Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:23

Масові відкриті онлайн-курси – підручники майбутнього?


У резюме можна вставляти: пройшов онлайн-курс університету. Роботодавці це вже знають, каже Олексій Молчановський

В Україні оголосили набір до 6 нових онлайн-курсів від провідних викладачів. Серед предметів – управління бізнесом, репутація, захист прав споживачів, програмування та багато іншого. Навчання – безкоштовне, перед слухачами не висувають вимог. У разі рішення не закінчувати курс, студент не втрачає нічого, а в разі успіху – набуває знань та отримує сертифікат. Про онлайн-освіту, а саме – масові відкриті онлайн курси (МВОК), які як дехто стверджує, чинять революцію в освіті, в ефірі передачі «Молодь плюс» розповів Олексій Молчановський. Він – викладач КПІ та співзасновник таких курсів в Україні.

Найбільш популярні американські онлайн-курси від університетів можуть збирати аудиторію і в 100 тисяч

Найбільш популярні американські онлайн-курси від університетів можуть збирати аудиторію і в 100 тисяч. Вони доступні для всіх. Тобто безкоштовні.

Якщо людині це дійсно потрібно, вона дійде до кінця. Така природа онлайн-курсів: їх закінчує від 7 до 10%

Починають люди вчитися від 10 до 90 років. Мотивація різна. Для когось це питання ерудиції, наприклад, взяти курс з історії. А часто – для практичних цілей. Якщо людині це дійсно потрібно, вона дійде до кінця. А якщо заради цікавості, то людина кидає курс через 2-3 лекції. Така природа онлайн-курсів: їх закінчує від 7 до 10%.

Якщо людина хоче змінити фах, то це перша можливість, щоб зрозуміти, що відбувається в іншій галузі.

Треба розуміти: завдяки таким технологіям освіту можуть отримати люди звідусіль.

МВОКи – це підручники майбутнього

Онлайн-освіта – це не панацея. Але МВОКи – це підручники майбутнього. Ви ж теж не говорите, що підручник вас навчить всього, це просто інструмент.

​Перевірка знань – це важливий момент. Онлайн-курси зародилися у США. В американській системі освіти є така серйозна штука: це кодекс честі.

Учень, починаючи зі школи, зобов’язується не списувати. В університетах є комісії, що перевіряють це. За 2 такі порушення можуть відрахувати й більше ні в який університет не взяти.

Це специфіка культури. Конкуренція, публічна домовленість. Це потрібно виховувати в суспільстві від самого початку, а методами примусу цього не досягнеш.

У нас такої культури немає. Коли ми просимо своїх студентів при реєстрації на курси поставити галочку, що вони не будуть списувати, ми розуміємо що це досить умовно.

Але ж ми не створюємо видимість навчання – люди самі зацікавлені в тому, щоб отримати знання

Але ж ми не створюємо видимість навчання – люди самі зацікавлені в тому, щоб отримати знання. Мотивація – це головне.

Онлайн-освіта – це великі можливості інтегрувати найкращі освітні зразки в традиційну освіту. Я викладач КПІ. Мені треба було розробляти новий курс на факультеті інформатики у 2012 році (коли з’явилися перші МВОКи в Стенфорді). Я прийшов там 3 курси, побачив, як викладають найкращі професори. І зрозумів, що я як викладач можу краще робити свою роботу

Тож, це не тільки для студентів, це і для викладачів. Якщо людина не заскорузла, не консервативна, вона готова рухатися вперед, то може надихатися новими методиками і брати щось цікаве від інших викладачів.

Основна наша мета інтегрувати цей механізм у традиційну освіту. Це «змішане навчання» (blended learning) або «перевернуті класи» (flipped classes). Студенти дивляться матеріали заздалегідь – потім в класі викладач має більше часу відповідати на їхні запитання. Викладач може таким чином почути студентів.

Філософію «lifelong learning» (навчання протягом життя) в нас мало хто розуміє.

​На українських масових відкритих онлайн курсах «Prometheus» близько 10% людей – від 55 років, це дуже приємно. В США нормальна ситуація, коли в 50 років людина іде в магістратуру. А в нас освіта орієнтується, здебільшого, на молодь.

В резюме спокійно можна вставляти: пройшов онлайн-курс університету. Роботодавці це вже знають

Поки в нас важливіший не сертифікат курсів, а авторитет викладача. Наприклад, ті, хто знають Олексія Геращенка як фахового професора і викладача Києво-Могилянської бізнес-школи, і вони побачать, що людина має сертифікат його курсу, то це переваги при прийомі на роботу. В резюме спокійно можна вставляти: пройшов онлайн-курс університету. Роботодавці це вже знають.

Хочемо розробити концепцію розвитку онлайн-освіти в Україні. Україна не може лишатися поза цим трендом

У нас є в планах збирати людей, проекти, які працюють у цьому напрямку в Україні. Хочемо розробити концепцію розвитку онлайн-освіти в Україні. Очевидно, що Україна не може лишатися поза цим трендом. Якщо ми не будемо це робити, до нас або західні курси зайдуть, або російські.

У нас є домовленості, щоб розробляти такі курси для підготовки до ЗНО.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG