Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:46

Київ – Новий підхід до захисту прав людини обіцяє покласти в основу своїх реформ нинішня українська влада, заявила урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Наталія Севостьянова. Для цього вперше в історії України до 1 січня наступного року мають запропонувати Національну стратегію з прав людини. За попередні десятиліття українські уряди цього зробити так і не спромоглися. А тепер через окупацію частини території та війну перелік вразливих груп населення розширюється мало не щодня, відзначають експерти. І при цьому досі залишаються непокараними винні в розстрілах майданівців, побитті мирних протестувальників, фабрикуванні справ проти громадських активістів.

Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Наталія Севостьянова пояснює, що ця стратегія з прав людини буде першою такою в історії незалежної України. Вона буде покладена в основу всіх великих реформ, як-от реформа прокуратури чи МВС. Цим вона й відрізнятиметься від інших стратегій і програм, які ухвалювалися раніше у великій кількості, але не виконувалися й до жодних реальних змін не вели.

Наталя Севостьянова в коментарі Радіо Свобода розповіла, які саме групи українців будуть визнані критично вразливими в цьому глобальному реформуванні. Значною мірою їхній перелік обумовлений реаліями війни та окупації.

Українське населення в Криму, ми можемо вже назвати його вразливою групою, яка, справді, перебуває під постійним тиском. Якщо говорити про зону АТО та конфлікт, який там триває, то це і військовослужбовці, і особи, які потім повертаються

«Якщо говорити про тимчасово окуповані території, то це насамперед кримські татари, також українське населення в Криму, ми можемо вже назвати його вразливою групою, яка, справді, перебуває під постійним тиском. Якщо говорити про зону АТО та конфлікт, який там триває, то це і військовослужбовці, і особи, які потім повертаються й потребують медичної допомоги, протезування, вони є вразливою групою. І вимушено переміщені особи на території України, кількість яких постійно зростає», – розповіла урядовий уповноважений.

Вона також відзначає, що в стратегії буде зроблено наголос на важливості ефективних розслідувань, зокрема розслідуванні розстрілу Небесної сотні.

Україна має співпрацювати з ООН, щоб допомогти людям у «ДНР», «ЛНР» – Муйжнієкс

Комісар Ради Європи Нілс Муйжнієкс у коментарі Радіо Свобода відзначив, що в Національній стратегії та в Національному план з прав людини в Україні мали б бути враховані права тих, хто опинився на тимчасово окупованих територіях та територіях, контрольованих проросійськими незаконними збройними формуваннями.

Звільнені з полону «ДНР» і «ЛНР» громадяни України та інших країн розповідають про тортури, зґвалтування, убивства, випадкові затримання й ув’язнення на непідконтрольних українській владі територіях

Там залишаються украй вразливі групи людей, які, попри все, є громадянами України. Є люди, які голодують, є люди з різними хворобами, які не можуть отримати лікування, роми, які вимушені виїхати з неконтрольованих Україною територій

«Там залишаються украй вразливі групи людей, які, попри все, є громадянами України. Є люди, які голодують, є люди з різними хворобами, які не можуть отримати лікування, роми, які вимушені виїхати з неконтрольованих Україною територій, але їх не хочуть приймати в інших регіонах. На мою думку, це вкрай потрібно, щоб Україна зробила все, що їй під силу, співпрацюючи з ООН, з громадськими організаціями, щоб допомогти цим людям», – переконаний комісар Ради Європи з прав людини.

Після війни може зрости домашнє насильство проти жінок – Кислиця

Заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця наголошує на тому, що уряд спільно з громадськими організаціями має йти на кілька кроків уперед і не зосереджуватися лише на сьогоднішніх реаліях війни. Потрібно врахувати загрози правам людини, які принесе мир після війни. На думку представника МЗС, зокрема, це може бути загроза зростання домашнього насильства проти жінок.

Уже зараз потрібно готуватися до того, яка буде соціальна адаптація тих, хто сьогодні є героєм

«Уже зараз потрібно готуватися до того, яка буде соціальна адаптація тих, хто сьогодні є героєм, але коли настане мир, можуть потенційно опинитися позбавленими уваги й відчуватиме неймовірні проблеми з цією соціальною адаптацією. А це може призвести до збільшення домашнього насильства проти жінок», – зауважив Сергій Кислиця.

ЛГБТ-спільнота не знайшла себе в стратегії з прав людини

І хоч представники МЗС та Мінюсту, двох міністерств, відповідальних за розробку стратегії, запевняють, що йтимуть на крок уперед з думкою про мир після війни, ЛГБТ-спільнота, приміром, у робочому варіанті стратегії гарантій своїх прав не знайшла.

Українські чиновники при цьому обіцяють врахувати позитивний досвід Молдови та Грузії, які вже мають національні стратегії з прав людини. Координатор регіонального інформаційного та правозахисного центру для геїв та лесбійок «Наш мир» Андрій Маймулахін звертає увагу, що в обох цих країнах права ЛГБТ-спільноти були чітко гарантовані в подібних стратегіях. Там виписано, що в цих країнах заборонена дискримінація за сексуальною ознакою.

Сергій Кислиця та Наталія Севостьянова пояснили, що в українській версії такої стратегії буде записано, що в Україні заборонена дискримінація за будь-якою ознакою, а вже в національному плані дій для виконання стратегії це буде деталізовано.

Однак Андрій Маймулахін вважає, що замовчувати проблеми ЛГБТ-спільноти в стратегії не правильно.

Питання сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності просто замовчали. На наш погляд, це цілком неприйнятно. Ми будемо домагатися, щоб ця тема була включена і в стратегію, і в робочий план

«У тому проекті Стратегії, який запропонований Міністерством юстиції України, питання сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності просто замовчали. На наш погляд, це цілком неприйнятно. Ми будемо домагатися, щоб ця тема була включена і в стратегію, і в робочий план», – наголошує координатор центру «Наш світ».

До прикладу, у Грузії аналогічну стратегію ухвалили лише після того, як вдалося досягти консенсусу поміж парламентом, урядом, суддями та понад сотнею неурядових організацій, розповіла колишній радник прем’єр-міністра Грузії Тамар Чугошвілі.

  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG