Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:56

Донбасу прохання не турбувати: переселенцям раді не всі орендодавці


Лише один із сорока вимушених переселенців із Донбасу може розраховувати на тимчасове житло від держави, повідомили в офісіомбудсмена. Побоювання щодо неплатоспроможності, нетривалість оренди і психологічний стан – основні причини, чому деякі власники житла не здають його переселенцям. Про це Радіо Свобода розповіли в Асоціації ріелторів України. А волонтери додають: для багатьох із тимчасово переміщених вартість осель залишається захмарною.

Пошук житла на новому місці – одна з ключових проблем, із якою стикаються тимчасові переселенці з Донбасу. Координатор волонтерської ініціативи «Восток SOS» Світлана Тарабанова каже: оренду квартири можуть дозволити собі далеко не всі, але навіть тим, хто може, це вдається не без проблем.

Вони готові орендувати житло, але це неможливо. Тому що або непомірна орендна платня, або є побажання, щоб людям із Луганська і Донецька не здавати житло

«Вони готові орендувати житло, але це неможливо. Тому що або непомірна орендна платня, або – я і моніторила, і розмовляла з ріелторами – є побажання, щоб людям із Луганська і Донецька не здавати житло. Хоча люди (які хочуть орендувати – ред.) спроможні сплачувати», – каже вона.

Наразі держава спроможна поселити трохи більше, ніж 14 тисяч осіб. Такими є дані офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Поселення переселенців координує Держслужба з надзвичайних ситуацій: саме на її базі створено Міжвідомчий координаційний штаб, який вирішує соціальні проблеми тимчасово переміщених осіб. Крім того, уряд створив спеціальний сайт – «Інформаційний ресурс для громадян» – де можна пошукати житло чи вакансії.

Водночас нині в Україні лише зареєстрованих переселенців – понад півмільйона. Для більшості з них саме оренда житла – єдиний варіант оселитися на новому місці. Однак деякі орендодавці і ріелтори відразу попереджають, що не готові здавати житло переселенцям із Донбасу.

Офіс омбудсмена – одна з тих інституцій, яка отримує від тимчасово переміщених осіб скарги на дискримінацію при пошуку житла. «Можна багато на цю тему розмірковувати, що спричиняє побоювання господарів, але проблема є. Є конкретні люди з конкретними проблемами», – каже представник уповноваженого Оксана Філіпішина.

Власники не знають, як поводитимуться переселенці-орендатори

Люди приїхали з зони бойових дій, вони переселяються, як вони себе поводитимуть. Є певні побоювання, бо у них підірваний психологічний стан

Президент Асоціації фахівців із нерухомості Сергій Злидень погоджується: проблема існує. Але радить не перебільшувати її масштаби. Він розповів Радіо Свобода, що причини відмови в оренді житла переселенцям – це переважно або сумніви власників у платоспроможності таких орендаторів, або просто небажання здавати на короткий термін, адже багато переселенців прагнуть повернутися додому. «Другий момент – політичний, адже люди приїхали з зони бойових дій, вони переселяються, як вони себе поводитимуть. Є певні побоювання, бо у них підірваний психологічний стан», – додає фахівець.

В асоціації кажуть, що готові допомагати переселенцям. Наприклад, деякі ріелтори погоджуються зменшити розмір комісії (тобто вартості своїх послуг). Крім того, асоціація нині пропонує переселенцям, які знімають житло, страховку, що може покрити частину витрат у випадку надзвичайної ситуації. Але ключовою, на думку Сергія Злидня, у цьому питанні має лишатися держава.

Близько 400 гривень на працездатну і близько 800 гривень на непрацездатну людину (але не більше ніж 2400 гривень на родину) – такою є щомісячна допомога держави для зареєстрованих переселенців. Найбільше їх нині мешкає у Харківській, Донецькій і Дніпропетровській областях.

У січні Україна очікує на проведення міжнародної донорської конференції, у рамках якої міжнародна спільнота погодить виділення коштів. Частина цих грошей, за попередніми планами, піде на фінансування потреб переселенців.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG