Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:35

«Треба не допустити розвалу системи масового спорту. Нам цього не простять» – міністр Жданов


«Ми повинні дітям дати альтернативу вулиці, пляшці у вигляді гуртків, секцій, ДЮСШ»

Гість «Вашої Свободи»: Ігор Жданов, міністр молоді та спорту України.

Інна Кузнецова: Нова політика розвитку молоді і спорту, відповідно до урядової програми на 2015-2016 роки, передбачає схвалення концепції молодіжної політики та відродження національно-патріотичного виховання.

Перш ніж ми будемо говорити про молодіжні проблеми, про проблеми спорту, не можемо не згадати про те, що відбулося вчора у Парижі. Про напад і розстріл 10 журналістів сатиричного тижневика за сатиричні карикатури. Сьогодні, до речі, ще й прогримів вибух на сході Франції неподалік мечеті.

Ігор Жданов

Ігор Жданов

– По-перше, дозвольте висловити співчуття французькому народові за те просто ганебне явище, як терористичний акт проти журналістів. В Україні це ніколи не знайде підтримки. Навпаки, всі українці засуджують ці дії. Ми бачимо, що сьогодні біля посольства збираються наші співгромадяни, щоб висловити співчуття братньому французькому народу.

Ви знаєте, що у Франції вийшли сотні тисяч людей. Я переконаний, що якщо б не свята, то число людей, які вийшли на підтримку і виявили підтримку Франції, було б значно більшим.

Гинуть журналісти за свободу слова. Це ніколи не знайде підтримки в Україні. Ми на власному житті відчуваємо, яке горе несуть терористичні акти

Я теж поїду у посольство, висловлю співчуття з приводу цього дуже жахливого явища, коли гинуть журналісти просто за свободу слова.

Ми на власному житті відчуваємо, яке горе несуть терористичні акти. Тому ми будемо співпрацювати з Францією у попереджені терористичних актів. І ми будемо робити все, щоб такі акти більше не повторювалися.

– Якщо говорити про молодіжну політику, то останнім часом у суспільстві зміни шалені, і це не може не накладати відбиток на молодіжну політику. Тобто ми зазвичай говоримо про національно-патріотичне виховання, але зараз Вам доведеться стикатися з тисячами молодих людей, які або повернулися із зони АТО, але це не АТО, а фактично війна…

– Це фактично війна східного фронту.

– З воєнних дій з фронту. І це вже зовсім інші молоді люди, у яких інші погляди на життя і навіть на ту молодіжну політику, яка була раніше. У них інші пріоритети.

– Дійсно, це досить велика проблема. По-перше, є таке явище, яке називається «афганський синдром» або «в’єтнамський синдром», коли вояки повертаються у мирне життя і не завжди себе знаходять. Тому завдання органів державної влади, у тому числі і міністерства, використати усі можливості, аби створити нормальні умови для тих воїнів, які повернулися зі сходу.

Те, що там психологія, психіка міняється навіть у людей у віці серйозному, а я вчора зустрічався зі своїм колегою, побратимом з Майдану, він є радником міністра, але воює на сході, ми з ним теж про це говорили. Я відчував, як змінилася його психологія за часи перебування на фронті. Тому завдання міністерства – у нас є певні засоби реабілітації.

– Які саме?

Західний параолімпійський центр, надаються послуги для реабілітації воїнам АТО. Параолімпійці їздять по госпіталях, своїм прикладом доводять, що навіть за таких умов життя може відбутися

– Є спортивна медицина. У нас є Параолімпійський комітет, який займався проблемами інвалідів та їх реабілітацією. Побудований прекрасний у Львівській області Західний параолімпійський центр, де надаються послуги для реабілітації, у тому числі воїнам АТО.

Параолімпійці розробили таку окрему програму – вони їздять по госпіталях. Вони іноді приїжджають на колясках, іноді без рук, без ніг, але вони своїм прикладом доводять, що навіть за таких умов життя може відбутися. Приїжджають параолімпійські чемпіони.

Тобто є ще засоби спортивної медицини, які можуть спрямовувати на відновлення. Вона ж стикається з певними видами травм.

А є психологічні речі і речі адаптації до соціального життя. На жаль, будуть хлопці по 20-21 році, які в житті, окрім того, що воювати, нічого не вміють. Значить, потрібно запропонувати державну програму, яка їм допомагала б знайти себе в мирному житті, навичкам мирних професій.

Буде позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів для учасників АТО

Можливість поступити... До речі, ми на уряді зберегли цю пільгу, коли буде позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів для учасників АТО. Я вважаю, що це правильно.

– Але є й інше. Є молоді люди, які шукають можливості, шляхи виїзду закордон, аби не потрапити на фронт.

Є люди, які отримують всякими правдами і неправдами паспорти й тікають за кордон. Є елемент кримінального переслідування

– Учора ми теж обговорювали це питання. Є люди, які йдуть добровольцями, а є ті, які тікають просто, отримують всякими правдами і неправдами паспорти й тікають за кордон. По-перше, там є елемент кримінального переслідування. Тобто, якщо ти був мобілізований або підлягав мобілізації і не прийшов до військкомату, то ти повинен нести відповідальність перед державою, яка тебе виховала, яка тебе поставила на ноги, яку ти зобов’язувався захищати.

– Але є й елементи національно-патріотичного виховання.

– Абсолютно правильно. На жаль, воно було загублене.

– Хотілося би знати, що саме нового буде?

У нас не виховували ані відчуття, ані поваги до своєї країни

– Воно було абсолютно загублене. У нас не виховували ані відчуття, ані поваги до своєї країни. До речі, Майдан у цьому плані зробив дуже багато. Принаймні повагу до прапора, до гімну він привив багатьом.

Буде створений підрозділ, очолюватиме колишній боєць батальйону «Азов» Микола Ляхович

У нас буде в структурі міністерства створений окремий підрозділ, який буде займатися цим питанням. Його очолюватиме колишній боєць батальйону «Азов», мій побратим по Майдану Микола Ляхович. Він досить відома людина у такому філософському патріотичному русі, дисидентському русі. Він починав ще під час «України без Кучми!». У нього є класні ідеї.

Насамперед через школи потрібно запроваджувати національно-патріотичне виховання

Ми зараз збираємо міністерства і відомства, у тому числі і Міносвіти, оскільки саме через його структуру, насамперед школи потрібно запроваджувати національно-патріотичне виховання.

Я думаю, що ситуацію ми змінимо, може, не докорінним чином, але я відчуваю підтримку як зовнішнього середовища, тобто нормальних молодіжних організацій, громадських рухів, людей, які готові допомогти, так і всередині Міноборони, Міносвіти. Є державні службовці, які не просто будуть ставитися як до чергової галочки, а для них це буде серйозною справою, якою потрібно займатися в країні.

– Наші кореспонденти на вулицях Києва розпитували про те, як молодь бачить молодіжну політику.

Респондент: Хотілося б, щоб були чи побудували, чи якось так організували гуртки, щоб там гантелі були, щоб там якось можна було би і підкачатися.

Респондентка: Молодіжна політика – це, мені здається, зміна свідомості молоді і окремої молодої людини, що у сукупності дає якісь нові погляди, якісь прояви ініціатив. Взагалі у глобальному сенсі це для мене, напевне, зміна свідомості молоді.

Респондент (переклад): Держава має дбати про працевлаштування молоді. Давати їм можливість бачити своє майбутнє у цій державі. Тобто якось турбуватися про те, щоб була зацікавленість у них тут залишатися, жити і так далі.

Респондентка: Напевне, більше культурної діяльності для того, щоб молодь була чимось зайнята, зацікавлена у розвитку нашої України, нашої культури.

Респондент (переклад): Я думаю, що ми більше маємо думати про людей довкола нас, тоді наша країна процвітатиме. Зараз усі цілеспрямовані на власне матеріальне збагачення. Якби ми були більше розвинені духовно і кожен привносив щось у суспільство корисне, тоді ми розвивалися би набагато швидше.

– Це думки молодих громадян. Можливо, вони Вам згодяться для розвитку концепцій.

– Частину з них ми реалізовуємо.

Тільки я хотів би опонувати останньому колезі. Я думаю, що якраз останнього року проявилося дуже багато класних рис українського народу і молоді, коли ми будемо не лише про себе, а думаємо про наших близьких. Наприклад, волонтерський рух, коли масово почали їхати на схід, возити волонтерську, гуманітарну допомогу. Я думаю, армія без цього і добровольчі батальйони не вижили б. Так що я тут не згоден, що у нас лише неприємні риси є.

Що стосується гуртків, секцій, то якраз 23 грудня у нас була виїзна колегія. Ми поїхали до міста Тетіїв Київської області, найвіддаленіший район Київської області. Якраз побачити на власні очі, як працюють ті гуртки, секції. Там є і дуже непогана ДЮСШ, яка готує біатлоністок, і є юнацький центр…

– І заодно займаються ще й на каное.

– Так. Звідки Ви знаєте?

Хоча я не знав, що там ця секція є. Я просто сказав: поїхали у Тетіїв. От поїхали в Тетіїв і побачили, що там є прекрасні речі.

Треба будувати будинок молоді, де громадські організації можуть розміститися, оскільки в них немає грошей наймати великий офіс. Треба будувати проекти, які…

– Добре. Але будинок молоді – це буде у Києві для громадських організацій. А що буде в тому ж таки Тетієві, у Сквирі чи ще десь?

– Ми хочемо, щоб у кожному обласному центрі були регіональні молодіжні центри аналогічні, в яких збиралися би молодіжні організації. І, напевне, нам вдасться це зробити у цьому році.

Треба будувати проекти, які об’єднують країну. Ми абсолютно підтримуємо ті речі, коли на Різдво із зони АТО, з Донецька, з Донбасу, їдуть дітки, молодь до Карпат святкувати Різдво, пізнавати традиції.

До речі, фонд «Відкрита політика», який я очолював, теж перевіз 30 дітей. Ні копійки бюджетних коштів ми не взяли. Тому що цей проект планувався ще раніше. Зараз вони у селі Космач. Літня школа у зимовому форматі святкують Різдво. І так роблять тисячі і тисячі наших побратимів, людей, які ось так возять дітей і прищеплюють їм патріотичну свідомість.

– У всіх європейських країнах розвиненою є практика співпраці аналогічних Вашому міністерств з об’єднаною національною молодіжною платформою, яка, як правило, і представляє молодіжні організації. Чи є якась така платформа в Україні? Чи щось планується?

– Сьогодні ситуація така, щоб Ви розуміли. Ми співпрацюємо зі всіма всеукраїнськими молодіжними громадськими об’єднаннями. Держава виділяє певну суму коштів на надання грантової підтримки проектів цих молодіжних організацій.

У минулому році було проведено з певними проблемами цей конкурс, він не до кінця був завершений. Подавали до суду на мого попередника чи на міністерство. Я намагався владнати цю ситуацію. Головна зараз моя мета – зробити цей конкурс абсолютно прозорим. Тому ми звернулися, до речі, до фонду «Відродження», до Євгена Бистрицького, щоб нам допоміг зробити цей конкурс прозорим, щоб не було там питань по корупції, по відкатах.

– А там були гроші, понад 5 мільйонів гривень. Незрозуміло.

2,5 мільйони були розподілені, а 5 мільйонів не розподілені

– 2,5 мільйони були розподілені, а 5 мільйонів не були розподілені, що викликало проблеми. І деякі працюючі організації не отримали ці кошти. Вони подали до суду. Я намагався з ними переговорити, підписати мирову угоду. Зараз у нас теж будуть певні гроші, але ми це зробимо в абсолютно відкритому режимі, з онлайн-трансляцією.

– Як з тими грішми буде?

– Хто отримав гроші, той отримав. Не буде такої зворотної сили. Тобто ми заново конкурс на 2014 рік не проведемо. Тому що там є умова – у 2014 році провести всі заходи.

– Маємо запитання додзвонювача.

Додзвонювачка: Я слухаю оці постійні балачки. Міністри міняються, чиновники міняються. Весь час звітують по радіо про те, що вони будуть робити. А Ви скажіть, що Ви зробили? Скинули пам’ятника Леніна на Академмістечку. Це Святошинський район. Комуністи займають приміщення, зробили собі такі хоромні порядки там, навели порядок, а у вас людей, дітей немає зі сходу де помістити!

У нас пошта відселення 140. Тут олігархові продали половину приміщення. Вже три роки – йому не цікаво, що він там має робити. І це ж адміністрація продала, що нашому будинку належить.

– Я роблю у цьому житті те, що я можу робити. Хто може зробити краще, нехай зробить. Мені не соромно ні перед громадою, ні перед дітьми своїми за свої дії, що я робив. Я на посаді міністра 30 днів. Першою справою, як аналітик, я просто знаю, що треба зібрати інформацію, а потім уже приймати рішення. Відразу такі серйозні речі не вирішуються, як державна молодіжна політика чи політика у сфері молоді та туризму.

Поки вся країна відпочивала, ми проводили декілька сесій стратегічного планування для свого міністерства. Ми планували діяльність на наступний рік. Хтось скаже, що запізно. Але оскільки грудень був присвячений бюджету, повністю бюджетному процесу, ми просто не змогли вчасно розвернутися. Хоча у грудні це теж було запізно. Треба було робити у вересні. Але, зрозуміло, що тоді були вибори, і була зовсім інша ситуація.

– Запитання ще одного додзвонювача.

Додзвонювач (переклад): А як міністр молоді та спорту бачить розвиток технічних видів спорту, як водний спорт, автоспорт?

– Це типово радянське запитання. Не міністр спорту повинен бачити розвиток певної галузі чи види спорту. Це питання Національної федерації. Я все зроблю, щоб це було питанням Національної федерації.

Питання Міністерства молоді і спорту – створювати умови для розвитку спорту, у тому числі і спортивно-прикладних. Зараз для мене важливо і для країни важливо розвивати військово-прикладні види спорту. Ми зв’язалися з Міноборони і попросили їх, щоб вони дали ті види спорту, які вам важливі, для армії. І ми туди більше спрямуємо грошових ресурсів, будемо приділяти більшу увагу.

А так, я за розвиток будь-яких видів спорту, які приносять користь людині.

– Запитання ще одного додзвонювача.

Додзвонювач (переклад): Пане міністре, а що буде з дитячими спортивними школами, які належать до соцстрахування? Чи будуть їх скорочувати, їхнє фінансування?

– Бачу, що людина знає ситуацію. У нас частина шкіл дитячих, юнацьких спортивних фінансувалися за рахунок Фонду соцстрахування. Як це не дивно. Але це давня радянська історія, коли вони фінансувалися за рахунок профспілок.

Не допустити розвалу системи масового спорту. Нам цього не простять. Ми повинні дітям дати альтернативу вулиці, пляшці у вигляді гуртків, секцій, ДЮСШ

У цьому році, оскільки відбувається децентралізація, і Фонд соцстрахування не може виконувати невластиві йому функції, фінансування з Фонду соцстрахування передали до місцевих бюджетів. Для мене це питання одне із пріоритетних. І я поставив завдання і міністерству, і заступникам міністра, і ми збирали всіх керівників обласних управлінь, у тому числі і в Тетієві, не допустити розвалу системи масового спорту в Україні. Нам цього не простять. Не простять насамперед наші батьки, діти і громадяни. Тому що ми повинні нашим дітям дати альтернативу вулиці, пляшці і так далі, дати у вигляді гуртків, секцій, ДЮСШ.

Але там є одна проблема. Там дійсно частина шкіл працює на повітря. Є у Сумах п’ять біатлонних шкіл – нульовий вихід. У Чернігові – одна, але вона дає олімпійських чемпіонів. Там треба розбиратися, щоб ми всі з вами не платили за повітря, а платили за реальне здоров’я наших дітей.

– Запитання ще одного додзвонювача.

Додзвонювач: Скажіть, будь ласка, в якому стані фінансування хокею у Києві і в усій Україні?

– Раніше хокей був більш сильний і потужний. Так само, як і гандбол, наприклад.

Чемпіонат з хокею України навіть не запущений

– Я зустрічався дуже багато з президентами нещодавно (до речі, сьогодні у президента Федерації хокею України день народження), з хокеїстами, з багатьма людьми. На жаль, навіть Чемпіонат з хокею України не запущений. Дуже багато фінансових проблем. Це затратний вид спорту, тому що потрібні катки, які дуже багато електроенергії вживають для того, щоб лід був придатний. Не в кожному місці побудуєш його.

При Колеснікові адміністративними способами «нагинали» наших олігархів, щоб давали гроші на хокей

За минулої влади при Колеснікові адміністративними способами «нагинали» наших олігархів для того, щоб вони давали гроші на хокей. Були бюджетні програми побудови катків. Частина грошей, як завжди, була розкрадена, частина – щось побудували. Треба розібратися.

Для мене проблема хокею також одна із найпріоритетніших. Треба не упустити цей вид спорту. Те, що виділяє держава, то неможливо хокей підтримувати в країні. Треба шукати по всій країні.

– Треба шукати спонсорські кошти. Але чи не варто було б подумати, як це у багатьох країнах…

– Варто!

– Ви вже знаєте, про що я буду запитувати.

– Так.

– Щоб не було податку на ці спонсорські кошти.

– Там така схема, як зазвичай. Наприклад, ти повинен 20% прибутку виплатити у казну податку. З них 17% податку ти платиш до казни, а 3% можеш віддати на благодійну діяльність, на підтримку спорту, дитячих організацій, громадських, культури і так далі. Це є у багатьох країнах.

З ким я не зустрічаюся з діячів спорту, громадських, молодіжних діячів, у Верховній Раді з депутатами, ми знаходимо підтримку такого підходу, ми знаходимо підтримку у Мінфіні тих, хто ці гроші розподіляє. Відразу кажу, що до казни буде менше поступати і так далі.

Є ідея – лотерея на підтримку масового спорту і Олімпіади

Є ще одна ідея – лотерея. Якщо буде нормальна лотерея, то зробили нормальну національну олімпійську лотерею, яка є на підтримку масового спорту і Олімпіади, яка у нас буде в Ріо-де-Жанейро у 2016 році. Теж треба готуватися. Наступний рік буде пріоритетним до підготовки Олімпіади. І треба в законі написати, що дохід від лотереї, 25%, прямо на підтримку спорту.

– Запитання з мережі «Фейсбук»: Які кроки має міністерство зробити у напрямку популяризації спорту? Оскільки минулого року в Україні закрився єдиний спортивний телеканал, помирають друковані спортивні ЗМІ. Що буде робити міністерство?».

– Закрився, на жаль, з першого січня. Був непоганий канал. На мій погляд, я його дивився. Але там закінчилося фінансування.

Упродовж січня буду зустрічатися з Аласанією, з директорами комерційних компаній. Буду просто просити більшу увагу приділяти спорту

Що будемо робити? Маю завдання. Упродовж січня буду зустрічатися з Зурабом Аласанією, керівником НТКУ, буду зустрічатися з директорами комерційних компаній. Буду просто просити більшу увагу приділяти спорту. Це моє перше завдання.

Можливо, буду зустрічатися з Юрієм Артеменком. Можливо, Нацрада буде мати якісь важелі впливу на виконання ліцензій, щоб спорт показували. Зустрічався зі спортивними журналістами. Теж їх попросив (у нас начебто непогана взаємодія є) щодо показу спортивних загань.

– А як Ви будете розвивати масовий спорт? Адже масовий спорт – це шлях до того, щоб були колись…

Плануємо білбордову програму. Через наших спортсменів будемо єднати Україну

– Я закінчу. Плануємо білбордову програму не за бюджетні кошти щодо популяризації наших олімпійських чемпіонів, їхні досягнення у спорті і єдності країни, коли ми через наших спортсменів будемо єднати Україну.

Щодо масового спорту, то я вже казав, що це збереження мережі ДЮСШ. А їх 1 560 у нашій країні. Частина з них неефективна, а частина діє більш-менш ефективно. Треба провести аудити діяльності. І ми це зробимо. І у нас є вже попередня домовленість з такою відомою фірмою про проведення такого аудиту. Будемо думати.

Ресурсів не так і багато. Треба туди спрямувати, де це дає ефект. Не маємо ми можливості у тому ж Тетіївському районі тримати дві ДЮСШ – одна по біатлону, а друга по каное. Значить, треба єднати.

– Ви говорили про те, що в Міністерстві молоді і спорту не буде люстрації. Разом з тим деяких співробітників, яких уже було звільнено, чи плануєте поновлювати? Чи Ви плануєте, можливо, звільняти тих, щодо яких є запитання у представників молодіжних організацій?

– Я говорив про те, що не буде люстрації, оскільки є вимоги закону. Всі заступники міністра прийшли після Майдану, після революції – вони не підпадають під вимоги закону.

Є питання до певних керівників підрозділів, які у тому числі були озвучені на зустрічі з громадськими організаціями. Частина з них виконана, а частина буде виконана. Вони про це знають.

– Сподіваємося на це.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG