Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:06

Євроінтеграція – це насамперед відхід від «совковості» – Олена Зеркаль


Олена Зеркаль

Олена Зеркаль

2014 рік у плані євроінтеграції буде занесений до підручників історії – заступник керівника МЗС України

Заступник міністра закордонних справ України, відповідальна за євроінтеграцію Олена Зеркаль заявила, що Київ рішуче зробив вибір у європейському напрямку, і що євроінтеграція не є геополітичної самоціллю, а спрямована насамперед на побудову Європи всередині України. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода чільний дипломат також сказала, що питання безвізового режиму з ЄС залежить насамперед від України, а не Брюсселя.

– Як би Ви оцінили 2014 рік з точки зору євроінтеграції України?

– Взагалі я думаю, що шлях у нас був дуже непростий і дуже далекий. Тому що, фактично, ми розпочали рухатися в напрямку ЄС ще після отримання незалежності. Ще під час переговорів по першій угоді «Про партнерство і співробітництво» з ЄС, фактично, існувала можливість перейти тоді до іншого формату, такого, який був запропонований Польщі, але ми тоді ще не були готові морально. Потім – у 2000-х – коли ми тільки розпочинали переговори по створенню зони вільної торгівлі, по новому формату співробітництва, то також були очікування, що це все завершиться швидше і ми вже будемо в Європейському союзі – в 2012-му чи в 2015 році. Тому я думаю, що ми пройшли цей шлях дуже свідомо, не так швидко, як очікували, але, я сподіваюся, що ми засвоїли ті моменти, і ті питання про які йшлося весь цей час. Тобто, засвоїли уроки.

– Яке значення Угоди про асоціацію – що вона змінила для України, для українців на майбутнє? Це якийсь такий поворотний момент, коли вже назад дороги нема? Кінець багатовекторності? В чому історичне значення Угоди про асоціацію з ЄС?

Це епохальний вибір українського народу, який був зроблений ще в минулому році під час Євромайдану

– Я думаю, що це епохальний вибір українського народу, який був зроблений ще в минулому році під час Євромайдану. Коли всі свідомо, всі дійсно дуже потужно зробили свій вибір і показали, що вони готові за цей вибір навіть покласти своє життя. І от саме це і має привести нас до кращого життя. Тому що Європейський союз і членство в ЄС – це не ціль заради цілі, не мета сама по собі. Це зміна способу життя, зміна стилю життя, це ментальна зміна. Це – відхід повністю від, вибачте, «совкового» менталітету і створення Європи в Україні.

– Раніше часом лунали такі голоси, що, мовляв, Україну в Європі не чекають, українці нікому не потрібні і таке інше. Можна сказати, що цей рік змінив це, що Європа вже повністю зрозуміла, що Україна – це її частина?

Виклики, які стоять перед Україною, перед ЄС – вони дуже спільні і ми залежимо один від одного

– Я думаю, що в у 2014 році всі зрозуміли, що ми живемо в європейському регіоні і що виклики, які стоять перед Україною, перед ЄС – вони дуже спільні і ми залежимо один від одного. І те, що відбувається в Україні – та солідарність, яку проявив Євросоюз, якраз і має свідчити, що Україна не самотня.

– 2014 рік також визначив дату – 2020 рік – як час подачі заявки Україною на членство в ЄС. Це, в принципі, нормально: спочатку реформи, підготуватися, а потім подавати заявку, щоб не застати ЄС зненацька?

– Я вважаю, що президент свідомо визначив спочатку цілі, які треба досягнути, які дуже пов’язані з копенгагенськими критеріями членства, досягнення яких необхідно для вступу в ЄС і він свідомо визначив дату, до якої можна досягти певних цілей, визначених стратегією реформ 2020, і після цього вже розглядати питання, чи подавати заявку чи ні.

– Я говорив із одним провідним аналітиком в Брюсселі. Вона каже, що якби Україна подала заявку в 2020 році, то десь у проміжку до 15 років вона б вже була членом ЄС... Як Вам бачаться ці часові перспективи?

– Я вважаю, що робити якісь часові пророцтва зарано… Це питання дуже складне. Оскільки навіть законодавство ЄС – воно не стоїть на місці, воно розвивається. Ніхто не знає з нас – що буде через 10 років. Можливо, ЄС полегшить питання вступу, можливо вони переглянуть свою політику щодо України, а можливо, навпаки, Україна зрозуміє, що нам, як Норвегії, не треба нікуди вступати.

– 2015 рік – це рік постання Євразійського економічного союзу, де домінує Росія. Що Ви побажаєте колишнім партнерам по пост-радянському простору? Вийде у них щось, чи це Україні зовсім нецікаво?

– Я думаю, що це не цікаво навіть партнерам по Митному союзу. І останні події, які відбуваються у відносинах між Росією, Казахстаном і Білоруссю про це дуже красномовно свідчать.

– Є очікування, що Україна у 2015 році може в тій чи іншій формі вийти на безвізовий режим з ЄС. Це реальна перспектива чи поки що важко говорити?

– Це може бути реальною перспективою, якщо всі в середині України будуть на це працювати. Не тільки Міністерство закордонних справ, а всі решта відомств, які задіяні в імплементації плану щодо безвізового режиму. І це залежить перш за все від України.

– І в мене тоді останнє запитання. Можна сказати, що цей рік, все ж таки, був епохальним для євроінтеграції України, але що Україна прагнула до Європи дуже давно і є ментально, історично європейським народом вже сотні років?

– Я думаю, що цей рік в історичному плані буде зафіксовано в підручниках історії, які будуть вивчати наші з вами онуки і я думаю, що вони будуть потім оцінювати – наскільки це був вибір, який був зроблений в 2015 році, або це був зроблений вибір ще у 18-му столітті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG