Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:28

Чи доцільно Україні витрачатися на культуру, коли точиться війна?


Ілюстрація Юрія Неросліка

Ілюстрація Юрія Неросліка

Культурні пріоритети України-2015

Архіви та бібліотечні книжки відсканують і викладуть в мережу. Українські журналісти творитимуть суспільне телебачення та іномовлення. А вояки АТО та звільнені українською армією території будуть під пильною увагою Міністерства культури. Саме таку культурну політику держава запланувала на найближчі роки.

Незабаром українці отримають нову стратегію розвитку культури, повідомив Михайло Шведа, заступник директора департаменту мистецтв і навчальних закладів Міністерства культури України. За його словами, цей стратегічний план визначить, як розвиватиметься культурна сфера до 2025 року.

«Це передбачено, зокрема, і коаліційною угодою, передбачено імплементацією заходів Україна-ЄС. Паралельно також буде розпочата робота щодо підготовки стратегії української гуманітарної політики, яка передбачена програмою дій Кабінету міністрів України», – говорить Шведа.

Українському контенту уряд обіцяє квоти та податкові стимули

В коаліційній угоді йдеться про те, що творення і поширення українського культурного продукту – музики, кіно, теле- та радіопрограм – потрібно підтримувати податковими стимулами. Окрім того, зазначають, їм слід пропонувати заохочення у вигляді приватних інвестицій, квот для національного контенту. Створити привабливі умови роботи слід і для книговидавців та книгорозповсюджувачів, аби популяризувати серед українців читання.

І умовах, коли інформаційна війна точиться паралельно з бойовими діями на сході держави, уряд задумався про іномовлення. Планується, що новини та програми про Україну, проте іноземною мовою, сформують імідж держави у світі, а як наслідок, і приваблять інвестиції.

Слід творити іномовлення та суспільне телебачення – Сюмар

Про необхідність формувати іномовлення і суспільне мовлення, а також про роздержавлення ЗМІ говорить також голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова й інформації Вікторія Сюмар. За її словами, парламент до кінця року ухвалить необхідні зміни до законодавства, щоб створити повноцінне громадське телебачення. ​

«Ми повинні забезпечити, щоб «першою кнопкою» стало не державне, а суспільне мовлення. Це пріоритет номер один для комітету», – говорить Сюмар.

Окрім того, коаліційною угодою передбачено, що належне фінансування матимуть українські культурні центри, що діють за кордоном. Також планують виділити гроші, аби відсканувати та викласти в інтернет книги з бібліотек та архівів. Аби українці не забували про те, що мали в минулому визвольну боротьбу, рух за права людина та опір тоталітаризму, слід гарантувати загальний доступ до архівних документів, у тому числі архівів репресивних органів СРСР. Втім у мовному питання обіцяють ні на кого не тиснути: як і раніше українці матимуть змогу спілкуватись тою мовою, якій віддають перевагу. На всі ці плани, передбачає коаліційна угода, в бюджеті знайдуться гроші.

Гроші на все заплановане спробують знайти: видатки на сферу культури в останньому законопроекті Держбюджету зросли у 3,5 рази у порівнянні із попереднім вересневим варіантом. Про це на своїй нещодавно створеній сторінці у Twitter повідомив В’ячеслав Кириленко, віце-прем'єр та міністр культури. Утім про остаточну сума, яку держава закладає у кошторис, можна буде аналізувати після прийняття Держбюджету на 2015 рік. Водночас, за словами міністра, він намагатиметься залучити нові джерела фінансування.

Культура може об’єднати державу – екс-міністр Нищук

Нова культурна політика, на думку екс-міністра культури Євгена Нищука, має «об’єднати країну через культуру». Зокрема, протидіяти культурній та інформаційній агресії з боку Росії, а також заповнити «культурологічний вакуум на сході держави». Нищук додає, що слід інформувати про історію та звичаї, зближувати людей із різних частин України. Окрім того, додає екс-міністр, не можна забувати про вояків, які зараз у зоні АТО відстоюють цілісність держави.

«Тільки через культурний продукт, і я маю на увазі не просто концертики, боже спаси, а через системну роботу як напрямків мистецтва, так і взагалі круглі столи, діалоги», – говорить він. Євген Нищук додає, що зараз як ніколи потрібен культурне, експертне середовище потребує діалог всередині держави «не тільки через Фейсбук чи Твіттер, а і через живий діалог». На думку Нищука, навіть у період війни не можна економити на культурі.

«Сьогодні розглядають бюджет (проект – ред.). Колись Черчилль (прем’єр Великої Британії у період Другій світової війни – ред.) фантастично сказав у 1941 році ще. Він дивився на бюджет і на те, що в нього закладали – не побачив пункту про збільшення витрат на культуру. Він сказав: «Шановні, а для чого ми тоді воюємо, якщо немає культурного розвитку?» – говорить екс-міністр.

Євген Нищук переконує: військовий та культурний опір мають іти пліч-о-пліч. А коли мова йде про фінансування, додає, слід усвідомлювати, що є прошарок культури, яку слід захищати – минувшина, історичне надбання. Водночас, сучасне українське мистецтво цілком здатне приносити гроші як індустрія, і його слід стимулювати до цього. Екс-міністр додає, що якби залишився на посаді, реформував би міністерство, аби частина співробітників працювали саме над сучасною культурною індустрією.

«Яка би охоплювала і фотографію, і сучасний живопис, інсталяції, архітектуру, моду навіть, але яка має в собі суміш і глибокої традиції автентичної і європейського сучасного бачення», – говорить він.

На Донбасі «кожен у своїй мушлі» – експерт

На думку експерта Миколи Скиби, зараз на сході держави «кожен у своїй мушлі», тому не слід творити пропаганду. Директивними методами людей не зблизиш, додає він.

«Мають бути програми мобільності громадян, різноманітних обмінів, творчих обмінів. Наприклад, така ініціатива «Новий Донбас» – митці їдуть туди (на схід України – ред.), наприклад, у селі Миколаївка відновлюють школу, спілкуються. Через пантоміму, живопис, театр, вони витягують те, що глибоко на підсвідомості, психологічні травми», – говорить експерт.

Зараз є ризик зробити культуру частиною пропагандистської машини, втім культурна політика не повинна нав’язувати, резюмує Скиба.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG