Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:51

Президенти США та Куби Барак Обама і Рауль Кастро в середу, одночасно виступаючи по телебаченню, заявили, що дипломатичні відносини між двома державами, розірвані в 1961 році невдовзі після приходу до влади в Гавані Фіделя Кастро та його прибічників, будуть поновлені. Вашингтон і Гавана відтепер мають намір співпрацювати у найрізноманітніших сферах, від боротьби з міжнародним тероризмом до охорони здоров'я, хоча між ними зберігаються принципові ідеологічні розбіжності, а американським туристам, наприклад, як і раніше, буде заборонено відвідувати Кубу з метою відпочинку. Угода була досягнута за активним посередництвом папи римського Франциска, який відзначив 17 грудня своє 78-річчя.

Президент Барак Обама заявив, що ізоляція Куби Сполученими Штатами, що тривала понад півстоліття, показала свою повну неефективність, що не сприяла становленню демократичної, процвітаючої та стабільної Куби і лише пішла на шкоду народу цієї країни, де при владі як і раніше знаходиться Комуністична партія. Напередодні Обама і глава Держради Куби Рауль Кастро протягом більш ніж 45 хвилин розмовляли по телефону.

У заяві Білого дому від 17 грудня відзначається: «США роблять історичні кроки, щоб намітити новий курс у відносинах з Кубою і сприяти розширенню прав та можливостей кубинського народу. Колишня політика Сполучених Штатів щодо Куби ізолювала їх самих від регіональних та міжнародних партнерів і стримувала здатність США впливати на події в Західній півкулі».

Барак Обама оголошує про зміну політики щодо Куби. 17 грудня 2014 року

Барак Обама оголошує про зміну політики щодо Куби. 17 грудня 2014 року

Обама, повноваження якого закінчуються через два роки, напевно, впевнений в тому, що нормалізація відносин з Гаваною – це та безсумнівна і довгоочікувана зовнішньополітична перемога, у відсутності якої, у тому числі і в Західній півкулі, йому так довго дорікали критики. Саме багаторічне протистояння Куби «вашингтонському колоссу» досі ідеологічно живило появу і популярність лівих режимів марксистського толку по всій Латинській Америці та їхню яскраву антиамериканську спрямованість та риторику. І саме Куба завжди схвалювала небезпечний для США курс цих режимів на пошук стратегічних партнерів серед тих держав світу, які ніяк не можна зарахувати до союзників Вашингтона на міжнародній арені. Очевидно, що президент США розраховує і на те, що його крок вплине і на імідж всієї Демократичної партії США в очах величезного числа американських виборців латиноамериканського походження на президентських виборах в 2016 році, хоча наслідки можуть виявитися і прямо протилежними. Для кубинського ж режиму, який останіми роками стрімко змінює і зміст, і навіть форму, поява в Гавані американського посольства – подія колосального значення.

Виступ Рауля Кастро по кубинському телебаченню. 17 грудня 2014 року

Виступ Рауля Кастро по кубинському телебаченню. 17 грудня 2014 року

Однією з умов угоди, досягнутої Бараком Обамою і Раулем Кастро, стало довгоочікуване звільнення з ув'язнення на Кубі громадянина США Алана Гросса, якого у 2009 році визнанали винним у шпигунстві та засудили до 15 років в'язниці за незаконне ввезення телекомунікаційного обладнання. Вашингтон добивався цього безперервно. Гросс, субпідрядник Агентства США з міжнародного розвитку, передавав техніку кубинським єврейським організаціям, які повинні були використовувати її для створення в країні подоби локальної інтернет-мережі. Влада Куби звинуватила Гросса в тому, що він нібито намагався організувати в країні революцію на кшталт «арабської весни». Адвокати, які нещодавно відвідали Гросса, повідомили, що за 5 років ув'язнення у нього повністю випали зуби, він ледве може ходити через артрит та осліп на одне око. Виступаючи 17 грудня з заявою про нормалізацію відносин з Кубою, президент США Барак Обама особливо підкреслив, що у звільненні Алана Гросса і в цілому в переговорному процесі найактивнішу роль зіграв особисто папа римський Франциск.

Алан Гросс на прес-конференції у Вашингтоні відразу після звільнення. 17 грудня 2014 року

Алан Гросс на прес-конференції у Вашингтоні відразу після звільнення. 17 грудня 2014 року

Гавана також випустила з в'язниці неназваного американського шпигуна кубинського походження, який провів в ув'язненні близько 20 років, – все в обмін на звільнення в США Рамона Лабаньіно, Херардо Ернандеса та Антоніо Герреро, останніх трьох своїх агентів зі знаменитої «кубинської п'ятірки», заарештованої ФБР в 1998 році за шпигунство і змову з метою вбивства. Двоє кубинських розвідників з цієї групи, Фернандо Гонсалес і Рене Гонсалес, були звільнені американською стороною раніше, в 2011 році і на початку 2014-го. Справа «кубинської п'ятірки», що працювала в середовищі кубинських емігрантів в Майамі, які десятиліттями борються за повалення комуністичного режиму на своїй батьківщині, як і доля Алана Гросса, до останнього часу була однією з основних перешкод на шляху нормалізації відносин між Вашингтоном і Гаваною. На самій Кубі членам «п'ятірки» було надано офіційний культовий статус, а за їхнє звільнення виступали десятки найвідоміших людей світу, нобелівські лауреати, науковці, письменники і актори.

Тепер США і Куба займуться відновленням зв'язків, розірваних в 1961 році, в першу чергу в комерційній, транспортній та гуманітарній галузях. Проте в цілому зміна політики поки не передбчає повного скасування багаторічного торгового ембарго, введеного проти Гавани американською стороною ще в лютому 1962, – що особливо і з жалем відзначив кубинський лідер Рауль Кастро у своїй промові, текст якої публікує газета «Гранма», офіційний друкований орган Компартії Куби. Для цього Обамі потрібно схвалення Конгресу, яке він запросить – і яке, очевидно, буде складно отримати, через протидію республіканських законодавців і потужного лобі лідерів кубинської іммігрантської діаспори в США, що ненавидять режим братів Кастро. Тим більше що з січня майбутнього року обидві палати Конгресу будуть контролюватися республіканською партією.

Протести кубинських іммігрантів в Майамі проти угоди з Кубою. 17 грудня 2014 року

Протести кубинських іммігрантів в Майамі проти угоди з Кубою. 17 грудня 2014 року

Усього в США, в основному в штаті Флорида, живуть як мінімум, півтора мільйона людей кубинського походження або мають кубинськe коріння. Новина про відновлення відносин Вашингтона і Гавани вже розколола це середовище – половина американських кубинців, в основному молодь, яка народилася в США, вітає крок Обами, інша половина, як правило – літні люди, які втекли від Фіделя Кастро та його прибічників після повалення ними режиму Фульхенсіо Батісти в січні 1959 року, різко його засуджує. Збільшення величезної кубинської діаспори в США відбувався у кілька етапів, найзначнішим з яких (після кінця 50-х – початку 60-х років XX століття) можна вважати масовий вихід з кубинського порту Маріель в квітні-жовтні 1980 року. За різними даними, тоді до США емігрували до 125 тисяч кубинців.

Про силу гнівної реакції опонентів нового курсу Барака Обами щодо Куби, причому далеко не тільки серед республіканців, можна судити вже з перших реплік. Як, наприклад, заявив голова сенатського комітету з міжнародних відносин, член Демократичної партії, нащадок кубинських іммігрантів Роберт Менендес, дії президента з обміну Гросса на розвідників-кубинців фактично виправдовують злочини комуністичного уряду в Гавані. Незважаючи на те що сенатор привітав звільнення Гросса, він зазначив, що вважає серйозною помилкою обмін простого співробітника міжнародної організації на засуджених шпигунів, визнаних винними у змові проти американського народу.

Джон Бейнер

Джон Бейнер

Спікер Палати представників Конгресу, член республіканської партії Джон Бейнер назвав рішення Обами «новою, серед багатьох інших, безглуздою поступкою чергового диктатора». А впливовий сенатор-республіканець від штату Флорида Марко Рубіо, чиї батьки бігли до США з Куби в 60-і роки, висловився ще різкіше: «Рішення президента винагородити режим Кастро і стати на шлях нормалізації відносин з Кубою нез'ясовне. Політика умиротворення щодо братів Кастро тільки підштовхне тиранів в Каракасі, Тегерані та Пхеньяні до спроб скористатися наївністю президента протягом двох років, які йому залишилося провести в Білому домі». Сенатор Рубіо додав, що, домовляючись з Кубою, Білий дім пішов на поступки, але не отримав взамін жодних обіцянок в галузі свободи слова, друку, демократичних виборів, створення політичних партій: «Це перемога репресивного кубинського режиму і серйозний крок назад для кубинського народу. Білий дім віддав усе, а в обмін отримав дуже мало», – сказав Марко Рубіо.

Більшість представників Демократичної партії все ж підтримали президента. Їхню точку зору підсумувала сенатор від Каліфорнії Дайан Файнстайн: «Наші відносини з Кубою занадто довго були отруєні недовірою і спогадами про холодну війну. Давно вже пора почати вирішувати існуючі між нами проблеми, відкривати посольства, розширювати комерційні зв'язки та контакти між людьми», – заявила вона.

Рауль Кастро разом з усіма звільненими членами «кубинської п'ятірки» в Гавані. 17 грудня 2014 року

Рауль Кастро разом з усіма звільненими членами «кубинської п'ятірки» в Гавані. 17 грудня 2014 року

Утім, підтримка демократів може виявитися слабкою, коли доведеться займатися фінансуванням роботи американського посольства в Гавані – якщо між США і Кубою дійсно будуть встановлені дипломатичні відносини. Законодавці-республіканці нагадують, що такі питання лежать в компетенції Конгресу, а кандидатура майбутнього посла США на Кубі повинна бути затверджена Сенатом. Сенатор від штату Південна Кароліна Ліндсі Грем заявив: «Я зроблю все, що буде в моїх силах, щоб заблокувати фінансові кошти на відкриття посольства на Кубі».

Автори редакційної статті у впливовій газеті Washington Post, яка зазвичай виступає на стороні Демократичної партії, зокрема, зазначають, що більш невдалого моменту для зміни політики щодо Куби Барак Обама вибрати не міг: «Останніми місяцями перспективи режиму Кастро на Кубі виглядали вельми обтяжливии. Скромні реформи з метою хоч якось виправити жахливе економічне становище загальмували, адже режим відмовився надати своїм громадянам більше свободи. Більше того, прискорюваний економічний колапс Венесуели поставив під загрозу зриву субсидування цією країною режиму Кастро, за рахунок чого цей режим тримався на плаву останні роки. Багато кубинців стали вимагати від режиму надання їм більших свобод. і ось у середу братів Кастро несподівано врятував не хто інший, як адміністрація президента Обами. Відновлення дипломатичних відносин, виключення Куби зі списку країн, що підтримують тероризм, і зняття обмежень на американські інвестиції, а також на поїздки американців на Кубу – все це дасть Гавані доступ до нового джерела твердої валюти і одночасно з цим позбавить США політичних важелів впливу на режим».

Як на практиці найближчим часом буде виглядати відлига в американо-кубинських відносинах:

1. Дипломатія.

У Гавані відкривається посольство Сполучених Штатів, яке замінить невелику «Місію з представництва американських інтересів», що більше нагадувала заблоковану військову базу. Держсекретар США Джон Керрі, вперше за 60 років, відвідає Кубу з офіційним візитом і виключить цю державу з офіційного списку «країн, визнаних спонсорами тероризму». Американські та кубинські дипломати почнуть консультації з питань взаємодії у сфері міграції, збереження навколишнього середовища та боротьби з торгівлею людьми та наркотиками. За участю Мексики буде організована делімітація морських кордонів в акваторії Мексиканської затоки

2. Пересування громадян двох країн

Кубу зможуть відвідувати набагато більше американців, але без схвалення Конгресу закон, що в цілому забороняє громадянам США перебувати на Кубі, скасувати не можна, тому найближчим часом туристи зі Сполучених Штатів на найбільшому карибському острові все одно не з'являться. Дозволи та візи на в'їзд отримають лише чиновники, члени розділених сімей, журналісти, учасники різних офіційних проектів, заходів та конференцій в галузі науки, освіти, релігії, мистецтва та спорту, а також невелике число підприємців, які ведуть певний бізнес.

3. Торгівля

Американським бізнесменам дозволяється торгувати з приватними кубинськими компаніями обмеженим набором товарів – будівельними матеріалами для будівництва приватних осель, предметами, що використовуються при постановці театральних і розважальних заходів та сільськогосподарською технікою для індивідуальних фермерів. Мандрівники з США зможуть привозити додому з Куби, виключно для особистого користування, товари на суму, що не перевищує 400 доларів, у тому числі не більше ніж на 100 доларів – знаменитих кубинських сигар.

4. Фінанси і банки

Банки США отримують право відкривати кореспондентські рахунки в кубинських банках, а американські мандрівники – користуватися на Кубі дебетовими і кредитними картками, емітованими банками Сполучених Штатів. Американські кредитні установи зможуть надавати фінансові послуги громадянам Куби, які перебувають за межами своєї країни. Рахунки кубинських громадян, які залишили батьківщину, в американських банках будуть розблоковані. Громадяни США (йдеться, звичайно, про кубинських іммігрантів, чиї родичі залишилися на Кубі) відтепер отримують право переводити кожні три місяці на Кубу до 2 тисяч доларів, причому тепер для цього їм не потрібні спеціальні документи та дозволи.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG