Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 06:58

Дніпропетровськ – Створення Міністерства інформаційної політики в Україні викликало неоднозначну реакцію не лише у медійників столиці, а й у журналістів регіонів – зокрема, керівників та журналістів дніпропетровських ЗМІ. Медійники підозрюють: нове міністерство може взяти на себе функції цензури. Журналісти пропонують «називати речі своїми іменами» і найменувати новостворене відомство «міністерством пропаганди» або «міністерством впливу на інформацію». Водночас їхні колеги-опоненти зазначають, що новостворена структура необхідна в часи війни з Росією і її існування, так само як існування Міністерства оборони, не можна піддавати сумніву.

Ініціатором створення Міністерства інформаційної політики був керівник інформаційного департаменту Нацгвардії Юрій Стець, який і очолив нове відомство. Столичні журналісти біля Верховної Ради вже протестували проти утворення нової структури, адже вважають це спробою наступу на свободу слова. У Дніпропетровську до протестів поки не вдавались: медійники й експерти зібрались за «круглим» столом, аби обмінятись думками про новацію.

Головний редактор «Популярної газети» Андрій Богатирьов зазначає: створення нового міністерства недоцільне передусім з фінансової точки зору.

Замість того, щоб скасувати Мінкульт, у нас створюється «Мінкум». Які функції виконуватиме нове міністерство, неясно?

«Це говорить про те, що люди, які розпоряджаються владою, не зовсім розуміють пріоритети розвитку держави і громадянського суспільства. Сьогодні, коли в бюджеті дуже велика дірка, створення ще одного міністерства виглядає дивно. Потрібно думати про те, як скорочувати кількість нинішніх відомств, наприклад, Міністерство культури, яке виконує дивні й незрозумілі функції. Замість того, щоб скасувати Мінкульт, у нас створюється «Мінкум». Які функції виконуватиме нове міністерство, неясно? Міністром став Юрій Стець, кум Петра Порошенка, один із творців 5-го каналу», – сказав Андрій Богатирьов.

«Потрібно було створювати до, а не під час війни»

Генеральний директор телекомпанії «Приват ТБ Дніпро» («9 канал») Ольга Владимирова вважає, що міністерство інформації потрібно було створювати до, а не під час війни. Навряд чи, каже вона, йому вдасться за місяці надолужити в інформаційному плані те, що Україна втрачала роками. Водночас телевізійниця закликає називати речі своїми іменами – «міністерство впливу на інформацію».

Якщо ми говоримо, що нам не вистачає пропаганди або пропагандистської машини, то чому ми називаємо це Міністерством інформації, а не пропаганди?

«До речі, в Росії немає Мінінформації, але механізм працює. Я не знаю, що ми обговорюємо: є міністр, але немає інформації про міністерство. Якщо ми говоримо, що нам не вистачає пропаганди або пропагандистської машини, то чому ми називаємо це Міністерством інформації, а не пропаганди? Далі – якщо це Міністерство, яке буде вчити журналістів, як саме нам інформацію подавати , то виникає питання: ми будемо мати великий державний темник? Я вважаю, що потрібно починати з Міністерства освіти і вчити журналістів писати, працювати у стані війни, відрізняти джинсу, рекламу, пропаганду, журналістику фактів, журналістику думок і таке інше. Треба звертати увагу на якісну освіту медійників», – вважає Владимирова.

«На війну не може бути двох точок зору»

Але частина дніпропетровських журналістів підтримує ідею створення Міністерства інформаційної політики. Головний редактор сайту «Dniprograd.org» Тимур Желдак нагадує: в Україні триває війна, і в тому числі на інформаційному фронті. Нова структура – це щось на кшталт оборонного інформаційного відомства, вважає він.

Міністерство створено похапцем, але я переконаний у необхідності його створення. У країні, де йде війна, де 24 роки не велася інформаційна політика, це міністерство актуальне і необхідне

«У нас відібрали 7% територій. А в цей час громадяни, які перебувають на цих територіях, в таких соціальних і погодних умовах, продовжують вважати Україну ворогом і стверджувати, що їх обстрілюють українці. Крім того, що Стець – кум Порошенка, він 4 місяці виконував дуже важливу роботу на окупованій території, також він вів активну пропагандистську роботу. Але я згоден, що міністерство створено похапцем, але я переконаний у необхідності його створення. У країні, де йде війна, де 24 роки не велася інформаційна політика, це міністерство актуальне і необхідне. Тому я підтримую таку ініціативу президента. На війну не може бути двох точок зору. Чомусь ніхто зараз не вступає зараз проти існування Міністерства оборони, необхідність його існування не дискутується», – каже редактор.

Дніпропетровський юрист Андрій Верба критикує юридичний бік створення Мінінформполітики. Він зауважує: у відкритих джерелах немає чітких даних про функції нової структури, кількість посадовців, бюджет.

Я побоююся, щоб це міністерство не стало надалі фіскальним органом, який буде контролювати ЗМІ, придумає ліцензування

«По-друге, якщо у нас такий поганий імідж, навіщо створювати міністерство, набирати штат, виділяти для цього бюджетні кошти? Можна точково опрацювати маркетингові ходи і популяризувати імідж країни у певних напрямках. Як показує практика попередніх років, в Україні створюється об'єднання, якщо воно нормально проходить і не викликає суспільного резонансу, то потім поступово йому поступово приєднують інші функції. Я побоююся, щоб це міністерство не стало надалі фіскальним органом, який буде контролювати ЗМІ, придумає ліцензування. Все починається з малого. Щоб Україна не перетворилась на поліцейську державу», – вважає юрист.

Опоненти сходяться на тому, що для перемоги в інформаційній війні з Росією Україні наразі потрібні дієві кроки.

Міністерство інформації вже існувало в Україні з 1996 по 1999 роки – за часів президентства Леоніда Кучми. Метою його діяльності проголошувалось «вдосконалення системи інформування громадян» та більш ефективне «використання з цією метою державних ЗМІ».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG