Активізація бойових дій на Донбасі – це початок переходу до більш масштабних воєнних дій та вищої ескалації конфлікту. Розпочалися вони, як стверджує в газеті «День» військовий експерт Григорій Перепелиця, після чергового так званого російського «гумконвою». В ньому, за інформацією експерта, були боєприпаси, набої, паливно-мастильні матеріали для підготовки широкомасштабного наступу. Протягом останнього часу Росія завезла 250 танків. Фактично, російські війська і бойовики на Донбасі переходять з дій батальйонних тактичних груп на дивізіонний рівень. А це означає, що вони готують ударний кулак для проведення наступальної операції. Більше того, на територію Луганської області перекинуті інженерні підрозділи, які займаються обладнанням баз тилового забезпечення. Вони хочуть відхопити територію всієї Луганської області, щоб впритул підійти до Харківської області. Тому Путін і не погодився їхати в Астану, адже він не може дати ніяких мирних обіцянок, бо діє відповідно до логіки війни та намагається реалізувати цілі знищення Української держави саме воєнним шляхом. Україна повинна створити воєнні умови для дипломатичного вирішення цього конфлікту, адже воно відбувається на заключній стадії війни, а не в процесі його ескалації. Звісно, дипломатія має працювати протягом всієї війни, але її завдання мають бути підпорядковані інтересам фронту. На цьому експерт наголошує у статті «Час вимагає визначеності».
Усі лояльні до Путіна політики в трагедії під Волновахою хором звинувачують українську сторону, відкидаючи очевидні факти, які свідчать про зворотне, констатує газета «Голос України». Видання пише, що більшість російських чиновників і олігархів влаштовує Путін, бо вони розуміють – «російська війна» на Донбасі єдиний спосіб затриматися в Кремлі якнайдовше. Тому Кремль вкладає «у розігрів» війни в Україні гігантські військові, фінансові та інформаційні засоби з єдиною метою – зберегти владу. Хоча сьогодні бунт в оточенні Путіна очевидний. Російський бізнес незадоволений авантюризмом Кремля і розвалом економіки країни, переконані журналісти. Заголовок публікації – «Реакція Москви не стала сюрпризом».
Бюджет-2015, який зверстав уряд, є не просто недосконалим. Він суперечить нагальній стратегії модернізації України, переконує газета «День». Збільшення податкового навантаження на економіку в умовах економічної кризи несе загрозу зупинки середнього бізнесу в країні. Видання наголошує, що Бюджет-2015 засвідчив, що Кабінет міністрів, який позиціонує себе урядом реформаторів, «провалив» іспит на вміння верстати головний кошторис країни кризового часу. Врятувати уряд від провалу можна, але для цього головний кошторис країни повинен бути переписаний.
Серед головних недоліків держбюджету є занижений реальний дефіцит, наголошує експерт тижневика «Країна». Багато видатків не мають підґрунтя. Наприклад, майже 32 мільярди гривень передбачені на фінансування «Нафтогазу». Цю схему 2009 року придумала Юлія Тимошенко. Вона полягає в тому, що в бюджеті не показують реальне закриття дефіциту компанії, а нібито збільшують її статутний фонд. Експерт наголошує, що нині конче необхідно максимально скорочувати непотрібні державні контори, такі як: Національна комісія з контролю за цінами, Агенція з енергозбереження, на яку виділяють 22 мільйони гривень, Нацкомісія з питань моралі. Україна має чотири фонди: пенсійний, тимчасової непрацездатності, нещасних випадків і травм на виробництві та фонд із безробіття. Останні три можна було б ліквідувати. Саме вони змушують іти зарплати в тінь, і до них дуже великі відрахування. Так зменшиться тиск на фонд зарплати. З іншими пропозиціями і заувагами тижневик знайомить у рубриці «Оцінки».
