Доступність посилання

ТОП новини

Не їхня війна. Поради іноземних журналістів щодо подій на Донбасі


Кіровський район Донецька, 4 грудня 2014 року
Кіровський район Донецька, 4 грудня 2014 року

Київ – У висвітленні подій на Донбасі іноземних журналістів називають об’єктивнішими, адже події в Україні не викликають у них особистісних переживань. Чи так це насправді, з’ясовувала Радіо Свобода, розпитавши іноземних кореспондентів про відповідальність журналістів під час інформаційної війни.

Лусіан Кім
Лусіан Кім

Репортажі Лусіана Кіма щодо цьогорічних подій в Україні публікували інтернет-видання Slate, Newsweek, Deutsche Welle та інші. Журналіст зізнається: працювати в Україні йому було важче, ніж у Сербії.

«Коли я приїхав у березні в Донецьк і намагався говорити з учасниками протестів, отримав агресію у відповідь, яка є продуктом пропаганди. Я працював у Сербії, і навіть там умови були набагато легші», – ділиться досвідом журналіст.

Те, що українські журналісти виявилися не готовими висвітлювати конфлікт, він вважає цілком нормальним. Набагато більшою вадою Лусіан Кім називає неготовність до такого повороту подій українського уряду.

«Всі роблять помилки: і журналісти, і українська армія, і держава. Тут можна говорити про інформаційну політику, але не про створення окремого міністерства (Міністерства інформаційної політики – ред.), а про існуючі прес-служби міністерств. І якщо вони не працюють професійно, це позначається і на роботі журналістів», – каже він.

Алан Чін
Алан Чін

Журналісти часто використовують камеру як зброю, каже фотограф The New York Times Алан Чін. І важко в такому випадку не перейти межу власної думки і не стати пропагандистом. Найголовніше, що має робити журналіст в умовах конфлікту, – це понижувати градус страху і гніву.

Наша мова – це факти і свідки
Алан Чін

«Дуже важко показувати смерті, але це наша робота. Навіть якщо це комусь видається неетичним, це треба робити і робити коректно. Наша робота – показувати все, що можна побачити. Потрібно бути чесним, навіть якщо доводиться висвітлювати дії української армії чи влади у негативному світлі. Ви мусите робити це, якщо це правда. У вас може не бути друзів і вас будуть ненавидіти, але якщо це будуть робити дві сторони, то ви на правильному шляху, якщо ж хтось один – ви стали пропагандистом. Наша мова – це факти і свідки», – пояснює свою позицію Алан Чін.

Вероніка Дівішова
Вероніка Дівішова

У свою чергу, чеський медіаексперт Вероніка Дівішова, яка має досвід роботи в Афганістані, М’янмі, Ірані, Косові та на Північному Кавказі, радить українським журналістам створювати нові ресурси і називає «гарячий» час найсприятливішим для цього.

Всі медіа в Україні повинні підписатися під чіткими правилами, стандартами подання інформації, і тоді не потрібно буде їх контролювати державі
Вероніка Дівішова

«Інколи краще почати з нуля, аніж намагатись реформувати старі державні чи комерційні канали. Але для цього всі медіа в Україні повинні підписатися під чіткими правилами, стандартами подання інформації, і тоді не потрібно буде їх контролювати державі», – каже вона.

Проблемою для усіх журналістів в Україні іноземні колеги називають закритий доступ до зони конфлікту. Вони засуджують рішення українського уряду про недопуск російських журналістів, незалежно від того, яку інформацію про події в Україні вони подають. Різноманітність інформації є характеристикою відкритого суспільства, кажуть вони – далі справа за читачами і їхнім рівнем критичного мислення.

  • Зображення 16x9

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG