Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:41

Посттравматичний синдром загрожує не лише воякам – психолог


Поранений боєць АТО (фото Олександра Чекменьова)

Поранений боєць АТО (фото Олександра Чекменьова)

Якщо не працювати над психологічними травмами – людина матиме безсоння, стрес, проблеми зі здоров’ям

Ірина Максимова

Безсоння, невміння повернутись до звичного соціального життя – це лише частка проблем, які виникають у ветеранів АТО після повернення додому. Психологи закликають вояків звертатись до них за професійною допомогою, а родинам, як альтернативу, рекомендують більше спілкуватись із військовими та вміти вислухати переживання. Окрім того, розповідають правозахисники та соціальні працівники, часто ветерани АТО та їхні сім’ї не знають, куди їм звертатись по допомогу та як отримати гарантовані державою пільги.

Після повернення із зони бойових дій, ще деякий час людина не може зрозуміти, що загроза вже позаду. Саме тому рідні мають створити комфортні та безстресові умови, аби військовий міг емоційно та психологічно відпочити. Зокрема, за словами психолога Катерини Левін, навіть якщо вам кортить розпитати про те, що людина пережила на фронті, втім військовий не готовий цим ділитись – не варто тиснути.

Якщо бажання розповідати про події в АТО немає, то краще не тиснути

«Потрібно себе поводити так, аби дати зрозуміти людині, що ми готові бути поруч, якщо вона потребуватиме з кимось порозмовляти чи обговорити щось. Звичайно, якщо вона цього хоче. У випадку, якщо бажання розповідати про події в АТО немає, то краще не тиснути», – стверджує вона.

Важливо пояснити учаснику бойових дій, що його досвід – не унікальний – психолог

Катерина Левін також зауважує, що варто звернутись до психолога по допомогу. Але, якщо людина цього не хоче – не потрібно змушувати. Без мотивації та готовності працювати над психологічними травмами жодна допомога не буде ефективною.

«Важливо пояснити учаснику бойових дій, що його досвід – не унікальний, та що багато людей, котрі через це пройшли, відчувають те саме», – додає Левін.

За словами психолога Анни Лелик, чи не найбільшим викликом для тих, хто повернувся з війни, є постравматичний стресовий розлад. Іншими словами, це наслідок того, що людина побувала у психотравматичних ситуаціях, зокрема, в зоні бойових дій, під загрозою смерті.

Психологи зауважують, що посттравматичний синдром у тій чи іншій формі наразі загрожує усьому населенню України. Утім, найгостріше він проявляється у ветеранів АТО, тож із ними повинні працювати спеціалісти, які мають у цьому досвід, додає Лелик. Чоловіки, які повертаються із зони бойових дій, нерідко силуються вирішити свої проблеми за допомогою алкоголю та інших психотропних препаратів. Це є одним із наслідків посттравматичного стресового розладу, зазначають експерти.

«Зараз багато людей на волонтерській основі готові це робити, проте їхньої підготовки не достатньо, щоб робити це кваліфіковано та якісно. Людей, котрим потрібна така допомога, набагато більше, ніж лише військових та їхніх сімей. Все це набагато ширше та масштабніше», – сказала вона.

Ветеранам АТО важко звертатись по допомогу до психологів

Звернутись до психолога по допомогу – неабияка складність для вояків, діляться лікарі. Військові пояснюють це тим, що бояться «стати психом», «вважатись ненормальним».

Не потрібно застосовувати насильної психологічної допомоги

«В жодному випадку не потрібно застосовувати насильної психологічної допомоги. Якщо учасник бойових дій не бажає ділитися емоціями – йому потрібно пояснити, що у цьому нічого ганебного немає. Більше того, уточнити, що будь-яка людина, котра пройшла через жах війни, відчуває те саме, а може й гірше», – додала Левін.

Окрім того, вона поставила акцент на тому, що психологічна допомога – це анонімний процес, тому, якщо звернутись до спеціаліста у приватному порядку, то жодного «штампу» не буде. Якщо ж не працювати над психологічними травмами, то всі переживання та негативи можуть вплинути на фізичний стан. Як наслідок, людина матиме безсоння, стрес, проблеми зі здоров’ям, кажуть експерти.

Психологічної допомоги потребують і волонтери

Психологи й психіатри додають, що їхня допомога може бути необхідною також волонтерам, котрі відвідують зону АТО. Проконсультуватись варто і мирному населенню, яке евакуювали із зони бойових дій. Лікарі рекомендують не зволікати зі зверненнями до спеціалістів, «коли на душі стає дуже тяжко». Журналістам психологи й психіатри радять допомагати тим, хто пережив стрес у зоні збройного конфлікту: розмовляти з людьми, записувати їхні історії, не давати замкнутись у собі.

Проте, допомогти позбутися жахіття війни тим, хто повертається із зони АТО, завдання не лише сім’ї, а й держави. За словами голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО Артура Дерев’янка, слід створити центри психологічної реабілітації, які повинні знаходитись у кожному місті, обласному та районному центрах.

Треба з ними працювати на самому початку: з моменту повернення і до моменту повної адаптації

«Треба, щоб це були не медичні установи або якісь спеціалізовані установи. І треба з ними працювати на самому початку: з моменту повернення і до моменту повної адаптації. Навіть тоді, коли вони перебувають у зоні АТО, працювати з їхніми сім’ями і робити все те, щоб воно було все як одне ціле, а не було якимись окремими кроками», – стверджує Дерев’янко.

Яку допомогу можна отримати від держави?

Також Артур Дерев’янко додав, що у відділі Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО вже функціонує сайт, на котрому є вся необхідна інформація, щодо різного роду допомоги.

Якщо комусь потрібна допомога – у нашому відділі вже працює новий сайт нашої служби

«Якщо комусь потрібна допомога – у нашому відділі вже працює новий сайт нашої служби, також працює сайт старої служби, де є вся необхідна інформація щодо допомоги як юридичної, так і психологічної. Вся інформація там є, прошу, заходьте, дивіться, дзвоніть, ми завжди відкриті до співпраці», – сказав він.

Серед іншого на сайті Держслужби є інформація про те, як отримати посвідчення учасника бойових дій, перелік документів для надання статусу учасника бойових дій, інформація щодо соціального та правового захисту учасників бойових дій. Також можна знайти контакти «Гарячої лінії пошуку родичів у зоні АТО», відкриту при адміністрації президента України.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG