Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 20:00

Парламент підтримав у першому читанні законопроект, який може підвищити вартість імпортних товарів на 5-10 відсотків

Щонайменше на 5-10 відсотків у новому році можуть подорожчати імпортні товари: Верховна Рада проголосувала у першому читанні за урядовий законопроект, який запроваджує додатковий митний збір. У Міністерстві фінансів такий крок мотивують необхідністю стабілізувати платіжний баланс, експерти ж називають його просто ще одним способом наповнити державний бюджет. Водночас серед категорій товарів, які зачепить подорожчання, – зокрема й ті, які потрібні українським військовим у зоні бойових дій.

Тимчасовим називає додатковий митний збір із імпортних товарів міністр фінансів України Наталія Яресько. Збір (обсягом від 5 до 10 відсотків вартості товару) планують запровадити терміном на 12 місяців. За словами урядовця, така ініціатива не суперечить ані умовам членства України у Світовій організації торгівлі, ані домовленостям із іншими партнерами за кордоном. Надходження до держбюджету за рахунок цього збору у Мінфіні оцінюють у 17,6 мільярда гривень, мета такого кроку – вирівняти платіжний баланс держави, тобто співвідношення між надходженнями з-за кордону і платежами за кордон.

«Воно дійсно піднімає ціну імпортних товарів, тому воно і робиться – щоб менше імпортували. Тому воно так і допомагає платіжному балансу. Якби воно не підвищило ціни, не було б ніякого впливу на платіжний баланс», – наголосила міністр.

Наталія Яресько каже: ситуація з державними фінансами вкрай складна, тому доводиться вдаватися до такого кроку. Законопроект, який запроваджує додатковий митний збір, наразі ухвалений у першому читанні: у Міністерстві фінансів кажуть, що готові заслухати зауваження депутатів до документа і, можливо, внести деякі корективи.

Стимул для платіжного балансу – підтримка експорту

Якщо законопроект погодять, його положення набудуть чинності з 1 січня. Не зачепить додатковий митний збір «життєво необхідні товари», до яких зарахували нафту, газ, вугілля, гуманітарну допомогу. Водночас 5-відсотковий додатковий митний збір може поширитися на такі товари, як оптичні прилади, зброя та її елементи, транспортні засоби – тобто те, що цього року активно купують волонтери, які оснащують українських військових.

Волонтер Тарас Чмут розповідає: 90 відсотків від усього, що закуповується для оснащення вояків – товари імпортного виробництва. «Дещо можна замінювати вітчизняним, але дуже дорогим. Наприклад, окуляри нічного бачення черкаського заводу «Фотоприлад» будуть коштувати у 4,5 або і 6 разів дорожче за імпортні. На підприємстві пояснювали, що у них там якісь свої бюрократичні штуки, тому виходить дорожче. Крім того, величезна часова затримка: більшість підприємств завантажені державними замовленнями», – зазначає він.

Водночас волонтери зізнаються: щоб допомогти військовим, часто скуповуються на сірому або чорному ринках, бо деякі з імпортних товарів, потрібних у зоні бойових дій, складно і довго легалізовувати в Україні.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі не виключає, що ініціатива уряду запровадити додатковий митний збір лише розширить сірий і чорний ринки імпортних товарів. Пропонований законопроект фахівець називає способом не стільки вирівняти платіжний баланс, скільки наповнити бюджет.

«Для того, щоб вирівняти платіжний баланс, має бути дотримання двох ключових вимог: це – зростання експорту і сприяння інвестиційним надходженням до країни», – каже експерт.

Ангела Бочі наголошує на важливості того, щоб запровадження додаткового мита на імпорт було погоджено з іноземними торговельними партнерами України. «Застосування такої норми можливе і воно не суперечить міжнародним зобовʼязанням України, зокрема у рамках СОТ, – зазначає експерт. – Але у разі застосування додаткового імпортного збору, країні треба протягом місяця повідомити профільний комітет СОТ з відповідним обґрунтуванням того, що платіжний баланс дійсно у критичному стані». Якщо ця критичність не буде доведена, країни-члени СОТ можуть вжити протекціоністських заходів у відповідь, додає Ангела Бочі.

Станом на жовтень (нині це – найсвіжіші дані, доступні на сайті НБУ) дефіцит зведеного платіжного балансу України склав 3,5 мільярди доларів – у 7 разів більший, ніж у цей самий період минулого року. У Нацбанку різке зростання дефіциту у жовтні пояснили виплатою боргів «Нафтогазу».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG