Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 18:11

Формально Дебальцеве «спокійне місто», хай урядовці поживуть там хоча б три дні – правозахисниця


Дебальцеве, вересень 2014 року

Дебальцеве, вересень 2014 року

Закон про протидію тероризму передбачає, що майно постраждалих від терактів відновлюється за рахунок держбюджету, але цього немає – Клочко

Київ – До переліку населених пунктів, чиї мешканці можуть переоформити пенсії та соціальні виплати у вільній Україні, не увійшли Новоазовськ чи Дебальцеве. Це призводить до серйозних порушень прав людини, наголошує представниця Харківської правозахисної групи Людмила Клочко. Спільно з європейськими колегами вона підготувала звіт з моніторингу дотримання прав людини на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей. Правозахисниця також звертає увагу на те, що український уряд не надає власникам зруйнованих внаслідок АТО будинків компенсації, передбаченої законом. У своєму звіті правозахисники описали низку інших прикладів порушень прав людини, з усунення яких вони пропонують почати «боротьбу за серця» жителів Донбасу.

Красний Лиман, Святогірськ, Слов’янськ, Краматорськ, Артемівськ, Дебальцеве, Щастя, Попасну, Маріуполь та інші визволені міста Донбасу об’їхали представники Харківської правозахисної групи, щоб підготувати у співпраці з німецьким Міністерством закордонних справ та громадською організацією «European exchange» звіт про порушення прав людини в зоні АТО.

Так, з цього звіту можна довідатися, що у Слов’янську у масових похованнях, які залишили по собі сепаратисти на чолі зі своїм командиром Гіркіним, були знайдені тіла 58 людей, із них 32 людини ідентифікували. З-поміж останніх – два диякони Церкви євангелістів та два сини пастора цієї церкви. Але сама по собі цифра похованих у братських могилах людей приголомшує. Хто вони й чому зазнали такої долі?

Правозахисниця з Харківської правозахисної групи Людмила Клочко пояснює, що, крім закатованих бойовиками «ДНР», там могли бути поховані тіла людей із місцевого моргу. «Не можна сказати, що всі знайдені в масових могилах люди були закатовані сепаратистами, але щонайменше чотири з них точно були закатовані. Думаю, поховані в масових могилах були і сепаратисти, і мирні мешканці. У Слов’янську був такий період, коли начальник моргу пішов із сепаратистами, електрику відімкнули. І тих померлих людей, які були в морзі, потрібно було кудись діти», – розповіла вона.

Харківська правозахисна група також не бачить ефективних розслідувань злочинів проти українських активістів у звільнених містах Донбасу.

«У нас є свідчення осіб, які були незаконно позбавлені волі, перебували в дуже поганих умовах у терористів. Зараз ці люди розповідають, що вони надали свідчення чи СБУ, чи міліції, але після цього їх жодного разу не викликали, у слідчих діях вони участі не брали», – констатує Людмила Клочко.

«Якщо у нас АТО, то за відновлення приватних будинків має платити держава»

Правозахисниця також закликає українську владу почати дотримуватися законодавства щодо відновлення зруйнованих осель українців у зоні бойових дій. Якщо юридично в Україні триває антитерористична операція, а не війна, то задіюється відповідне законодавство.

Юридично зараз в Україні антитерористична операція. Закон передбачає, що майно осіб, які постраждали від тероризму, відновлюється за рахунок державного бюджету

«Юридично зараз в Україні триває не війна, а антитерористична операція. Вона базується на законі про боротьбу з тероризмом. Цей закон передбачає, що майно осіб, які постраждали від тероризму, відновлюється за рахунок державного бюджету», – наголошує вона.

Людмила Клочко розповіла, що, як пояснюють міські голови постраждалих міст, навіть ті кошти, які виділяються на їхнє відновлення, ідуть на відбудову інфраструктури, громадських будівель, але на приватні будинки їх не надають.

«Зараз саме час формування нового державного бюджету, і держава повинна згадати про свої зобов’язання перед тими людьми, чиє житло постраждало від терористів. Завжди дивлюсь повідомлення: «Хто обстрілював? Терористи». Отже, потрібно відповідно діяти», – каже вона.

Чоловік тримає залишки ракетного снаряда. Дебальцеве, 22 вересня 2014 року

Чоловік тримає залишки ракетного снаряда. Дебальцеве, 22 вересня 2014 року


Представниця Харківської правозахисної групи відзначає, що існує велика проблема з формуванням переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження в повному обсязі чи частково. Вона звертає увагу, що, як не парадоксально, до цього переліку наразі не входять населені пункти Новоазовського району: Новоазовськ, село Самсонове, село Садове, тощо, їх багато. Новоазовський район українська влада не контролює.

Експерт наголошує, що цей перелік потрібно оновити, бо люди, які виїхали звідти на контрольовані Україною території, не можуть отримати виплати й пільги, які доступні переселенцям із Донецька чи Луганська. Приміром, люди, переселенці з Новоазовська не можуть отримати кошти для оплати комунальних послуг, які передбачає для внутрішньо переміщених осіб постанова Кабміну №505.

Правозахисниця також переконана, що до цього переліку мають увійти такі міста, як Дебальцеве, яке українська сторона контролює, хоча його постійно обстрілюють із «Градів» та артилерії.

Якщо вашу передачу почують представники СБУ й уряду, то, можливо, вони виправлять свої помилки

«Коли ми приїхали до Дебальцева два тижні тому, то якраз напередодні, вночі, там обстріляли житловий мікрорайон, були загиблі, суттєві руйнування, тому жити там, дійсно, складно. Формально це місто вважається таким, у якому можна спокійно жити. Я б запропонувала представникам уряду самим поїхати туди й пожити хоч три дні. Там працює лише 30% інфраструктури. Якщо вашу передачу почують представники СБУ й уряду, то, можливо, вони виправлять свої помилки», – зауважила Людмила Клочко.

Неефективність і повільність процесу оформлення довідок про статус тимчасово переміщеної особи також можна розглядати, як порушення прав людини, відзначає правозахисниця. Люди вистоюють мало не цілодобові довжелезні черги, записуються у них заздалегідь на багато днів уперед. Приміром, у Сіверськодонецьку, як вона переконалася, люди зараз стають у чергу на наступний рік. Але є і певний прогрес. Приміром, у Маріуполі нині людей, які виїхали з-під окупації, реєструють у день приїзду до міста.

Правозахисники не оминули увагою і проблеми порушень прав людини бійцями добровольчих батальйонів, яким, зокрема, закидають мародерство й катування людей. На думку Людмили Клочко, військові просто не усвідомлюють, як легко військова звитяга перетворюється на злочин.

«З одного боку, вони чудово воюють. З іншого боку, вони викликають масу нарікань. Люди, які організовували ці батальйони, – це просто герої. Але вони не мають достатньої юридичної підготовки. Вони роблять усе на власний розсуд. Як вважають справедливим, так і чинять. Вони не читали Женевських конвенцій, не знають, що у нас діє Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод. Важливо, щоб командний склад цих батальйонів пройшов цю додаткову підготовку, тоді вони знатимуть, що від військової звитяги до воєнного злочину півкроку», – зазначає Клочко.

Українські військовослужбовці перевіряють документи на КПП біля Дебальцева. Листопад 2014 року

Українські військовослужбовці перевіряють документи на КПП біля Дебальцева. Листопад 2014 року

У ці дні правозахисниця перебуває у Маріуполі. Саме події у цьому місті 6-9 травня, коли українські силовики визволяли його від сепаратистів, стали одним із перших потрясінь цієї війни для України. Фото загиблих людей у цивільному облетіли всю країну. Внаслідок того протистояння у Маріуполі загинули двоє міліціонерів. Крім того, від семи до дев’яти людей, які точно не належали до українських силовиків. Досі ніхто не озвучує точної цифри.

«Чи вони були сепаратистами, чи вони були просто мирними мешканцями? Я про це питаю, ніхто не знає. Маріуполь пережив це, розслідування тих подій здійснює СБУ. Я сподіваюся, що результати якісь будуть і вони будуть оприлюднені, винні будуть покарані. Тільки про це ми можемо просити наші силові структури й суди», – розповідає Людмила Клочко.

Президент Петро Порошенко неодноразово наголошував, що Україні потрібно «боротися за розум і серце» жителів Донбасу. Правозахисники пропонують почати це саме з усунення перерахованих ними порушень їхніх прав.

  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG