Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:50

Оголошення президентом Росії Володимиром Путіним про припинення реалізації газового проекту «Південний потік» сприйняте у світі як перемогу ЄС і США. Це, без сумніву, є і перемогою Києва, адже магістраль дном Чорного моря мала обійти українську територію, позбавивши Україну статусу потужної енергетичної транзитної держави.

Президент Путін оголосив про відмову Росії від реалізації «Південного потоку» під час візиту до Туреччини, запропонувавши натомість збудувати газовий хаб на території Туреччини поблизу її кордону з Грецією, звідки б здійснювались газові постави для Південної Європи.

«Починати будівництво в морі, дістатися болгарського берега і потім зупинитися еемає сенсу – думаю, всі це розуміють. Відтак ми змушені переглянути нашу участь у цьому проекті», – сказав Путін.

А керівник російського «Газпрому» Олексій Міллер прямо заявив, що питання «Південного поту» «закрите», наполягаючи, що буде реалізовуватись додатковий газовий проект разом із Туреччиною.

Кристаліна Ґеорґієва

Кристаліна Ґеорґієва

«Побудова газопроводів у Європі має здійснюватися згідно з європейським законодавством і це законодавство існує для захисту наших споживачів, захисту громадян ЄС від ризику зависоких цін через обмеження, до яких може вдаватися постачальник газу», – заявила віце-президент Єврокомісії, болгарка Кристаліна Ґеорґієва.

Мало вплив порушення європейського законодавства, коли підписувались міжурядові угоди Росії та кількох країн-членів ЄС. Ось головна проблема «Південного потоку»!

«Що мало вплив, так це порушення європейського законодавства, коли підписувались міжурядові угоди Росії та кількох країн-членів ЄС, а також Сербії, через територію яких проляже труба газогону. Ось головна проблема «Південного потоку»!» – сказав недавно Радіо Свобода оглядач брюссельського порталу EurActiv Георгій Ґотев.

Єврокомісія розпочала юридичні процедури проти Болгарії

«У випадку ж Болгарії ми бачили початок будівництва, хоча ці важливі юридичні проблеми не були усунуті. Ось чому Єврокомісія розпочала юридичні процедури проти Болгарії», – додав оглядач, пояснюючи, що слабким місцем проекту було те, що «Газпром» був монопольним поставником, володарем труби і мав великі частки в спільних підприємствах в країнах ЄС, які б продавали російський газ.

Окрім того, у жовтні на дострокових парламентський виборах перемогла опозиція, яка на відміну від близьких Москві соціалістів, виступає проти «Південного потоку».

«Рідкісна поразка Путіна»

Вартість «Південного потоку» оцінювали у 22 мільярди доларів і він мав вийти з російської Тамані, пролягти дном Чорного моря, вийти в Болгарії (а також з морським відгалуженням до Румунії) і піти далі кількома гілками до Угорщини, Австрії, Хорватії, Словенії, Греції, Сербії, Італії і, можливо, ще кількох балканських країн.

У статті в The New York Times кінець «Південного потоку» названо поразкою Кремля. «Це була рідкісна дипломатична поразка Путіна. Рішення також може бути рідкісною перемогою ЄС та адміністрації Обами, яка виглядає переважно імпотентною цього року на тлі анексії Путіним Криму та провокуванням ним заворушень на Сході України», – пише газета.

Часопис додає, що хоча Москва подавала «Південний потік» як суто бізнес-проект, однак Вашингтон та Брюссель відкидали його як завуальовану спробу Кремля закріпити свою позицію як домінуючого постачальника газу Європі, обходячи Україну, суперечки за ціну газу з якою двічі переривали постачання Європі останніми роками.

«Антиукраїнський проект»

Багато хто в Україні вважає «Південний потік» «антиукраїнським» проектом. Цього року Україна, як очікується, прокачає своєю територією до Європи близько 70 мільярдів кубічних метрів газу. А потужність «Південного потоку» – в разі реалізації по максимуму і прокладення дном Чорного моря шести паралельних труб – могла б вийти на щорічну потужність у 63 мільярди кубічних метрів газу.

Фактично це б повністю позбавило Україну статусу транзитної газової держави, що є одним з найсерйозніших геополітичних козирів у руках Києва.

Україна могла б певною мірою зберегти цей статус за умов часткової реалізації «Південного потоку» з двома паралельними трубами і потужністю в 15 мільярдів кубів газу, але і це не буде втілене через жорстку позицію Єврокомісії.

«Конфлікт в Україні та складні відносини між Києвом та Москвою кинули тінь на увесь європейський енергетичний простір. Більшість російського газу до Європи все ще йде Україною, даючи Києву єдиний політичний важіль впливу проти свого потужного сусіда», – зазначає The New York Times.

«На тлі поглиблення української кризи, яке поступово переросло в протистояння у дусі Холодної війни, західні держави стали опиратися агресивній політиці Путіна на кожному кроці. Одним з таких зусиль і був «Південний потік», – додає впливовий часопис.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG