Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:27

Антикорупційне бюро не повинен очолити «лижний інструктор» – Хмара


©Shutterstock

©Shutterstock

Запустити в дію антикорупційний пакет, розпочати люстрацію і провести аудит державних органів – такими мають бути першочергові кроки влади у справі боротьби з корупцією, вважають у Transparency International. На початку грудня організація поставила Україну на 142-е місце в черговому Індексі сприйняття корупції. У Transparency International вважають, що попри ухвалений антикорупційний пакет реальних кроків на цьому шляху за останній рік Україна не зробила. Назвати першочергові пʼять кроків для реальних досягнень до Міжнародного дня боротьби з корупцією Радіо Свобода попросило виконавчого директора Transparency International в Україні Олексія Хмару.

– Крок номер один – це виконати те законодавство, яке ми успішно ухвалили в жовтні цього року: про створення Антикорупційного бюро, агентства з превенції корупції, розкриття реєстрів тощо. Цей крок дуже технічний, але надзвичайно важливий. Це проведення конкурсу на заміщення керівних посад у цих самих органах (конкурс там доволі складний і публічний), передбачення грошей на створення цих інституцій у бюджеті країни, набір персоналу відповідно до процедур, передбачених у законі. Якщо це все діло зробити швидко, то обидва органи можуть почати працювати з весни, і вже влітку можуть бути перші результати їхньої роботи. Якщо ми зараз згаємо грудень і початок січня, то реально ми втратимо півроку, а, може, й рік.

Треба перевірити реальні статки службовців

Крок номер два – нам потрібно належним чином імплементувати закон про люстрацію. Але ми не стільки за те, щоб кожного українця перевірили за всіма пунктами закону. Однозначно виконати треба один із них – перевірити реальні статки службовців, порівняти реальний спосіб їхнього життя із зазначеним у їхній декларації.

Третій крок. Треба зробити аналіз, аудит реальних проблем (в уряді, міністерствах – ред.). У нас є антикорупційна стратегія, ухвалена як закон, у ній прописано, що держава має зробити, щоб корупції стало менше.

Крок номер чотири – нам реально потрібна реформа судочинства. Бо коли антикорупційні органи запрацюють, їхні досягнення тонутимуть у болоті суддівської бюрократії, бо там знайдеться мільйон причин, чому не притягнути до відповідальності реальних корупціонерів, а посадити якихось «стрілочників».

Нам потрібна нова система добору й оплати державних службовців

Крок номер пʼять – нам потрібна нова система добору й оплати державних службовців. Чинний закон про державну службу дуже старий, і він не відповідає не те, щоб реаліям сьогоднішнього дня, але навіть Конституції.

– Ви сказали про потребу аудиту урядових структур. Чи такий аудит мають проводити іноземні компанії?

– Ми говоримо, радше, про реальний аналіз справ або внутрішніх ризиків. Ідеально – щоб це робили сторонні організації, звичайно. Я знаю, що багато з них, принаймні ті, які входять у першу четвірку чи десятку провідних аудиторських компаній, готові надавати таку послугу безкоштовно.

Представники «великої четвірки» були готові безкоштовно провести аудит, але у держави знайшлося кілька причин, чому це не можна зробити

Я зараз не буду назвати компанію, але скажу так: представники «великої четвірки» були готові безкоштовно провести аудит підприємства «Зовнішторгвидав». Мало кому щось говорить назва цієї структури, а вона адмініструє єдиний портал державних закупівель України. Компанія була готова, але, на жаль, у держави знайшлося кілька причин, чому це не можна зробити.

Аудити проводилися вже, але ніхто ж не знає про результати. Аудити необовʼязково замовляти визнаним аудиторам – можна впоратися навіть силами самих чиновників, але їхні результати обовʼязково мають стати публічними, а найголовніше – влада має сказати, що вона буде робити за підсумками аудиту. Поки що про це ніхто нічого не знає.

– Як у Transparency International ставляться до ідеї, щоб Антикорупційне бюро очолив іноземець?

– Оскільки ми – глобальна організація, було б дивно, якби ми казали, що ми – проти іноземців в українській владі, особливо на таких відповідальних посадах. Чому у нас хочуть мати іноземців на посадах? По-перше, вони, як правило, не замазані в українських корупційних схемах. По-друге, у них є широке бачення і досвід. І третє: коли вони будуть рішуче діяти, то максимум, що їм загрожуватиме – погрози на адресу їхніх сімей. А оскільки родичів у них тут або мало, або немає, то вони майже без проблем зможуть працювати під тиском.

Тепер давайте подивимося на тих трьох іноземців, які зараз обійняли посади. Пані Яресько 20 років в Україні живе, пан міністр економіки – 12 чи 15 років, плюс дружина-українка, яка теж тут живе, пан міністр охорони здоровʼя 2 останні роки регулярно приїжджає в Україну. Чи можна сказати, що у них в Україні немає контактів?

Для Антикорупційного бюро таким іноземцем не може бути така собі лайт-версія «лижного інструктора»

Для Антикорупційного бюро, яке має бути бездоганним за своєю репутацією органом контролю, таким іноземцем не може бути така собі лайт-версія «лижного інструктора» (якщо памʼятаєте, колись Каськів видавав невідомого чоловіка з Австрії за особу, яка нібито будувала в Україні величезні термінали вартістю у мільярди доларів). Я б хотів, щоб будь-яка людина, яка гідна, перемогла у конкурсі. Бо закон передбачає дуже чітку процедуру проведення конкурсу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG