Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:43

Рим – З-поміж країн, де найбільше охочих усиновити дитину, услід за Сполученими Штатами, на другому місці Італія. Країна поки що утримує провідну позицію, не зважаючи на світову тенденцію до зменшення запитів на усиновлення. Як свідчить статистика, і на Апеннінах за останні три роки усиновлення зменшилися на 20 відсотків. Які на це причини? Наскільки ефективно там діє система усиновлень? Чому італійці часто беруться виховувати іноземних дітей і скільки їм це коштує?

Сицилійський підприємець Фабіо разом із дружиною вирішив взяти на виховання дівчинку з українського притулку 10 років тому. Нині прийомні батьки ні на мить не шкодують про зроблений крок. Ба більше, вони виношують ідею подати запит на усиновлення другої дитини.

Вибрали саме українську дівчинку, бо мали друзів, які раніше прийняли дитину з України. Для нас Україна стала другою батьківщиною

«Ми усиновили дитину, тому що не могли мати власних дітей. А вибрали саме українську дівчинку, бо мали друзів, які раніше прийняли дитину з України, і вони поділилися своїм досвідом. Зараз дівчинці 13 років, вона із задоволенням ходить до школи, захоплюється волейболом, за зростом вже догнала батька. Для нас Україна стала другою батьківщиною. Коли дивимося футбольний матч між Італією та Україною, не знаємо за кого вболівати», − розповів 46-літній Фабіо Радіо Свобода.

Прийомний батько визнає, що їхня історія є вдалим і позитивним прикладом. Свого часу їм знадобилося півтора року, щоб подолати усі етапи процедури і привезти дитину до Італії. Є родини, для яких бюрократична одісея розтягується на довгі роки.

Дозвіл на усиновлення видає суд

Хоча, за офіційною статистикою, процес міжнародного усиновлення триває в середньому понад три роки. Це дані урядової Комісії з міжнародних усиновлень, під наглядом якої понад 60 асоціацій, що опікуються усиновленнями.

«Головне завдання цієї комісії – контролювати асоціації, які безпосередньо займаються процедурами усиновлень. Нас дуже контролюють: і урядова комісія, і податкова інспекція, й інші органи. Якщо відсутня професійність чи виникають проблеми, комісія відкликає дозвіл і відповідну асоціацію вилучають зі списку офіційних організацій, які опікуються міжнародними усиновленнями», − пояснила Радіо Свобода Марина Вірджілліто, голова асоціації A.S.A. (Associazione Solidarietà Adozioni) у місті Катанія.

За її словами, на відміну від інших країн, законодавство Італії розглядає процес усиновлення як на адміністративному, так і на судовому рівнях. У більшості країн, каже фахівець, цим керують лише адміністративні органи (соціальні служби, психологи, місцеві комуни). А в Італії вирішальне слово має суд у справах неповнолітніх. Саме цей орган видає документ про придатність чи непридатність подружжя усиновити дитину.

Критики місцевої системи нарікають на складну бюрократію, затягування часу з боку судів та соціальних служб. Також окремі знавці справи кажуть, що кількість асоціацій з усиновлення завелика і між ними немає координації.

Івана Лаццаріні, яка виховує двох усиновлених дітей, не поділяє цих нарікань і вважає італійську систему пристойною і доволі дієздатною.

«Телевізійні новини переповнені кримінальною хронікою, де часом фігурують усиновлені діти. В італійській пресі постійно читаємо, що падає інтерес до усиновлень, через економічну кризу не усиновлюють іноземних дітей... Багато негативної інформації. Але ж тим, хто хоче сьогодні усиновити дитину, слід дати надію, не треба їх стримувати. Діти повинні рости з батьками», – наголошує Івана Лаццаріні, керівник інтернет порталу Italiaadozioni, що поширює інформацію про опікунство та усиновлення в країні.

Національні усиновлення

За різними джерелами, щороку сім’ї усиновлюють в середньому тисячу італійських дітей. Як інформує італійська преса, за неофіційними даними, на Апеннінах 20 тисяч дітей без родини. Вони живуть переважно у будинках сімейного типу. Політика держави спрямована на те, щоб дітей із цих будинків пропонувати для усиновлення або ж після ретельних перевірок знову віддавати родині. Але через бюрократичні колізії багато дітей перебувають у будинках сімейного типу протягом тривалого часу, що у свою чергу викликає багато нарікань у суспільстві.

Часові рамки і фінансові витрати у випадку національних усиновлень визначити важко, кажуть фахівці. Одна з причин полягає у тому, що з великим запізненням оновлюється банк даних про дітей для усиновлення та про потенційних прийомних батьків. Згідно національного законодавства, таку базу даних повинні готувати суди у справах неповнолітніх.

«У липні минулого року в Італії було майже півтори тисячі дітей, готових до усиновлення. Без системного обліку та оновлення даних доводиться проводити складну і тривалу роботу між судами і сім’ями, які виявили бажання усиновити дитину. Тож, регулярне оновлення бази даних, володіння чіткою інформацією допомогло б пришвидшити і спростити процес», − зауважила Івана Лаццаріні.

Вимоги до потенційних батьків

Минулого року італійські подружжя усиновили понад 2800 іноземних дітей. Це на 9 відсотків менше, ніж за рік попередній, звітує урядова Комісія з міжнародних усиновлень. Зниження бажання до усиновлень пояснюють економічною кризою, зневірою у майбутнє, а також зі збільшенням кількості пар, які наважуються на штучне запліднення. Попри незначний спад, Італія залишається країною з великим числом усиновлень. На думку місцевих експертів, одна з провідних причин цьому – надзвичайне бажання італійців мати родину та уміння її цінувати.

Пара, яка висловила готовність до усиновлення, повинна прожити щонайменше три роки у шлюбі. Є чіткі вимоги до вікової різниці між прийомними батьками і дитиною. Кожний запит має супроводжуватися документами про здоровий психо-фізичний стан подружжя та їхню економічну спроможність. Фінансові витрати залежно від обраної країни можуть коливатися від 15 тисяч до 25 тисяч євро. Щоправда, держава частково компенсує ці витрати. Однак окремої економічної підтримки для прийомних батьків з боку італійської держави не передбачено.

Українських дітей усиновлюють менше

З-поміж іноземних усиновлених дітей минулого року найбільше було з Росії, майже 26 відсотків. Усиновлених українців майже сотня, трохи більше ніж 5 відсотків у загальній статистиці.

Відповідно до даних посольства України в Італії, за дев’ять місяців поточного року італійці усиновили близько 35 дітей із України. Зменшення кількості усиновлень дипломат вважає позитивним фактом, який свідчить про збільшення уваги до дітей з боку українських родин.

Йде чітка тенденція до зменшення усиновлень з України

«Йде чітка тенденція до зменшення усиновлень з України. Нині на перший план виходить питання не усиновлення, а відстеження ситуації з усиновленими дітьми на місці», − повідомив посол України в Італії Євген Перелигін.

Щороку італійські сім’ї надсилають звіти до українських консульських установ про умови проживання дітей. Дипломатичні працівники регулярно проводять виїзні зустрічі з родинами.

«Гаазька конвенція»

За словами посла, щодо усиновлених дітей між двома країнами виникають певні труднощі, оскільки Україна все ще не ратифікувала «Гаазьку конвенцію» з міжнародного усиновлення. (Документ, як відомо, викликає запеклі суперечки в Україні).

В нас до 18 років усиновлена дитина є громадянином України. Вона перебуває під захистом української держави

«Відповідно до італійського законодавства, через рік усиновлена дитина набирає усіх прав італійської дитини. А в нас до 18 років усиновлена дитина є громадянином України і користується всіма правами за нашим законом. Починається колізія, коли окремі італійські органи розглядають усиновлену дитину уже як італійську і можуть не надати нам вчасно інформації, бо за їхнім законом вони не зобов’язані цього робити, − пояснює посол Перелигін. − Ми ж вимагаємо нас інформувати, бо до 18 років вона перебуває під захистом української держави, поки дитина не скаже іншого (поки не обере одне громадянство – ред.)».

Представники італійських асоціацій зі свого боку критикують затягування Україною згаданої ратифікації. Цим вони пояснюють додаткові труднощі, з якими стикаються італійські сім’ї, охочі усиновити українських дітей.

На жаль, дуже часто потенційним батькам українська сторона пропонує дітей або хворих, або з іншими серйозними проблемами. І пари не можуть прийняти подібних ситуацій

«Інші країни, ратифікувавши «Гаазьку конвенцію», висилають пропозиції для вибору дитини до нас, до акредитованих асоціацій в Італії. У нас були пари, які 2-3 рази поверталися з України без усиновлення. На жаль, дуже часто потенційним батькам українська сторона пропонує дітей або хворих, або з іншими серйозними проблемами. І пари не можуть прийняти подібних ситуацій», − розповіла Марина Вірджілліто, керівник асоціації А.S.A.

Вона вважає, що окремі держави (а йшлося про Україну) мали б позбутися «надмірного націоналізму» заради щасливого майбутнього дітей і не чинити додаткових перешкод для закордонних усиновлень.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG