Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:04

Унікальний лиман вбиває незаконне видобування піску

Марія Тимощук

Одеса – Екологічна катастрофа нависла над Куяльницьким лиманом, який впродовж останніх кількох років значно обмілів. Експерти почали міркувати над тим, як зберегти екосистему курорту. Варіантів було два – відновлювати природний стан річки Великий Куяльник, яка була джерелом прісної води для лиману, від шкідливої діяльності людини чи проекспериментувати і «напоїти» лиман з моря. Владою було обрано останній варіант, бо за її підрахунками це для держави обійдеться дешевше.

На будівництво труби, яка з’єднала Чорне море і Куяльник, витрачено 23 мільйони гривень та кілька років. Її запуск відбувся близько тижня тому, однак вже встиг викликати неоднозначну реакцію експертів, думки яких розділися.

Еколог Іван Русєв є одним із прихильників запуску труби. Дослідник вже десятки років спостерігає за лиманом. За останній час він значно обмілів, підвищився рівень солоності води, що ставило під загрозу існування живих організмів та лікувальної грязі. Оптимальний рівень солоності води для організмів, які там живуть (зокрема – для рачка Artemia salina, який бере участь у процесі формування грязі), складає120-150 грам солі на літр. За останні роки ця позначка у лимані значно зросла і становить близько 400 грам. У такій воді ці організми жити не можуть. Вони фактично усі зникли, індикатором чого стало зменшення кількості птахів, які живилися ними.

У морської і лиманної води різний склад солей. У морі більше натрію хлору, а в лимані – магнію хлору. Цей конфлікт різного роду солей і може призвести до випадання гіпсу та інших неприємних наслідків

«Якщо ми подаємо морську воду, то її солоність невисока і становить близько 18 грам на літр, а в лимані близько 400 грам. То якщо ми подамо воду, то відбудеться розбавлення солей. Однак є інша небезпека, що у морської і лиманної води різний склад солей. У морі більше натрію хлору, а в лимані – магнію хлору. Цей конфлікт різного роду солей і може призвести до випадання гіпсу та інших неприємних наслідків», – пояснює свої занепокоєння еколог.

Замість лікувальних грязей – гіпс?

На думку Івана Русєва, ризикнути було варто, бо лиман перебував у жахливому стані. Але експерт зауважує важливість постійного моніторингу стану екосистеми лиману, аби вона не зазнала невідворотних змін.

Натомість скептично до цієї затії поставився інший дослідник, кандидат геолого-мінералогічних наук Борис Капочкін, який впевнений, що запуск морської води призведе до знищення екологічної структури лиману. Води Куяльника завжди відзначалися своєю чистотою. Це стало підґрунтям для утворення унікальної екосистеми, яку може зруйнувати забруднення водою з затоки, куди зливаються стічні води міста.

«В морській воді може буди до 2 грамів сірки, яка, поєднуючись з кальцієм, утворює гіпс. Його кристали зіпсують якість лікувальних грязей, таким чином вони втрачають свої властивості», – пояснює Борис Капочкін.

За його словами, екологічні експертизи проводилися недбало.

Експертизу робили ще в травні, а заливається вода до Куяльника в грудні. Тобто, висновок робили з однієї проби, не враховуючи допустимої концентрації деяких компонентів

«Експертиза якості морської води була здійснена з однієї проби. Її брали не в тому місці, звідки набирається вода для лиману, а в районі пляжу Аркадія. Також експертизу робили ще в травні, а заливається вода до Куяльника в грудні. Тобто, висновок робили з однієї проби, не враховуючи допустимої концентрації деяких компонентів», – пояснює експерт.

Незаконне добування піску

Куяльник вже кілька років потерпає від спраги: лиман поступово пересихає. Без води неможливе існування лікувальних грязей, якими славиться курорт. Багато в чому тут провина людей, якісвоїми діями змінили русло річки Великий Куяльник, яка напувала лиман. Однією з проблем, які стоять між лиманом та його прісним джерелом, стало незаконне добування піску в руслі річки. Перш за все це пов’язано з розділенням водяного потоку на десятки кар’єрів, в яких пісок промивають і очищують від глини. Кар’єри викопані незаконно і функціонують вже кілька років. Вони наповнюються браконьєрським використанням води річки Великий Куяльник та інших водяних потоків, які так і не доходять до Куяльницького лиману. Про незаконні кар’єри знають усі, впевнений громадський активіст Андрій Сидоренко. Однак великі гроші, які крутяться довкола цієї справи, стали вагомим аргументом для мовчання правоохоронних органів та чиновників.

В цих кар’єрах зацікавлені будівельні компанії Одеси, які отримують звідти пісок за дешевою ціною. Про це знає міліція, про це знає обласна міліція, районна природоохоронна прокуратура. Однак ніхто не звертає на це увагу

«В цих кар’єрах зацікавлені будівельні компанії Одеси, які отримують звідти пісок за дешевою ціною. Про це знає міліція, про це знає обласна міліція, районна природоохоронна прокуратура. Однак ніхто не звертає на це увагу. Це якраз ознака високого рівня корупції, коли система не залежить від зміни влади чи людей у владі. Ця схема продовжує працювати», – коментує Радіо Свобода ситуацію з незаконним добуванням піску поблизу лиману голова громадської організації «За всю Одесу» Андрій Сидоренко.

Окрім того на річці побудували чимало дамб та рибальських ставків в долині Великого Куяльника, які теж відбирають воду у річки. Експерти сходяться на думці, що від згубної діяльності людини лиман захистити зможе лише статус національного заповідника. Чимало людей претендують на земельні наділи поблизу рекреаційної зони, тому єдиним шляхом вберегти Куяльник від долі значної кількості ласих шматочків може лише юридичний захист курорту найвищого рівню. Мова про створення заповідної зони ведеться громадськими активістами вже давно, однак у керівництва області не вистачає політичної волі прийняти важливе для Куяльника рішення.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG