Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 16:14

За підтримку «ДНР» і «ЛНР» карати кримінально не потрібно – юристи


Проросійський мітинг у Донецьку. Квітень 2014 року

Проросійський мітинг у Донецьку. Квітень 2014 року

Яким має бути правосуддя на звільнених територіях?

Ірина Вівчар

Хто і як нестиме відповідальність за воєнні злочини, вчинені на Донбасі? Яким має бути правосуддя на звільнених українських територіях після війни? І головне – як інтегрувати в українське суспільство людей, які підтримували сепаратистів? На ці запитання Україна шукає відповідей вже сьогодні. Масштаби протиправних дій у зоні проведення АТО зараз уявити складно, однак юристи наголошують: розслідування цих дій – мета стратегічна, а не тактична.

Україна – як держава, на території якої відбувається збройний конфлікт – має розслідувати воєнні злочини, вчинені не лише іноземцями чи членами угруповань «ДНР» і «ЛНР», а і власними військовими. Таке зобов’язання перед міжнародною спільнотою та власними громадянами є універсальним, адже, як вважає віце-президент Європейського комітету проти тортур Микола Гнатовський, якщо цього не робитиме Україна, це за неї зроблять інші.

«Під час Другої світової війни сторони почали готуватися до суду над воєнними злочинцями (звичайно, вони мали на увазі своїх опонентів) вже у 1942-1943 роках. А Німеччина – ще раніше, створивши спеціальне бюро у складі Німецьких збройних сил, яке акуратно документувало усі воєнні злочини, які були вчинені з боку Радянського Союзу і держав Антигітлерівської коаліції. Зараз Україна бачить, як Слідчий комітет Російської Федерації почав висувати звинувачення громадянам України у воєнних злочинах. Зокрема, відома справа Надії Савченко. Це робить не та держава, на території якої це відбувається, а та, яка, по-суті, нам протистоїть», – зазначає Гнатовський.

Злочини, вчинені у зоні проведення АТО, у більшості випадків мають і загально-кримінальну класифікацію. Однак, «вбивство», і «вбивство особи, яка користується захистом Міжнародного гуманітарного права», – це різні речі. Це стосується і зґвалтувань, викрадень людей, які у цій ситуації є злочинами не лише проти національного кримінального права, а і проти міжнародного.

Як акцентує Микола Хавронюк, директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ, експерт з кримінального права, Україна має достатньо законодавчої бази для розслідування воєнних злочинів, а терміну давності за такі не існує.

«Ми маємо новий Кримінальний процесуальний кодекс, він показав свою ефективність, попри деякі недоліки. Ним передбачені можливості для міжнародного співробітництва. Законодавчої бази достатньо. Я впевнений, що наші військовослужбовці також вчинюють дещо з того, що заборонено. Якщо ми будемо це розслідувати, ми покажемо, що ми є на вищій сходинці у своєму ставленні до цієї війни, ніж бандити, терористи, російські військовослужбовці», – зазначає Хавронюк.

Щодо відповідальності членів добровольчих батальйонів, то, як зауважує експерт, вони повинні бути підпорядковані Збройним силам України. Розрізненість та невизначеність статусу деяких формувань може бути на руку агресору.

«У нас на сьогодні є невизначений статус деяких збройних формувань, і це створює величезну проблему, – каже Микола Хавронюк. – Цей факт Путін починає використовувати у своїх інтересах. З останніх російських повідомлень стає відомо, що зараз хочуть трансформувати ці події як «війну між незаконними збройними формуваннями, які утримують, з одного боку, Коломойський і Яценюк, а з іншого – російські олігархи». І така можливість для Путіна існує тому, що в Україні досі не визначилися зі статусом багатьох добровольчих формувань. Деякі влилися у Збройні сили, однак у законодавстві їхній статус не визначено, деякі у МВС, але теж статус не визначений. А є ще і треті, які ведуть партизанську війну».

Україна має самостійно визначити планку щодо амністії

Юристи акцентують, що правосуддя на звільнених територіях має бути відновлювальним, а не лише карним. Його мета – не лише покарати, а і зрозуміти, вибачити, створити умови для того, щоб суспільство могло інтегровано розвиватися. Міжнародне право всіляко заохочує держави, в яких відбуваються збройні конфлікти, ухвалювати закони про амністію, розповідає віце-президент Європейського комітету проти тортур Микола Гнатовський.

Усіх не покараєш, і не треба цього робити. За те, що ти підтримував «ДНР» чи «ЛНР», кримінального покарання бути не повинно

«Усіх не покараєш, і не треба цього робити. За те, що ти підтримував «ДНР» чи «ЛНР», кримінального покарання бути не повинно, хоча формально, за чинним Кримінальним кодексом, воно може бути. Україна має самостійно визначити ту планку, під якою ми людей амністуємо, і над якою ми не можемо на це піти. Питання лояльності в Україні я б не загострював настільки, бо йдеться про людей, яким були серйозно «промиті мізки», яким масово розповідали, до у Києві нацисти і фашисти. Вони вирішили, що вони воюють за правильну справу. Кримінальне право – це екстремальна відповідь суспільства, тут треба не зловживати, – наголошує Гнатовський.

Проросійський мітинг у Луганську. Квітень 2014 року

Проросійський мітинг у Луганську. Квітень 2014 року

Отож, відновлення правопорядку на Донбасі – справа далекоглядна. Однак, починати її необхідно якнайшвидше. А також виконувати імперативні обов’язки України: не зважаючи на приналежність до будь-якої зі сторін конфлікту, карати тих, хто викрадає та катує людей, знущається над полоненими, не розрізняє солдатів та цивільних. Адже і війна має свої правила та межу жорстокості.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG