Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:12

Путін триматиме конфлікт на Донбасі якнайдовше, щоб завадити реформам і руху України в ЄС – Огризко


Київ – Президент Росії Володимир Путін скликає 18 грудня щорічну прес-конференцію за підсумки року. Року, в якому Росія анексувала Крим, підтримала сепаратистів на Донбасі, а також зазнала наслідків західних санкцій, через що російський рубль із початку року знецінився на половину. Втім очікувати від Путіна заяв, які можуть покласти край конфлікту на Донбасі, не варто. Як заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, все чим, найімовірніше, обмежиться російський президент, вкладеться у скупі фрази про готовність рухатися в «мінському форматі».

– В останніх виступах російського президента і міністра закордонних справ Сергія Лаврова уникається термін «Новоросія», вже не вимагають від України федералізації. Як Ви думаєте, якою може бути сьогоднішня риторика Путіна щодо України?

– Справді, в кількох заявах тема, точніше назва «Новоросія» не звучала, але з іншого боку Лавров продовжував заявляти, що Києву, мовляв, треба напряму спілкуватися «із законними представниками» сходу України – «ЛНР» і «ДНР». Це як вдарити не в чоло, а по чолу: в даному випадку від зміни слів суть не міняється. Я не думаю, що нам треба так позитивно реагувати на якісь тональності в заявах російських високопосадовців, бо заяви і папери, які вони підписують – це російською «фількіна грамота». Тому що вони свої зобов’язання не виконують, грубо порушуючи всі можливі норми міжнародного права. Відверто кажучи, чогось очікувати від заяв, мені здається, не варто. Варто дивитись на те, що реально робить Росія і робити висновки саме з практичних дій.

– Чи можна стверджувати, що Путін наразі «вгамувався», якщо зважити на дію санкцій Заходу, падіння цін на нафту? Є, звичайно, й думки оглядачів, що Путін наважиться на повномасштабну війну проти України. Прогнозувати складно, але як Ви думаєте, якою може бути подальша стратегія Путіна?

Володимир Огризко

Володимир Огризко

– Давайте поміркуємо. Скажімо, Путін наважується на широкомасштабну війну, він проходить і захоплює ще якусь частину української території, тоді автоматично включаються нові санкції, вже найвищого – третього рівня і ці санкції дуже серйозні. Путіна повністю відрізають від фінансових ринків, ціна на нафту продовжує стрімко падати, рубль падає не на 100%, а ще нижче, і через кілька місяців російська економіка справді розвалюється. Якщо це такий стратегічний план, то тоді просто не треба мати ні грама здорового глузду, щоб такі речі робити. Тому я думаю, що в Путіна насправді є інша мета і вона полягає в тому, щоб оцей, які він його називає – «заморожений конфлікт», тримати максимально довго, тим самим знекровлюючи Україну (ми ж знаємо, які шалені кошти ідуть на війну на Донбасі щоденно і щомісячно), і для того, щоб заважати нашій державі справді проводити необхідні реформи і рухатися в бік Європейського Союзу.

Не будемо надто плекати надії на заяви з Кремля: там немає людей, які реально оцінюють те, що відбувається

Тому на сьогодні я нічого, чесно кажучи, не очікую, крім, можливо, якихось нюансів, заяв про те, що ми, мовляв, за черговий раунд переговорів в «мінському форматі», але домовлятися повинні бойовики напряму, а ми буцімто не маємо до цього жодного відношення. Тож не будемо надто плекати надії на заяви з Кремля: там немає людей, які реально оцінюють те, що відбувається.

– Так чи інакше, але рейтинг Путіна серед росіян «зашкалює» та й відомий журнал «Fоrbes» назвав його найвпливовішою людиною світу. Як Ви гадаєте, Путін і далі стоятиме на п’єдесталі чи його статус все-таки похитнеться?

– Це якраз одне із тих питань, над яким уже давно треба було б думати аналітикам і на Заході, і в Україні, і відповідно ухвалювати якісь адекватні рішення. Насправді треба розуміти, що продовження цієї лінії – це загроза не лише Україні, але й загроза всьому цивілізованому світу, і він повинен мати щонайменше сценарії подальшого розвитку подій. На жаль, на сьогодні, ні у нас, ні на Заході, таких сценаріїв не існує.

Ще пару тижнів стрімкого падіння рубля, і до російського обивателя, якому «вдовбили» у голову оцю імперську ахінею, нарешті почне щось доходити

І цим Путін користується і користується до певної міри, принаймні поки що – успішно, нагнітаючи через свою практично «геббелівську пропаганду» власні рейтинги всередині країни. Але як тільки санкції, як сказала Вікторя Нуланд (помічник державного секретаря США у справах Європи й Євразії – ред.), до «обіднього столу пересічного росіянина», от тоді, як мені здається, оці «зашкалювання» перетворюються в піке (стрімкий політ літака майже вертикально вниз – ред.). Але до цього власне залишилось недовго – пару тижнів стрімкого падіння рубля, і тоді ми побачимо, що до російського обивателя, якому «вдовбили» у голову оцю імперську ахінею, нарешті почне щось доходити.

– Хтось критикує українську дипломатію за недостатню інформаційну кампанію щодо Росії, інші підтримують за пожвавлення контактів із Заходом. Як досвідчений дипломат, чи могли б Ви тезово сказати, наскільки правильно чи ні здійснюється нині дипломатична політика України?

– Це питання не на тезу у відповідь, про це треба говорити доволі серйозно, розглядаючи багато аспектів цієї проблеми, бо вона дуже складна. Але, сказати по правді, мені здається, що сьогодні наша дипломатія мала б дуже активно працювати над створенням «антипутінської» міжнародної коаліції, залучаючи до неї ту сотню країн, яка проголосувала свого часу на Генеральній асамблеї ООН з осудженням російської агресії в Криму і на Донбасі. Чи це легко? Ні, безумовно нелегко.

Нашим дипломатам потрібно максимально сприяти в тому, щоб вони могли доносити слово правди до світу, а це з порожніми гаманцями не завжди виходить дуже добре

Але мені так само здається, що і з боку держави увага до потреб дипломатів повинна бути дещо іншою. Хоч і розуміючи, що зараз не до додаткових видатків, але це один з найважливіших на сьогоднішній момент напрямків нашого державного управління, яке треба тримати на дуже високому рівні забезпечення. Сьогодні проти України не лише війна в її класичному розумінні, але і дипломатична війна через, як ви сказали, оцю інформаційну агресію. Тому нашим дипломатам сьогодні потрібно максимально сприяти в тому, щоб вони могли доносити слово правди до світу, а це з порожніми гаманцями, на жаль, не завжди виходить дуже добре.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG