Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:26

Російська окупація, асоціація з ЄС і, водночас, слабкий прогрес у наближенні до європейських стандартів – основні віхи ретроспективи року, що минає

Брюссель – Із прапорами об’єднаної Європи в руках рік тому гинули маніфестанти Євромайдану. Саме європейский вибір України, що став поперек горла проросійським силам усередині держави, і, насамперед, путінському режимові, призвів до безпрецедентної російської агресії, що створила новітню загрозу безпековому устрою цілого континенту та далеко за межами Європи. Яким був 2014-й рік у сенсі європейських сподівань українців?

Для сотень тисяч українців новий 2014 рік настав на майдані Незалежності. Європейський союз, тим часом, все гучніше закликав президента Януковича прислухатися до голосу народу, а євродепутати й політики з держав співдружності нерідко особисто брали слово на трибуні Євромайдану. У непідписанні Угоди про асоціацію були розчаровані і українці, і політики Заходу. На вулицях столиці вирував народ, а Верховна Рада у відповідь 16 січня ухвалила пакет антидемократичних законів.

Після кривавих лютневих подій на Майдані, втечі Януковича та зміни української влади, у Європарламенті радіють «новій можливості укласти з Україною Угоду про асоціацію».

Ельмар Брок

Ельмар Брок

«Це чудово, що Україна знову отримала свободу, – заявив наприкінці лютого голова парламентського комітету із закордонних справ Ельмар Брок. – Тепер потрібна стабільна влада, новий президент, який реформує всю державу, щоб не бути під тиском Росії. Нині Україна може знайти свій шлях до Європи, починаючи з Угоди про асоціацію. А далі побачимо, наскільки ми можемо з Україною зближуватися».

Україні асоціація, а Росії санкції

Арсеній Яценюк

Арсеній Яценюк

Вже тоді об’єднана Європа занепокоєно заявляла про стягування російських військ до кордонів України. У березні Росія незаконно анексувала Крим та організувала обрання самопроголошеної влади. Голову тимчасового українського уряду Арсенія Яценюка запросили на саміт ЄС до Брюсселя, де він закликав до рішучих санкцій щодо росіян через окупацію Криму.

«Ми глибоко переконані, що ЄС налаштований рішуче, що співдружність підтримує Україну та віримо, що Україна та Євросоюз разом готові підписати Угоду про асоціацію і вдатися до справжніх кроків для стабілізації ситуації в регіоні», – переконано заявить перед європейською та українською пресою Яценюк.

Наприкінці березня на наступному саміті ЄС український прем’єр-міністр підписує політичну частину Угоди про асоціацію. «Кроком до майбутнього членства в ЄС» назве Яценюк цю подію. Решту – економічну частину документа – мають намір підписати вже із новообраним президентом після травневих виборів.

А тим часом, криза з легкої руки Москви поширюється на Схід України. Реакція Євросоюзу – розширення «чорного списку» осіб, винних у дестабілізації України та впровадження низки незначних обмежень. А тим часом у Брюсселі Єврокомісія та її колишній голова Жозе Мануель Баррозу разом із українськими урядовцями підписують рішення щодо багатомільярдної макрофінансової допомоги та проводять останні приготування до укладення Угоди про асоціацію та ЗВТ. Минуть дострокові президентські вибори, які міжнародна спільнота радо вітатиме. І трохи згодом, ручкою з Вільнюського саміту, яку Янукович відмовився використати, Угоду про асоціацію підписує новообраний президент України Петро Порошенко. Тодішній єврокомісар з питань розширення та сусідства Штефан Фюле висловлює водночас і радість, і сум.

Штефан Фюле

Штефан Фюле

«Коли президент Порошенко показав ручку, якою він підписав угоду, і на якій викарбувана дата Вільнюського саміту, я думав про всі ті життя, які можна було врятувати, якби вона була укладена саме у Вільнюсі, – поділився тоді своїми враженнями єврокомісар Фюле. – Але я щасливий, що ми це зробили сьогодні, спираючись на вільну та суверенну волю українського народу».

«Слава Європі! Слава Україні» – Порошенко

Але червневі вибори Європарламенту, що були позначені проривом євроскептиків та проросійських політичних сил, породжують побоювання за ратифікацію Угоди. Однак, попри галас, який здіймали так звані «друзі Путіна», у Страсбурзі періодично ухвалювали проукраїнські резолюції та критикували дії Москви.

Втім, голослівна критика змінилася потужним пакетом індивідуальних та галузевих санкцій об’єднаної Європи щодо Росії після збиття малайзійського «Боїнга» в українському небі, наслідком якого стала загибель майже трьох сотень пасажирів, здебільшого, громадян ЄС.

Петро Порошенко тримає підписану Угоду про асоціацію з ЄС. Київ, 16 вересня 2014 року

Петро Порошенко тримає підписану Угоду про асоціацію з ЄС. Київ, 16 вересня 2014 року

Своєрідною кульмінаційною подією євроінтеграційного року України стала одночасна ратифікація Угоди про асоціацію у Європейському парламенті та Верховній Раді.

Ми впевнено вийшли на цей європейський шлях. Старт був важким, але фініш буде переможним

«Сьогодні ми впевнено вийшли на цей європейський шлях. Хочу нагадати: старт був важким, але фініш буде переможним. Слава Європі! Слава Україні», – скаже протягом цього історичного онлайн-голосування 16 вересня президент України Петро Порошенко.

Водночас, багато критики лунало з приводу наступного рішення: відкласти впровадження зони вільної торгівлі з ЄС до кінця 2015 року. Так само, як і нарікань Києва щодо небажання Європейського союзу надати Україні перспективу членства.

Нові голови євроустанов – нові підходи до «українського питання»

Жовтневі українські парламентські вибори, що були визнані успішними та справедливими, дали дорогу створенню міцної проєвропейської коаліції у Верховній Раді. Водночас, європейська спільнота продовжує підтверджувати свій статус найбільшого донора України. Фінансові транші та гуманітарна допомога з боку ЄС із весни й до кінця року надходять в Україну.

Тим часом, осінні зміни в керівництві європейських установ також зосередили увагу на тому, як, скажімо, новий голова Єврокомісії Юнкер, чи голова Європейської ради Туск ставитимуться до «українського питання». Деяке розчарування, скажімо викликали заяви Юнкера, щодо призупинки процесу розширення протягом наступних 5 років.

Дональд Туск

Дональд Туск

Загалом, підтримка європейськими очільниками Порошенкового плану мирного врегулювання на сході та Мінських домовленостей доповнюється систематичними нагадуваннями, що ЄС – на боці українців і серйозно шукає ефективну стратегію протидії агресії з боку Кремля. Президент Європейської ради Дональд Туск на останньому саміті визнав, що ЄС потребує єдиної довготермінової стратегії щодо України, але в першу чергу ця стратегія має стосуватися Росії, бо саме ця країна є «стратегічною проблемою ЄС». Водночас ці плани мають спиратися на усвідомлення сучасної, стабільної та незалежної України.

Україна в «індексі євроінтеграції» не серед лідерів

Коли ми говоримо про майбутнє України, то насправді йдеться про наше власне, європейське майбутнє

«Коли йдеться про Росію та Україну – насправді йде мова про нас самих, про те, що означає Євросоюз, і яким є справжній вимір нашої солідарності, – каже Туск. – Немає сумнівів, що агресивна реакція Росії в Україні була викликана підписанням Угоди про асоціацію. Тож, коли ми говоримо про майбутнє України, то насправді йдеться про наше власне, європейське майбутнє».

Європейське майбутнє українців у Брюсселі нині вважають нерозривно пов’язаним із реформами та реорганізацією всієї держави за зразками ЄС. Тому, попри кризу, викликану агресією Росії, у євроустановах все ж чути критичні зауваження щодо повільних кроків уряду для української модернізації.

Як свідчить статистика, поруч із Молдовою та Грузією, які також підписали аналогічні угоди з Євросоюзом, за 2014 рік Україна на шляху зближення зі співдружністю показує найслабші результати. Так званий «індекс євроінтеграції» засвідчив, що протягом року прогрес України, скажімо, у зв’язках із ЄС, наближенням до європейських стандартів та менеджменту у сфері євроінтеграції був повільнішим, ніж у молдован та грузинів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG