Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 20:04

Аналітики прогнозують, що з підвищенням України у ключових міжнародних рейтингах доведеться почекати

Реформи сектору безпеки, боротьби з корупцією і підтримки журналістів очікують від України наступного року автори міжнародного рейтингу. У 2014-му позиції України у ключових міжнародних індексах не зазнали суттєвих змін, а справи в деяких сферах навіть погіршилися – зокрема, у питанні безпеки журналістів. Радіо Свобода обрало три важливих, на думку редакції, міжнародні рейтинги, на позицію України в яких мало б зважити керівництво держави.

На 13-му місці розташувалася Україна у Глобальному індексі мілітаризації – рейтингу Міжнародного центру конверсії (Бонн, Німеччина), що аналізує вагу військового апарату у різних країнах світу. Аналітики центру відзначили одне з чільних місць України за обсягами експорту зброї, а також вказали, що видатки на сектор оборони у країні нині сягають 3 відсотків від ВВП.

Дані, покладені в основу рейтингу, стосуються переважно 2013 року. Водночас ключові події 2014-го – анексію Росією Криму й ситуацію на Донбасі – аналітики Міжнародного центру конверсії визнали одними з основних факторів, що впливають на безпекову ситуацію у Європі.

Сімон Везман зі Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (одного з кількох дослідницьких центрів, на чиїх даних готують Глобальний індекс мілітаризації) припускає у коментарі Радіо Свобода, що наступного року Україна може піднятися у рейтингу – з огляду на анонсоване зростання видатків на оборонний сектор та оновлення армії. (За рішенням Ради нацбезпеки України, кошторис на оборону зросте до 5% ВВП. Для порівняння – наступного року планують збільшити військовий бюджет і у Росії – він сягатиме 5% ВВП цієї держави, обсяг економіки якої майже у 10 разів потужніший, ніж в України).

Сімон Везман додає, що ситуація в Україні впливатиме на безпекову картину не лише у Європі, а й в усьому світі.

Уже цього року кілька країн Європи (Польща, країни Балтії, Швеція) оголосили про збільшення своїх військових бюджетів, збільшення чисельності війська та додаткові придбання зброї

«Уже цього року кілька країн Європи (Польща, країни Балтії, Швеція) оголосили про збільшення своїх військових бюджетів, збільшення чисельності війська та додаткові придбання зброї, – зазначає Сімон Везман. – В інших країнах розпочалися розмови про те, що треба припинити скорочення військових витрат, можливо, навіть збільшити їх, а також організувати сили НАТО відповідно до потенційних загроз із боку Росії».

Українська армія відбудовується фактично з нуля, каже Радіо Свобода директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

«Україна вступила у цей конфлікт, коли армії у неї практично не було», – додає він. На думку експерта, проводити реформи потрібно не лише в армії, але й в усьому секторі безпеки і починати потрібно з оцінки загроз і стану галузі, зокрема – силових структур.

Зараз завдання номер один – стабілізація ситуації і вихід із конфлікту

«Тоді ми матимемо загальну модель того, як у перспективні виглядатиме сектор безпеки, і тоді буде ясно, з чого потрібно починати. Зараз же завдання номер один – стабілізація ситуації і вихід із конфлікту», – каже Микола Сунгуровський. Водночас, за його словами, оцінку сектору безпеки і початок його реформування треба починати вже зараз.

Кіт, сало і корупція

Попри ухвалення цілого пакету антикорупційних законодавчих ініціатив, у Індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна, як і раніше, пасе задніх: 142-ге місце зі 175. В українському представництві цієї міжнародної організації вважають, що попри ухвалені антикорупційні закони реальних кроків на цьому шляху Україна за останній рік не зробила.

Водночас член правління Центру протидії корупції, журналіст Олекса Шалайський нагадує про специфіку рейтингу Transparency International, а саме – що його упорядковують на основі авторитетних, але розрізнених у часі антикорупційних досліджень. Тому, ймовірно, індекс більше стосується 2013 року, тобто періоду президентства Віктора Януковича.Це, однак, не означає, що рік після Євромайдану приніс Україні перемогу над корупцією.

Що стосується мало видимої корупції – починаючи від податкових ям і закінчуючи хабарями на рівні лікарів, даішників чи санепідемстанції, то, мені здається, що там усе не дуже змінилося

«Корупція, яку може зафіксувати пересічний громадянин – почитати вісник закупівель, почитати постанову Кабміну, якийсь наказ міністерства – вона там зменшилася, або відразу, або після тиску ЗМІ, чи громадських активістів, чи просто людей. Ну і можна перерахувати масу схем, які були зупинені через те, що вони видимі, – каже журналіст. – Що стосується мало видимої корупції – починаючи від податкових ям і закінчуючи хабарями на рівні лікарів, даішників чи санепідемстанції, то, мені здається, що там усе не дуже змінилося».

Виконання ухваленого цьогоріч антикорупційного законодавства у Transparency International вважають одним із ключових завдань України у цій сфері на 2015 рік. Журналіст Олекса Шалайський каже, що ухвалені закони важливі, але вони не гарантують системний прорив у справі боротьби з корупцією.

«Мені подобається приклад про кота з салом: ідеальний варіант – коли сало забирається від кота, тоді він не може його вкрасти. Всі ці закони – про антикорупційне бюро, реформу прокуратури тощо – це другий етап, інший шлях. Це коли кота бʼють тоді, коли він бере сало. Але він усе одно буде до нього пхатися», – проводить паралелі експерт.

«Забрати сало можна двома способами. Перший – ліквідовувати схему апріорі, тобто якщо є, наприклад, наказ Мінекології чи фіскальної служби, який фактично дозволяє красти, то просто ліквідовувати цей наказ. Другий – максимально відкривати всі дані, і тоді люди самі будуть тиснути на владу, щоб вона змінювала ситуацію», – зазначає Олекса Шалайський.

Найбільшим внутрішнім викликом назвав корупцію цього року президент України Петро Порошенко.

Небезпечна з вини агресора

Серед небезпечних для журналістів країн опинилася Україна у звіті міжнародної організації «Репортери без кордонів». В антирейтингу Україна – поруч із неспокійними країнами Близького Сходу. За рік на території України загинули 6 журналістів, крім того, зафіксовано 33 випадки викрадення.

Директор Інституту масової інформації Оксана Романюк, яка є представником «Репортерів без кордонів» в Україні, пояснює: оцінка організації охоплює як конфлікт у Криму і на Донбасі, так і період Євромайдану з усіма найтрагічнішими подіями цього періоду.

Якби не було сходу, Криму чи Майдану, то зараз рівень свободи слова, кількість нападів на журналістів можна було б оцінювати десь на рівні 2010-2011 року

«Якби не було сходу, Криму чи Майдану, то зараз рівень свободи слова, кількість нападів на журналістів можна було б оцінювати десь на рівні 2010-2011 року. Цей рейтинг відобразив ситуацію з фізичною агресією: Україна дійсно мабуть стала найгіршою у Європі з точки зору безпеки журналістської діяльності», – каже вона.

Україна, однак, не відповідальна за більшість трагічних випадків серед журналістів у 2014-му, наголошує Оксана Романюк. «Ці випадки сталися на українській території, але вони є результатом російської агресії, результатом дій сепаратистських угруповань», – додає експерт.

На її думку, у питанні дотримання журналістських стандартів і свободи слова, розвитку суспільного мовлення, то тут ситуація за останній рік покращилася. «Зріс плюралізм ЗМІ, зʼявилося багато онлайн-ЗМІ. Наприклад, у нас дуже великий прорив був під час Євромайдану, коли зʼявилося багато каналів зі стрімами», – зазначає Оксана Романюк. Водночас директор Інституту масової інформації згадує і про відключення українських каналів у Криму і деяких районах Донбасу. «Ситуація дуже поляризована», – додає експерт.

Однозначним провалом року 2014-го у медіасфері Оксана Романюк називає створення Міністерства інформаційної політики. Глава нового відомства Юрій Стець раніше зазначив, що завданням міністерства стане розроблення стратегії інформаційної безпеки України і воно не займатиметься цензурою. Оксана Романюк однак каже, що сам факт заснування такого відомства викликав багато запитань не лише серед журналістів, але й серед західних партнерів України.

«Дуже багато було сподівань, довіри до нової влади, до того, що вони діятимуть новими методами, що стануть таким собі авангардом для Східної Європи, яка стикається з тими ж викликами інформаційної війни і пропаганди, що Україна запропонує якісь нові рішення. На жаль, цього не сталося. Ми зробили крок назад, у совок», – вважає Романюк.

На думку директора Інституту масової інформації, Україні варто було б зосередитися на підтримці розвитку медіаринку і зокрема заохочувати впливові міжнародні ЗМІ відкривати тут корпункти. Міністерство інформації Оксана Романюк вважає непотрібним додатковим навантаженням на державний бюджет. У новоствореному відомстві водночас уже зазначили, що діятиме воно в Україні лише в період військової агресії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG