З початку року гривня девальвувала на 88 відсотків. Наступного року вона може продовжити падіння, якщо влада не вживатиме рішучих заходів для зміцнення національної валюти, переконують фахівці. Газета «Сегодня» спільно з економістами проаналізувала 4 сценарії порятунку гривні. Вони, зокрема, переконують, що продаж золотовалютних резервів Нацбанку – дуже ризикований шлях. 12 мільярдів доларів, що залишилися в засіках НБУ, навіть на короткий час не зміцнять гривню, оскільки їх занадто мало. Натомість зміцнити гривню може припинення бойових дій в Донбасі. По-перше, не буде витрат на війну, це 3 мільярди гривень з бюджету щомісячно, по-друге, це дозволить почати відновлення інфраструктури Донбасу і відновить торгові стосунки з Росією в галузі машинобудування і харчопрому. Що, у свою чергу, дасть додаткову валюту державі та зменшить тиск на гривню. Однак найкращий, але найдовший спосіб стабілізувати гривню – це дати бізнесу нормально працювати, вважають експерти.
Тим часом, як інформує газета «День», столичний суд зобов’язав прокуратуру Києва відкрити кримінальне провадження щодо Валерії Гонтарєвої. Главу Нацбанку підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди. Позивач – адвокат Ростислав Кравець. Він переконаний, що валютні інтервенції Нацбанку в серпні 2014 року відбувалися із спекуляціями. «У будь-якому випадку спробувати варто. Якщо все це «проковтнути», то нічого не зміниться. А хочеться дійсно все змінити, щоб у НБУ ніколи більше не виникало навіть бажання пограти з курсом», – наголошує адвокат. Видання нагадує, що за всю історію існування Нацбанку України Валерія Гонтарєва стала першим головою, до якого було пред’явлено претензії саме в судовій формі. Про це йдеться в статті «Гонтарєвій загрожує позбавлення волі та арешт майна».
Післязавтра на Луганщині сторони мають припинити вогонь, тоді як «гумконвої» з Росії продовжують завозити боєприпаси, наголошує газета «Україна молода». Журналісти також обурюються, що незважаючи на попередні домовленості, бойовики на Луганщині підтягують бронетехніку, намагаючись відтіснити українські війська від річки Сіверський Донець. Заголовок публікації – «Після «тиші» знову «вогонь»?».
Згадує Сіверський Донець і дописувач газети «Голос України». Він спростовує тези нав’язані Кремлем, що, мовляв, підконтрольна бойовикам територія – це щось абсолютно відмінне від України, відтак українцям, особливо із західних регіонів тут не варто воювати. Історик нагадує, що свого часу уродженець нинішньої Тернопільщини князь Дмитро Вишневецький саме там зі своїми козаками ще з середини ХVІ ст. боровся проти степової орди, зокрема, в басейні Кальміусу, Сіверського Донця. Саме там український князь закладав свої похідні табори, на місці яких у майбутньому виростали постійні поселення, що увічнювали й ім'я свого засновника. Яскравим прикладом у цьому плані є розташовані на Сіверському Донці в межах нинішньої Ростовської області Росії хутори Верхній Вишневецький та Нижній Вишневецький. Докладніше йдеться в матеріалі «По праву спадкової крові, або Чому ми воюємо на Донбасі».
