Лукашенко хоче за білоруський експорт долари і євро, а не російські рублі

Ігор Корній

Останніми днями президент Білорусі зробив ряд публічних випадів на адресу керівництва Росії. На думку Олександра Лукашенка, Москва веде нечесну гру, обмежуючи білоруський експорт та підозрюючи Мінськ у бажанні нажитися на фінансово-економічній ситуації, яка склалася в Росії. Білоруський лідер пригрозив «адекватними заходами реагування», насамперед – виключенням знесиленого російського рубля з системи взаєморозрахунків.

На нараді з економічних проблем 18 грудня Олександр Лукашенко зажадав від уряду Білорусі ввести розрахунки з Росією за доставлену з експорту продукцію в доларах або євро. За його словами, якщо Білорусь платить Росії за нафту і газ у твердій валюті, то чому білоруське молоко і м’ясо оцінюється виключно російським рублем?

«Я останнім часом все частіше і частіше чую: ах, російський рубль обвалився, а там у нас 40 відсотків експорту, і ми несемо втрати. Ну, що ж поробиш? Такий у нас сьогодні партнер, така ситуація в Російській Федерації, і в Україні, це теж наш партнер. Але безвихідних ситуацій немає: якщо десь щось втрачаємо, то треба знаходити в іншому місці. І якщо там рубль обвалився, скажімо, до 70 за долар, так таку ціну і закладаємо, працюючи за передоплатою. Іншого не дано. Більш того, поставлена задача: торгувати не за російські рублі, а за долари – адже ми платимо за енергоресурси Російської Федерації не в рублях, а в доларах. Це, до речі, недолік в роботі уряду. Із Росією треба було працювати і вимагати з них, щоб вони нам теж платили в твердій валюті – в доларах або євро. А якщо в рублях – то відповідно до курсу на сьогоднішній день, на сьогоднішню годину», – заявив президент Білорусі.

Чому Олександр Лукашенко не боїться робити подібні заяви щодо стратегічного союзника? Білоруський економіст, заступник голови Об’єднаної громадянської партії Лев Марголін вважає, що справа не в сміливості, а в поточному моменті.

«Раніше, починаючи з 1998 року, російський рубль був досить стійкою валютою, ходили розмови, що він міг би стати однією з резервних валют, принаймні, на просторі СНД, а може, і в групі БРІКС, – зауважує експерт. – Зараз ситуація змінилася – і, звісно, кожен керівник виходить з інтересів, насамперед, своєї держави. Це не те питання, щодо якого Росія буде висувати якісь претензії. Інша справа, що переклад в розрахунках або, принаймні, номінація платежів у вільноконвертовану валюту – це палиця з двома кінцями. З одного боку, ми регулюємо таким чином ціни, а з іншого – це різко звужує ринок збуту. Наприклад, наші холодильники, які коштували, умовно кажучи, 400 доларів, і ті, які в Росії випускалися за ліцензією компанії LG і теж коштували 400-450 доларів, були конкурентноздатні. Але якщо зараз російський коштуватиме, в перерахунку на долари, 200, а ми встановимо ціну у валюті 400, природно, можливості для продажу сильно знизяться. І якщо на товари виробничого призначення, вантажівки, трактори, верстати, ще якісь покупці і знайдуться, нехай і в менших обсягах, то щодо товарів побутового призначення – одягу, взуття, технічних засобів – підвищуючи ціну, ми тим самим різко звужуємо собі ринок».

На тлі різкого «просідання» російського рубля білоруські експортери скаржаться, що опинилися у вельми незаздрісному становищі. Представники білоруського уряду раніше заявляли, що через розрахунки в російських рублях постачальники несуть значні фінансові втрати. За даними Національного банку Білорусії, у січні-жовтні 2014 року більше ніж 87 відсотків валютної виручки з Росії Білорусь отримала в російських рублях. За поточний рік білоруський рубль зміцнився щодо російського в реальному вираженні приблизно на 20 відсотків, і якщо така тенденція триватиме, все це може вилитися в значне зниження білоруського експорту до Росії. Як говорить економіст Лев Марголін, саме ця обставина і тривожить президента Білорусії, який згадав про більш тверді валюти, ніж російська.

«Лукашенко розраховує на те, що це не буде тривати довго, пройдуть 2-3 місяці і, можливо, санкції скасують, може, щось інше станеться і поступово ціни повернуться до колишнього рівня, а у нас вже будуть укладені контракти. Але, разом з тим, це досить ризикований захід. Хоча й іншого виходу немає: постачати продукцію на російський ринок собі у збиток – теж не вихід. За великим рахунком, в цій ситуації Лукашенко абсолютно правий, краще вже дійсно хоч на місяць, на два, на три згорнути або скоротити виробництво, але принаймні не діяти собі на збиток», – говорить Марголін.

Незважаючи на тотальну залежність білоруської економіки від російського ринку, Олександр Лукашенко констатував, що Білорусь не поспішатиме за Росією і девальвувати національний рубль. Лукашенко безсторонньо відгукнувся про фінансову політику Росії в цілому, давши зрозуміти, що зараз не простежується ніякого системного підходу, який міг би стабілізувати ситуацію. У підсумку президент Білорусії заборонив членам уряду навіть мріяти про те, щоб послабити білоруський рубль.

«Позиція наша залишається колишньою – влади, я маю на увазі. Ми не збираємося бігти за Росією, це категорично забороняється, тому що незрозуміло, що відбувається на російському ринку, хто чого хоче, і незрозуміло, що там буде взагалі. Волатильність російського ринку, коливання – не піддаються жадному осмисленню. У нас є зобов’язання перед державою, перед населенням, ми цих зобов’язань повинні дотримуватися. Що, як мені доповідають уряд і Національний банк, робиться. Все інше, як я раніше і говорив, – в руках населення. Хочете обвалу – бігайте до обмінних пунктів, ще кудись йдіть», – наголосив він.

Днем раніше, на засіданні Ради безпеки країни, Олександр Лукашенко зробив заяву куди більш радикальну – що Мінськ чекає ясності від Москви щодо Білорусі.

Лукашенко наголосив, що для будь-якої держави економіка – дуже небезпечний напрям удару, особливо коли національна індустрія орієнтована на експорт. І поведінка «східного рідного брата», уточнив Лукашенко, не може не насторожувати.

«Ми поки не робимо з цього якихось висновків, я в тому числі, до розмови з президентом Росії. Але я хочу все-таки з’ясувати, навіщо потрібна така політика Російської Федерації щодо Білорусі», – констатував Лукашенко, додавши, що в Мінську не драматизують ситуацію, просто хочуть ясності.

Тим не менш, Лукашенко запевнив, що нікому не буде дозволено розмовляти з Білорусією з позиції сили, а білоруська армія досить боєздатна, щоб відповісти на будь-яку загрозу: «І не тільки армія, весь народ – ми будемо берегти свій шматок землі, свою державність і свою незалежність», – резюмував білоруський президент.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода