дешевше по коштах, але більш ефективне по результатах програмування такої підготовки. Думаю, що може бути знайдений якийсь варіант для шкіл, але безумовно не в тому вигляді, як це було в Радянському Союзі. Це можуть бути інструкторські курси з надання першої медичної допомоги. Можливо буде прийнято рішення, щоб у кожній школі був координатор цих заходів або при районних управліннях освіти, але це питання треба ще опрацювати. Я не хочу, щоб ці, безумовно потрібні, заходи із загальновійськової підготовки перетворювалися в те, що ми бачили в Радянському Союзі, коли часто викладачами воєнної підготовки були не зовсім відповідні особи, коли це перетворювалося в якусь гру. До цього потрібно ставитися серйозно», – каже він.

За словами військового експерта, в Афганістані приблизно 80% поранених радянських вояків, яких не змогли врятувати – могли б залишитися живими, якби їх товариші надали кваліфіковану першу медичну допомогу. Крім того, фахівець переконує: щоб навчитися стріляти, не обов’язково тримати автомати в школі, можна періодично проводити збори на базі найближчих військових частин.

Тим часом, як повідомив «Еспресо.TV» заступник начальника Департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти Сергій Дятленко, деякі українські школи цього року вже запровадили у навчальному процесі вступний курс до предмету «Захист Вітчизни». За його словами, школярів ознайомлять саме зі стройовою службою, заходами безпеки і діями у надзвичайних ситуаціях, в тому числі в умовах війни.

Водночас у Міністерстві оборони запевняють, що готові допомогти освітянам у забезпеченні військової підготовки в школах. Експерти ж пропонують як викладачів учасників АТО, які за станом здоров’я уже не можуть воювати. А навчальні програми для них мають розробити військові разом із педагогами.

  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG