Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:44

Вони завжди з’являються роздягненими по пояс. Перша їхня акція відбулася на прес-конференції в будівлі уряду, куди члени чеської групи oMen проникли під виглядом журналістів. На їхніх оголених тілах було написано «Прем’єр, будь сміливим», «Бережіть свободу, а не паштет» і «Не будьте з Путіним». Присутнім роздали листівки з критикою залежності чеської політики від прибутку чеських компаній, які отримують замовлення з Росії, і закликом пам’ятати про союзницькі відносини з іншими країнами Європейського союзу, а не про дружбу з Москвою.

За два останні місяці oMen провела вже кілька акцій на підтримку України і проти політики російського президента. Напередодні члени групи виступили на захист правозахисного центру «Меморіал»: в празькому аеропорту імені Вацлава Гавела вони зустрічали рейси з Москви, тримаючи в руках листки з іменами російських політв’язнів. А на вихідних oMen провели акцію в Празькому Граді, вивісивши на одній з веж собору Святого Віта, неподалік від резиденції президента Мілоша Земана, полотнище з надписом «Тут сидить лялька Путіна». Частина активістів в цей час розгорнули транспарант, на якому було написано «Скажи Путіну ні».

Чому oMen вважає, що Земан перетворився на ляльку російського президента, в інтерв’ю Радіо Свобода розповів один із засновників групи Отакар Ван Гемунд.

Отакар Ван Гемунд під час групового протесту у Празькому граді

Отакар Ван Гемунд під час групового протесту у Празькому граді

Президент Чехії говорив, що стосовно того, що відбувається в Україні, скоріше схильний довіряти думці Лаврова. Земан перетворився на прес-секретаря Путіна

– Останніми місяцями президент Чехії зробив кілька заяв, які це підтверджують. Він, наприклад, сказав, що події на сході України – це громадянська війна, виступав проти санкцій щодо Москви, заперечував порушення прав людини та існування в Росії політв’язнів, ставив під сумнів заяви НАТО і говорив, що стосовно того, що відбувається в Україні, скоріше схильний довіряти думці міністра закордонних справ Сергія Лаврова, і так далі. Іншими словами, Земан перетворився на прес-секретаря Путіна і таким чином проводить незалежну зовнішню політику, хоча не має на це права. Згідно з нашою Конституцією, уряд звітує перед парламентом, і, отже, уряд, а не президент, є виконавчою владою і формує зовнішню політику.

Акція oMen в Празькому Граді. На полотнищі написано «Тут сидить лялька Путіна»

Акція oMen в Празькому Граді. На полотнищі написано «Тут сидить лялька Путіна»

– Під час усіх ваших акцій згадується ім’я російського президента. За що ви критикуєте Володимира Путіна?

Одна держава забрала собі частину іншої держави, частину анексувала, а частину – окупувала, на сході України розв’язана кровопролитна війна

– На нашу думку, ситуація в світі – дуже важка. Без будь-яких причин одна держава забрала собі частину території іншої держави, частину анексувала, а частину – окупувала, на сході України була розв’язана кровопролитна війна. Ми не збираємося байдуже дивитися на події і вимагаємо, щоб Захід, до якого я, звичайно ж, зараховую і Чеську Республіку, належним чином відреагував і зупинив Володимира Путіна. Хоча мені навіть складно собі уявити, які заходи могли б стати реакцією на ті загрозливі дії, які лежать на совісті у Путіна.

– Акції групи oMen дуже схожі на те, що робила група «Фемен», навіть назва співзвучна. Ви вважаєте себе їх послідовниками?

– Так, «Фемен» нас надихнули, але є й істотні відмінності. Нам здається, що оголена верхня частина жіночого тіла не дуже підходить для того, щоб бути транспарантом. Хоча б тому, що прочитати те, що написано на тілі жінки, дуже складно. Тому такі акції не завжди спрацьовують. Краще, щоб це були чоловіки, звідси і назва, якщо перекласти з англійської, «О! Чоловік». Оголене чоловіче тіло одночасно слугує і застереженням, що насувається небезпека. Група «Фемен», звичайно, здатна привернути увагу ЗМІ, але ми вважаємо, що важливішою є ясність послання, щоб ніщо не відволікало уваги від суті речей.

– При цьому чоловічий протест не обов’язково повинен супроводжуватися оголенням. Чому ви все-таки вирішили залишити цей елемент?

– Це важливо, по-перше, для збереження взаємозв’язку з групою «Фемен», адже відразу виникають певні асоціації. Крім того, навіть оголений чоловічий торс шокує. Мене дивує реакція поліції: вона через наш зовнішній вигляд. З іншого боку, якщо взяти, наприклад, класичний транспарант, то він вже всім надокучив, мало хто не лінується прочитати, що на ньому написано. Та й класичний спосіб протесту, демонстрація або мітинг, не викликають великого інтересу. Навіть тим, хто хоче донести якусь думку до суспільства, доводиться йти в ногу з часом.

– Чи можна в цьому випадку говорити про мистецтво, чи члени групи oMen – просто активісти?

Мені видається не важливим, що всі акції «Фемен» дуже ефектні і ефективні. Якщо говорити про протестне мистецтво, я назвав би групу Pussy Riot

– Ні, який з мене художник, я був би радий ним стати! Я сприймаю себе як громадського активіста. Я б, наприклад, не погодився з тим, щоб учасниць групи «Фемен» називали художницями. У мистецтві потрібно постійно вигадувати щось нове, ми ж, по суті, повторюємося. У цьому випадку мені видається не важливим, що всі акції «Фемен» дуже ефектні і ефективні. Якщо говорити про протестне мистецтво, я назвав би групу Pussy Riot.

– Деякі критики активізму кажуть, що демократичний устрій суспільства дає достатньо простору для висловлення своєї думки – наприклад, на виборах. Ви ж, судячи з того, що регулярно проводите свої акції, вважаєте, що цього недостатньо, – чому?

– Активізм є невіддільною частиною демократичного устрою, він тісно з ним пов’язаний. Одне з найважливіших, на мій погляд, прав демократії – це право висловлювати і поширювати свою думку. Без цього демократії не було б взагалі. Люди, які говорять, що активізм – це зайве, або нічого не розуміють, або таким чином виступають проти будь-якої громадянської опозиції. Наші акції я сприймаю як лакмусовий папірець демократії. Якщо поліція реагує неадекватно, істерично, я сподіваюся, що суспільство зверне на це увагу і буде намагатися все-таки зберегти демократію. 17 листопада, коли Мілош Земан повинен був приїхати до пам’ятника, що нагадує про події «оксамитової революції», поліція перешкоджала мені там з’явитися. Я вважаю, що це була репресивна акція з її боку. І це, на мій погляд, є сигналом, що люди перестали належним чином контролювати політиків і репресивний апарат держави. Чим більше ми їм дозволяємо, тим більше безцеремонно вони себе ведуть. Тому громадський контроль, який також виражається в активізмі, мені здається важливим.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG