Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:12

Коли на Донбасі запанує «тиша»?


Зварювальники ремонтують трубу ззовні квартири, яка була зруйнована внаслідок бойових дій. Донецьк. 8 грудня 2014 року

Зварювальники ремонтують трубу ззовні квартири, яка була зруйнована внаслідок бойових дій. Донецьк. 8 грудня 2014 року

Київ – Україна, Росія, сепаратисти й ОБСЄ готові знову сісти за стіл переговорів у Мінську й підписати угоду про нове перемир’я. Як імовірну дату нової мінської зустрічі офіційно називали 9 грудня. Проте представники сепаратистів заявляли, що не готові до таких швидких переговорів. І, схоже, як випливає з попередньої інформації, зустріч відбудеться пізніше, а ось «день артилерійської тиші» може бути оголошений уже у вівторок, 9 грудня. Хоча досі жодна зі сторін не розтлумачила, чи прив’язаний цей день до дати переговорів, чи угоди про припинення вогню вже досягнуті.

В історії з новим раундом переговорів у Мінську є фактично дві складові, які потрібно розрізняти: це угода про перемир’я, що має привести до дієвого припинення вогню з обох боків конфлікту та, власне, переговори у закритому форматі за участі представників України, Росії та ОБСЄ у Мінську.

І президент України, і представники сепаратистів заявили про те, що першим «днем тиші» на Донбасі може стати саме 9 грудня. Коли ж відбудуться переговори, досі не ясно. Ані Росія, ані Україна станом на вечір понеділка, 8 грудня, ніяких дат нової мінської зустрічі офіційно не підтвердили.

Медіа-спеціаліст секретаріату ОБСЄ у Відні Шив Шарма повідомив Радіо Свобода, що в цій організації станом на вечір понеділка, 8 грудня, також не можуть повідомити дату переговорів у Мінську, як і їх остаточний склад.

«Переговори відбуватимуться за зачиненими дверима. І вони не оголошуються заздалегідь, і деталі щодо них наперед не оприлюднюються», – зауважив він.

Гайді Тальявіні

Гайді Тальявіні

Все, що відомо з боку ОБСЄ, так це те, що в переговорах цю міжнародну організацію-посередника представлятиме й далі Гайді Тальявіні, спеціальний представник голови ОБСЄ. Вона пообіцяла, що працюватиме в складі тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану на Сході й після закінчення швейцарського головування в цій організації. З наступного року організацію, до речі, очолить Сербія, що має репутацію більш проросійськи налаштованої країни.

Петро Порошенко

Петро Порошенко

Президент України Петро Порошенко, своєю чергою, наголосив, що проведення засідання тристоронньої контактної групи має відбутись якомога швидше, щоб уже 9 грудня домогтися припинення вогню. Із його слів випливає, що вогонь уже планують припинити саме у вівторок, 9 грудня, хоч дата переговорів у Мінську досі не підтверджена.

«Завдання, яке ставить Україна, – це затвердження плану-графіку реалізації та імплементації Мінських домовленостей. Мається на увазі, щоб із 9-го числа відбувся «день артилерійської тиші». І протягом 30 днів вийшли на лінію зіткнення, яка визначена в Мінському протоколі», – заявив президент ще 6 грудня під час свого візиту до Харківської області.

Два дні тому президент висловив «стриманий оптимізм» щодо того, чи вдасться тристоронній контактній групі зібратися в Мінську вже 9 грудня.

При цьому глава держави наголосив на тому, що йдеться про «артилерійську тишу», про відведення важкого озброєння й що в Мінську буде поставлене питання про скасування результатів незаконних виборів 2 листопада на територіях, контрольованих сепаратистами.

Заборона використання артилерії, однак, ще не означає повного припинення вогню. Приміром, стрілецька зброя та диверсійні групи далі використовуватимуться, навіть якщо обидві сторони конфлікту будуть строго дотримуватися нової угоди про перемир’я. Так розшифровують значення такого режиму тиші військові експерти.

Відтоді президент чи його представники дату й умови переговорів публічно не коментували.

Сепаратисти не хочуть бачити на переговорах «пенсіонерів» і чекають зняття «блокади»

Ігор Плотницький

Ігор Плотницький

Водночас, ватажок угруповання «ЛНР», що визнане в Україні терористичною організацією, Ігор Плотницький ще 6 грудня запевнив, що угода про перемир’я з українською стороною буде підписана 9 грудня. Слова Плотницького цитував сайт сепаратистів «Новороссия». Ще з боку «ЛНР» лунали заклики, адресовані офіційному Києву, не відправляти в Мінськ «пенсіонерів», а реальних представників влади. Від України досі в Мінську з росіянами та сепаратистами переговори вів екс-президент України Леонід Кучма. В українському РНБО наголошують, що він це робитиме й далі.

Один із лідерів сепаратистського угруповання «ДНР», визнаного в Україні терористичним, Денис Пушилін заявив у коментарі Радіо Свобода, що сепаратисти хотіли б почути більш виразну позицію влади України «щодо поетапного зняття Україною економічної блокади Донбасу». За його словами, з цього приводу «немає порозуміння».

Крім того, як відзначив Пушилін, узгодження потребує «введення в дію законів України про особливий статус Донбасу і про амністію».

Щодо планованих на 9 грудня мирних переговорів у Мінську, Пушилін наголосив, що ця зустріч відбудеться, але дата зараз узгоджується: «9 числа, 12-го чи якась інша дата поточного тижня. Він також відзначив, що представники «ДНР» також готові дотримуватися «режиму тиші», який має початися в зоні АТО 9 грудня.

Напередодні Пушилін заявляв, що сепаратисти не встигнуть вирішити цілу низку питань, пов’язаних із мирними переговорами, до 9 грудня, і тому ця зустріч має відбутися не раніше як 12 грудня.

Володимир Горбач

Володимир Горбач

Політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач в ефірі Радіо Свобода висловив переконання, що під «економічною блокадою» сепаратисти мають на увазі насамперед припинення виплат пенсій та соціальної допомоги на не контрольованих Україною територіях. Відповідно, на переговорах Росія та сепаратисти можуть поставити гостро саме це питання.

«Він розуміє, що це означає і для його долі, і для всього регіону, де вони захопили владу і яким керують тепер. Харчі туди постачаються у приватному порядку. Проблема в тім, що українська держава не може виконувати на українській території функції соціального захисту. Причина цієї проблеми – не Україна, а дії бойовиків, які зараз скаржаться на економічну блокаду», – вважає експерт.

Українські війська в очікуваний «день тиші» нікуди не відводитимуться – РНБО

Андрій Лисенко

Андрій Лисенко

Зранку 8 грудня, тобто за день до ймовірної чергової зустрічі в білоруській столиці, речник Інформаційно-аналітичного центру РНБО України Андрій Лисенко заявив, що переговори відбудуться саме 9 грудня.

«Сподіваємося, що ці переговори стануть одним із важливих кроків для того, щоб встановити дійсний «день тиші», дати можливість ворогу зупинитися й дати можливість представникам ОБСЄ, які є спостережною стороною в цьому конфлікті, зробити висновки, хто порушує перемир’я», – сказав він.

Полковник Лисенко додав, що наразі рішень щодо маневрування чи відведення, принаймні, українських військ з тих позицій, які вони займають сьогодні, немає.

Увечері 8 грудня Радіо Свобода так і не вдалося з ним зв’язатися, щоб довідатися, чи може він підтвердити цю дату або її зміну.

Але ближче до вечора з’явилася офіційно не підтверджена інформація про те, що переговори 9 грудня таки не відбудуться. Посилаючись на власне джерело, наближене до переговорного процесу, агентство «Інтерфакс-Україна» повідомило, що у вівторок, 9 грудня, контактна група та представники сепаратистів у ролі спостерігачів у Мінську таки не зберуться, і найімовірніше їм вдасться сісти за стіл переговорів ближче до кінця поточного тижня.

  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG