Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:22

Реформи чи стабільність? Це майже гамлетівське питання непокоїть Україну від часів горбачовської перебудови, стверджує «Український тиждень». Видання пише, що сьогодні адепти відносної, але гарантованої ситості, політичної апатії та сірої одностайності знову стають аутсайдерами чи маскуються під прибічників рішучих змін у країні. Реформатори ж, опинившись на коні, мають новий шанс. Але, як і в попередні епохи, прагнуть красиво говорити й уникати продуманих та послідовних дій. Причина того – страх, переконані газетярі. Страх стати справжнім камікадзе, втратити популістські козирі перед наступними виборами, помилитись і зрештою програти. Дві фобії – бунтів та перекриття фінансування зовнішніми кредиторами – ставлять владу перед складним вибором, і вона зостраху ризикує наробити чимало помилок, розчарувавши, зрештою, як донорів, так і електорат. Найкращим і найцивілізованішим виходом із ситуації, що склалася, стали б переговори між урядом та галузевими профспілками. Попри те, що останні виконували лакейські функції при працедавцях. Але час і можливості для тиску на владу таки існують. Водночас необхідність соціально-економічних змін не мусить бути предметом переговорів, інакше повернення в добу «стабільності» неминуче. Заголовок публікації: «Це страшне слово «реформи».

Уряду, як ніколи, слід пояснювати кожен свій крок: без публічної підтримки проводити радикальні зміни в країні неможливо, наголошує тижневик «Новое время». Адже кожен реформаторський крок супроводжуватиметься критикою, оскільки всі чекають непопулярних рішень, але тільки до тих пір, поки вони не торкаються їх самих. Проте опір реформам і критика – це природно. Також варто пам’ятати про те, що максимальному розростанню соціального невдоволення посприяють північні сусіди. Будь-який радикальний крок роздуватиметься до масштабів повернення до кріпацтва. Уряду потрібна підтримка активної частини суспільства, яка готова зрозуміти і слухати. Уважно слухати. Головне, щоб небожителі спустилися і пояснили, зазначає газета у статті «Реформувати та інформувати».

Нинішній рік засвідчив, що жодної системи міжнародної безпеки насправді не існує. Як переконує експерт газети «День», є красиві слова, гарні назви: ООН, ОБСЄ, Рада Європи та інші чудові міжнародні структури, які не гарантують своїм членам реальної безпеки. Це найголовніший негатив за рік. Із цього можна зробити висновок: кожен організовує свою безпеку як може, якщо він не перебуває в системі певних безпекових структур. Для України це був цілковито зрозумілий сигнал: «Рятуйтесь, хто як може». Із цього також треба зробити висновки, наголошує видання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG