Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:16

Україні потрібно не міністерство інформації, а здоровий глузд (світова преса)


Світові ЗМІ обговорюють пропозицію нового уряду України про створення Міністерства інформаційної політики і говорять про непридатність подібного органу влади. Інші видання пишуть про те, чому Україні варто сфокусуватися на набутті статусу нейтральної країни.

Українська англомовна газета Kyiv Post пише, що Україні не потрібне Міністерство інформаційної політики. Насправді ж, в Україні не вистачає інформаційної стратегії, але аж ніяк не нового державного органу.

У законі про створення згаданого міністерства, наприклад, ідеться про поліпшення якості журналістики в Україні, що автор статті називає прикладом «непрошеної опіки влади». Журналістика стає якіснішою в умовах вільної конкуренції на медіа-ринках чи серед шкіл журналістики та професійних організацій, а не під міністерським контролем, пише газета.

Для створення ж правильної інформаційної політики для будь-якого державного органу, достатньо задіяти якісну PR-компанію, побудувати професійний сайт, зареєструватися у соціальних мережах, створити гарячу лінію і переконатися у тому, що секретарки дійсно відповідають на електронну пошту. Таким чином будь-який державний орган зможе оскаржувати перекручування фактів чи пропаганду у суді, публікувати прес-релізи зі власною інтерпретацією подій, а також надавати публіці правдиві факти. Для того, щоб зробити це, не потрібне міністерство, лише здоровий глузд, пише Kyiv Post.

Британська телерадіокомпанія ВВС на своєму сайті пише, що на сьогоднішній день Захід не має ані коштів, ані можливостей інтегрувати Україну і у той же час ізолювати її від Росії. Шанс економічного та політичного прогресу України полягає у компромісі, який дозволить Україні мати економічні відносини з ЄС і Росією. Українцям варто дозволити і надалі працювати у Росії, адже ЄС поки що не вітає українських мігрантів-робітників з відкритими обіймами, пише видання. Ця стратегія полегшила б завдання України провести потрібні реформи, для чого потрібен ще й політичний компроміс із Росією. Це означає, що Україна має стати нейтральною країною.

Росія має забути про свої сподівання привести Україну у будь-який блок під керівництвом Росії. Захід, у свою чергу, має забути про український вступ до НАТО. У випадку Донецької та Луганської областей, Україна має надати їм широку автономію, яку гарантуватиме міжнародна спільнота.

Опозиція деяких західних країн чи керівників до подібного рішення буде гіркою. Але ці опоненти мають запитати себе, чим вони готові пожертвувати, щоб Україна стала проєвропейською та антиросійською державою, пише видання.

«Фонд Карнеґі за міжнародний мир» на своєму сайті пише, що російський президент Володимир Путін намагався представити оголошення про будівлю газопроводу до Туреччини замість «Південного потоку» як перемогу. Не ставши перемогою для Росії, це оголошення однак драматично змінює енергетичну мапу Східної Європи.

Найбільшим лузером «Південного потоку» є сам Путін, чий престиж сильно постраждав після відмови від проекту. Болгарія та Сербія також змушені тепер попрощатися з перспективою сотень мільйонів доларів транзитних зборів від газогону.

Для ЄС та України це – політична перемога. Та найбільший переможець – це Туреччина, чиї амбіції стати міжнародним газовим центром лише зміцнилися. Якщо газогін побудують, то російсько-турецький газовий проект може стати конкурентом Азербайджану, який наразі намагається стати не лише постачальником нафти, але й газу. Проте побудова цього газопроводу потребуватиме використання газогону TANAP, яким володіє Азербайджан. Ця співпраця може змінити існуюче поняття, що Росія й Азербайджан є енергетичними суперниками, пише видання.

Німецьке видання Deutsche Welle пише про щорічне звернення Путіна до народу, яке, на думку видання, не мало відверто конфронтаційного тону, коли він говорив про Україну чи Захід. Навпаки, Путін наголосив, що Україна має право розвиватися самостійно, а Росія залишиться відкритою для співпраці з іншими країнами. Однак, «милі слова Путіна про сьогодні чи про майбутнє є старим вином у нових пляшках», вважає видання.

Путін пообіцяв понизити інфляцію на рівень, нижчий за 4 відсотки, і досягти темпів зростання ВВП вищих за середній світовий показник. Як він збирається це зробити, беручи до уваги падіння цін на нафту, знецінення рубля та західні санкції, не відомо. Промова Путіна чітко показує, що російська політична й економічна модель себе вичерпала, не дивлячись на красиві слова лідера Кремля, підсумовує видання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG