Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 20:57

Правозахисники: Меркель має домогтися від Києва кращого захисту цивільних в АТО


Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та канцлер німеччини Анґела Меркель

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та канцлер німеччини Анґела Меркель

Українські війська мають мінімізувати шкоду для цивільних, кажуть у Human Rights Watch і нагадують про свої звинувачення

Правозахисна організація Human Rights Watch вважає, що канцлер Німеччини Анґела Меркель має в перебігу зустрічі 8 січня вплинути на прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. Мета – домогтися, щоб українські війська вживали всіх можливих запобіжних заходів, щоб мінімізувати шкоду для цивільних мешканців, кажуть правозахисники.

Анґела Меркель, яка має зустрітися з Арсенієм Яценюком у Берліні, повинна б наголосити, що Міністерство оборони України в перебігу боротьби проти підтримуваного Росією сепаратизму має видати чіткі й конкретні накази не використовувати певні різновиди боєприпасів у місцях, де живуть цивільні, заявляють правозахисники.

Крім того, вважають у Human Rights Watch, Меркель має також домогтися від влади України глибше розслідувати висловлені раніше звинувачення на адресу української сторони. В них ішлося про те, що українські війська можуть бути відповідальні за нерозбірливі напади, які спричинили цивільні жертви.

Рейчел Денбер

Рейчел Денбер

Як заявила заступник директора правозахисної організації у справах Європи і Середньої Азії Рейчел Денбер, Україна, яка зараз переживає відразу кілька криз, потребує підтримки Німеччини. А Німеччина, що є одним із найважливіших союзників України, має особливу відповідальність, вважає правозахисниця. Ця відповідальність полягає в необхідності домогтися, щоб українське керівництво активно дотримувалося свого зобов’язання поважати закони ведення війни і захищати цивільне населення.

Правозахисники нагадують про свої звинувачення

Human Rights Watch нагадує: в цій організації кажуть, що задокументували використання і урядовими силами, і сепаратистами касетних боєприпасів і ракетних установок «Град» у густо населених місцевостях, а така зброя уражає великі площі і не розрізняє військові цілі й цивільні об’єкти.

Правозахисники кажуть, що в перебігу зустрічей із ними у грудні минулого року українські посадовці заявляли: перші результати розслідувань свідчать, що українські сили не вчиняли тих нерозбірливих нападів, про документацію яких кажуть у Human Rights Watch. Але організація заявляє, що ці розслідування були неповні, зокрема, вони ґрунтувалися на загальних даних урядового протитерористичного агентства і не стосувалися конкретних випадків, про які говорили правозахисники.

Тому, каже Денбер, вони закликають Меркель заохотити Яценюка довершити цю роботу, а також закликати Україну приєднатися до конвенції про заборону касетних боєприпасів 2008 року.

Правозахисники додають: у перебігу зустрічей у грудні українські посадовці оборонного відомства заявляли, що видали вказівки всім командирам попередити війська про кримінальну відповідальність за українським законодавством за порушення законів ведення війни й міжнародного гуманітарного права.

При цьому у Human Rights Watch наголошують, що ракети «градів» не можна застосовувати в населених місцевостях навіть у відповідь на здійснені з них обстріли сепаратистів, а касетні боєприпаси не можна використовувати ні за яких обставин.

Українські силовики заперечують звинувачення HRW

Ця організація вже кілька місяців заявляє, що має дані про кілька випадків використання саме українськими силами касетних боєприпасів чи ракетних установок «Град» у густо заселених місцевостях, внаслідок чого настали цивільні жертви.

Українські силовики, зі свого боку, послідовно заявляють, що касетних боєприпасів не використовують узагалі, а до «Градів» вдаються тільки у випадках, коли в зоні ураження немає цивільних мешканців.

Реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град», найпоширеніші в зоні антитерористичної операції з обох сторін, були створені ще в 1960-і роки, хоча відтоді зазнавали модернізацій. Вони відомі невисокою точністю влучання. Це ж значною мірою стосується й інших різновидів РСЗВ.

Касетні боєприпаси при спрацюванні розкидають малі боєзаряди на значній площі й теж не є зброєю «точкового ураження». Крім того, ці малі боєзаряди нерідко не спрацьовують у момент застосування і після закінчення бойових дій становлять значну небезпеку для населення.

2008 року була укладена, а 2010-го набула чинності Конвенція про касетні боєприпаси. За нею їх заборонили для себе майже 90 держав, що ратифікували документ. Але Україна, як і Росія, не підписувала цієї конвенції і юридично не зобов’язана не використовувати таких боєприпасів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG