Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:10

Музейники оголосили «культурне АТО» Міністерству культури


Ігор Пошивайло, Сергій Лаєвський, Владислав Піоро, Олесь Пошивайло та Євген Нищук (зліва направо) під час прес-конференції «Культурний спротив – 2015»

Ігор Пошивайло, Сергій Лаєвський, Владислав Піоро, Олесь Пошивайло та Євген Нищук (зліва направо) під час прес-конференції «Культурний спротив – 2015»

Музейна рада стурбована спробою «децентралізації» закладів культури національного значення

Київ – Музейна рада категорично проти передачі національних закладів культури місцевим громадам, як це пропонують у Міністерстві культури. Такими діями відомство створює передумови для продовження в країні окупаційної політики Російської Федерації, переконані культурні діячі і обіцяють потужний спротив подібним ініціативам згори. Попри запевнення міністра Кириленка про відмову від цієї ідеї, рівень тривоги серед музейників не впав.

605 мільйонів гривень закладено в проект державного бюджету на 2015 рік для Міністерства культури. Ця сума в три рази менша, ніж цьогорічний бюджет, що становив понад 2 мільярди. Попри обіцянки віце-прем’єра з гуманітарних питань і міністра культури України В’ячеслава Кириленка збільшити суму, що «дісталася йому у спадок», міністерство вже розпочало затягувати паски.

Першою жертвою режиму «культурної економії» вже невдовзі могли стали українські музейники.

«З метою оптимізації бюджету у 2015 році всі установи культури, що підпорядковані Міністерству культури України – музеї, заповідники, театри, цирки, бібліотеки зі статусом національних – будуть передані на баланс місцевих бюджетів (областей) і міста Києва відповідно. Не будуть винятком і заповідники, що є об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» – про це йдеться у додатку до проекту Державного бюджету України під номером 10.

Проти такого рішення одразу ж збунтувались члени Музейної ради. У своєму відкритому листі до вищих чинів держави вони закликали негайно вилучити «антиконституційні і антиукраїнські новели із проекту Державного бюджету України». Через відсутність коштів на фінансування національних культурних установ чи через політичні преференції місцевих чиновників, ці заклади можуть реорганізувати чи взагалі ліквідувати, побоюються у Музейній раді.

«На території нашої області існує три національних заповідники. Того бюджету, який отримує місцева культура, навіть не вистачає на неї. Давайте ми доплюсуємо ще три заповідники і подивимося в якому стані ми опинимося. Це буде не лише розбите корито, його взагалі не буде», – прогнозує директор Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського, член Музейної ради при Міністерстві культури України Сергій Лаєвський.

Таку децентралізацію керівники музеїв називають «реальною спробою антиукраїнських сил послабити національну культуру, а відтак, і українську державу в цілому, в часи протистояння зовнішнім ворогам».

Контракти заключає обласна рада, частина чиновників не люблять Україну і по суті не є українцями

«Контракти заключає обласна рада, а це фракції різних політичних сил, які до культури мають посереднє відношення. А частина цих чиновників не люблять Україну і по суті не є українцями. Їм байдуже, що буде на цій землі», – пояснює наслідки директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України Олесь Пошивайло.

Відповідь на таке обурення не забарилася. Міністр культури В’ячеслав Кириленко у своєму твіттері запевнив у вівторок: «Національні музеї всі на держбюджеті. Вперше за всі часи охорона музеїв стане захищеною статтею».


Буде такий невеличкий «подвох» – Нищук

Разом з тим, тривога у працівників культури не зникла. Колишній міністр культури Євген Нищук, що прийшов на спеціально організовану прес-конференцію, присвячену децентралізації закладів культури, підлив масла у вогонь.

Колишній міністр культури Євген Нищук у музеї Гончара

Колишній міністр культури Євген Нищук у музеї Гончара

Тут є одна хитрість і я знаю це, бо вона вже прозвучала

«Тут є одна хитрість і я знаю це, бо вона вже прозвучала. Зараз можуть замилити очі, що начебто ми залишаємо національні колективи, заповідники, але зарплати і ставки, які були по рівню національного, будуть переглядатися. Тобто буде такий невеличкий «подвох». Потрібно слідкувати за всіма цими процесами. Ви підняли голос, Слава Богу, трохи почули. Хореографічне училище не встигло підняти голос – воно пішло, цирки всі пішли», – привідкрив завісу таємниць Євген Нищук.

Тим часом існувати на межі виживання українські музеї приречені вже давно. Ще наприкінці 90-х років припинили фінансувати статтю, за якою їм можна було купувати експонати. Як наслідок, музеї втратили можливість самостійно поповнювати свої колекції. Згодом припинили фінансування капітальних ремонтів, а з 2009 року – зникли кошти і на відрядження.

Але справа не у державних грошах, кажуть працівники музейної сфери, а в зміні підходу і у тому, щоб дозволити музеям самим заробляти. Наприклад, дати можливість відкривати рахунки поза рахунками казначейства. Натомість, поки що їм нічого не залишається, як оголосити «культурне АТО» міністерству для того, щоб вижити і виконувати свою головну функцію – берегти та плекати українську культуру й пам’ять про неї.

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG