Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 21:18

Від еротики до нецензурщини – «свобода слова» в «ЛНР»


Ірина Філатова, яка була першим так званим «міністром культури» угруповання «ЛНР», що визнане в Україні терористичним

Ірина Філатова, яка була першим так званим «міністром культури» угруповання «ЛНР», що визнане в Україні терористичним

У Луганську запровадили «закон», який передбачає переслідування журналістів за «зловживання правами» і регламентує розповсюдження еротичних видань

Луганські бойовики занепокоїлися станом інформаційної політики у так званій «республіці». Напередодні Нового року опублікований «Закон про засоби масової інформації», в якому місцеві «законотворці», зокрема, запровадили положення про «неприпустимість зловживання свободою масової інформації» та розробили окрему статтю, що присвячена «експлуатації інтересу до сексу».

У Луганську – «столиці» територій, захоплених угрупованням «ЛНР», що визнане в Україні терористичним, – досі нема власного кримінального і митного «кодексів», як і багатьох інших правових документів, що регламентують відносини між «громадянами» в «народній республіці», як називають своє угруповання бойовики. Майже всі установи сепаратистів працюють або взагалі «поза законом», на власний розсуд, або використовуючи українські правові акти.

Й тому особливо дивно, що нещодавно в «ЛНР» презентували «Закон про засоби масової інформації», який містить аж 81 статтю!

Цензура неприпустима, але…

Цей документ свідчить про неабияку увагу до інформаційної сфери з боку сепаратистів.

Ще на початку «Російської весни» її ватажки робили все можливе, щоб максимально ускладнити працю незалежних засобів масової інформації в Луганську. Журналістів били і навмисно пошкоджували знімальну апаратуру – наприклад, на початку травня 2014 року через небезпеку із семи корпунтів українських телеканалів у місті залишилися тільки дві знімальні групи, і тільки до червня. Багато луганських журналістів побували у «підвалах» і на власній шкірі відчули все про «свободу слова в ЛНР».

А тепер під переслідування працівників медіа підлеглі Ігоря Плотницького підвели «юридичну базу».

Одне з основних положень «закону» – стаття 4, яка декларує «неприпустимість зловживання свободою масової інформації»:

«Не допускається використання засобів масової інформації з метою вчинення кримінально карних діянь, для розголошення відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка спеціально охороняється законом, для поширення матеріалів, що містять публічні заклики до здійснення терористичної діяльності або публічно виправдовують тероризм, інших екстремістських матеріалів, а також матеріалів, що пропагують порнографію, культ насильства і жорстокості, нездорового способу життя та матеріалів, що містять нецензурну лайку».

При цьому в попередній «статті закону» луганські сепаратисти декларують «неприпустимість цензури». Що є подвійною насмішкою над здоровим глуздом: в Луганську зараз цензурують не тільки зміст інформаційних повідомлень у так званих «ЗМІ ЛНР», але й роздають інструкції щодо часу виходу публікацій.

Наприклад, ідеологічні працівники «ЛНР» часто збирають редакторів контрольованих медіа, щоб роздати докладні «темники», як це відбулося напередодні «антиблокадного мітингу» в грудні. Тоді у Луганську протестували проти політики київської влади.

Знаменно, що ідеологічною обробкою населення і цензуруванням медіа займаються ті самі спеціалісти, що допомагали регіоналам тримати Луганщину під власним контролем.

Родіон Мірошник

Родіон Мірошник

Керує ідеологією і піаром в «ЛНР» депутат Луганської облради Родіон Мірошник, колишній прес-секретар екс-президента Віктора Януковича, заступник керівника області і багаторічній керівник Луганського обласного телебачення. Мірошника не без підстав вважають людиною, близькою до Олександра Єфремова – він ще від початку 2000-х очолював луганські піар-структури цього відомого регіонала.

Збори і інструктаж редакторів та власників медіа луганські регіонали практикували й раніше – напередодні виборів. Але за таку співрацю добре платили з виборчого фонду. Тепер у цьому нема потреби: в Луганську не залишилося опозиційних медіа, а журналісти працюють за пайки і під постійною загрозою потрапити «на підвал».

Еротику поставили під контроль

Не оминули укладачі цього «закону» тему еротики. Стаття 55 визначає порядок розповсюдження на території «республіки» еротичних видань. Луганські сепаратисти вирішили не вдаватися в дискусії, де саме пролягає межа між припустимою еротикою і порнографією. Все просто: те, що «експлуатує зацікавленість до сексу», підлягає суворому обмеженню:

«Під засобом масової інформації, що спеціалізуються на повідомленнях і матеріалах еротичного характеру, для цілей цього Закону розуміються періодичне видання або програма, які в цілому і систематично експлуатують інтерес до сексу.

Поширення випусків спеціалізованих радіо– і телепрограм еротичного характеру без кодування сигналу не допускається.

Роздрібний продаж продукції засобів масової інформації, що спеціалізуються на повідомленнях і матеріалах еротичного характеру, допускається тільки в запечатаних непрозорих упаковках і в спеціально призначених для цього приміщеннях, розташування яких визначається місцевою адміністрацією (з урахуванням обмежень за віком на продаж і прокат)».

Нагадаємо читачам, що саме в Луганську прокотилася ціла низка скандалів, пов’язаних із моральністю «посадовців». Так, колишній «міністр культури» угруповання «ЛНР» Ірина Філатова, як виявилося, раніше позувала топлес із пляшкою пива.​

А «керівник апарату голови республіки» Ольга Тараш до свого призначення була відома як «світська левиця» і теж прославилася відвертими фото. Але на словах луганські сепаратисти декларують повну прихильність до православної етики.

Ольга Тараш (ліворуч)

Ольга Тараш (ліворуч)

Цікаво, чи будуть посадовці «ЛНР» застосовувати положення цього «закону» до себе?

Порушення «Закону про ЗМІ», пишуть його автори, «тягне кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства ЛНР». Також значний спектр покарань загрожує в «ЛНР» журналістам, що «зловживають своїми правами». До чого, власне, можна було б звести всі 80 статей цього документа.

Втім, ніяких конкретних термінів ув’язнення чи розмірів штрафу за зловживання свободою слова і за еротику в «законі» не прописано. Виглядає, що луганські сепаратисти в розпалі ідеологічної боротьби ніяк не можуть розробити й ухвалити власне кримінальне й адміністративне «законодавство». Тому не виключено, що карати будуть, як і раніше: за допомогою підвалів.

  • 16x9 Image

    Андрій Діхтяренко

    Працює на Радіо Свобода з 2014 року. 
    Журналіст, редактор програми «Донбас.Реалії» і рубрики «Листи з окупованого Донбасу».
    Головний редактор «Реальної газети» з Луганська.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG