Доступність посилання

ТОП новини

Українська символіка на одязі: патріотизм чи бізнес?


Українська символіка на одязі: патріотизм чи бізнес?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:03 0:00

Ярослава Савош, Вікторія Ковцун

Товари з національною символікою та етномотитвами набувають все більшої популярності серед українців. Традиційні вишиванки доповнюють різноманітні аксесуари з дизайнерськими новаціями. Але не всі сприймають таку популярність однозначно.

Для молодого режисера Олега Ковальчука вишиванка – сакральна річ, яка не має жодного стосунку до серійного виробництва одягу. «Я попросив маму вишити мені сорочку і не буду купувати чи носити інші вишиванки», – каже він. На переконання Олега Ковальчука, створення української вишиванки – особливий ритуал, інакше така сорочка – не більше, ніж сценічна прикраса.

Індикатор суспільних змін

Літературний оглядач і ведуча Громадського радіо Ірина Славінська вважає захоплення українців патріотичною символікою природнім. «Нікого не здивує, наприклад, носіння футболок, чохлів для телефонів чи якихось інших аксесуарів із зображенням прапору Великої Британії. І так само, станом на тепер, мені здається, нікого не має дивувати аналогічний спосіб носіння українського прапора та української символіки», – каже вона. За словами Ірини Славінської, тут зовсім не йдеться про шароварщину, а навпаки – про новий етап розвитку українців і української держави.

«Те, що відбувається зараз – це новина, – вважає журналіст. – Це футболки з тризубом, це прикраси з тризубом, це неймовірна мода на поєднання синього та жовтого кольорів, і це нове, це означає, що нарешті, напевно, ми трохи відволіклися від саме етнічної складової нашої держави».

Киянка Лілія продає українські сувеніри в одному з переходів у центрі столиці. Вона визнає зростання попиту на товари з патріотичною символікою і пов’язує його зі змінами у суспільному житті: «Я думаю, що це дуже навіть добре, тому що з дитинства нашим дітям невимушено прививають почуття патріотизму, чого раніше, принаймні у моєму дитинстві, не було». Лілія розповідає, що продаж атрибутів з українською символікою доволі розмаїтий і охоплює фактично всі аудиторії: брелки, магнітики, горнятка, сережки і браслети можуть собі дозволити люди з маленьким доходом, прейскурант на кофтинки, футболки, шарфи, шапки починається зі 100 гривень.

Не мода, а тенденція

Модельєр Олексій Залевський однак вважає, що продавці спекулюють на патріотичних почуттях. «Звісно, люди роблять на цьому гроші. Товари в переходах – це нормальне явище для держави, яка має свою сувенірну продукцію, поважати і любити рідне – теж нормально, – каже він. – Я би не називав зацікавлення українськими символами великою модою, це певна тенденція, але не глобальний процес і точно не мода».

«З Києва патріотичні товари не щезнуть, оскільки це вигідно, – додає він. – Але торгувати в тих місцях, де загинули люди, робити гроші на патріотичних почуттях – це блюзнірство».

Волинський модельєр Анна Дідух вже не перший рік експериментує із етномотитвами у сучасних сукнях. На її погляд, нічого поганого в тому, що саме українське стає трендовим, нема, головне – щоб усе в міру і зі смаком. Схожої позиції дотримується й Олег Михайлюта із гурту ТНМК: «Я не проти символіки, якщо це красиво і доречно».

Словами небайдужого іноземця

Серед покупців проукраїнської продукції є чимало іноземців. Американець Білл Ерсріл в Україні вже вчетверте. Він – викладач історії й соціальних наук у Клівлендському університеті, що в штаті Огайо. Білл Ерсріл вбраний у кофту з гербом попереду і написом «Слава Україні», любить чергувати два головні убори: жовту шапку з синім тризубом і українську патріотичну кепку.

На запитання, що він відчуває, коли носить одяг із національною символікою чужого йому народу», Білл відповідає: «Я пишаюсь тим, що відкрив для себе Україну і її людей. Я брав участь у подіях Євромайдану, я на власні очі бачив, що таке українська революція за свободу. Я дякую всім, хто боровся і бореться за Україну, бо насправді ця боротьба триває і за мене, і за весь світ. Українці вкрали моє серце, я буду повертатися сюди знову. А у своїй державі я сіятиму любов до нації, яка не боїться заявити про себе, яка мов фенікс постійно відроджується, як би її не пригнічували».

Білл Ерсріл каже, що повернеться в Україну знову.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG