Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:09

Корумповані суди, прокурорський та міліцейський саботаж, бездіяльність правоохоронної системи – чи буде цьому край?

Проти корупції на найвищому рівні ведеться боротьба у всьому світі. У Сполучених Штатах антикорупційними розслідуваннями займається спеціальний департамент Федерального бюро, у Європі є своя агенція по боротьбі з шахрайством. Поляки ж, аби виводити високопоставлених чиновників на чисту воду, створили власне Центральне антикорупційне бюро.

В Україні три місяці тому парламентарі ухвалили закон про створення Національного антикорупційного бюро (НАБ). Це новий автономний правоохоронний орган. Що його відрізняє від вже існуючих – СБУ, МВС та прокуратури?

По-перше, тут будуть розслідувати корупцію тільки у найвищих ешелонах влади. Також, серед повноважень нового органу – пошук та повернення вкрадених активів, в тому числі з-за кордону. Зрештою, очільника Нацбюро обиратимуть за зовсім новою для України процедурою прозорого конкурсу.

На сайті адміністрації президента вже можна ознайомитись з офіційним оголошенням про проведення конкурсу на посаду директора бюро. Ось основні вимоги до майбутнього головного борця з корупцією в Україні.

Наступні 30 календарних днів з моменту офіційної публікації оголошення усі бажаючі очолити Нацбюро мають надіслати до комісії наступні документи:

З-поміж тих, хто задовольнить формальні критерії, далі вже члени спеціальної комісії обиратимуть голову бюро на власний розсуд. Тож ми запитали членів комісії, кого б вони бачили у кріслі директора Нацбюро.

Важливо щоб людина мала ринкову ідеологію в голові, бо насправді корупція – це замінник ринку

«Важливо щоб людина мала ринкову ідеологію в голові, бо насправді корупція – це замінник ринку у нас, реального ринку немає і тому процвітає корупція, людина яка буде очолювати це бюро, має це розуміти», – каже Євген Захаров, правозахисник та член конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду директора НАБ.

«Для мене дуже великою ознакою буде, чи людина релігійна, бо в тюрмах і таборах були незалежними саме релігійні люди», – ділиться своїм баченням ще один член комісії – дисидент Йосип Зiсельс.

Цікаво, що деякі з членів комісії надають перевагу таємному голосуванню, хоча закон передбачає повну прозорість конкурсу.

«Я запропонував, оскільки ми живемо в євразійському просторі, де тиск на тих, хто голосує є таким самим елементом, як і корупція, – я запропонував зробити остаточне голосування таємним», – пояснює Йосип Зiсельс

«Як на мене, таємне голосування зменшує міру відповідальності, ти – внутрішньо вільний, але в ті моменти, коли наступає відповідальність, ти можеш її нібито уникнути, я особисто – за відкрите голосування», – запевняє голова конкурсної комісії Рефат Чубаров.

Згідно чинного законодавства, за місяць комісія розгляне подані заявки на посаду директора бюро і представить президенту своїх трьох кандидатів. Далі гарант обере одного з них і подасть на затвердження до Верховної Ради.

У парламенті ж досі не внесли необхідні зміни до законодавства щодо Національного антикорупційного бюро України, попередньо затверджені на профільному комітеті. Серед небезпек незаангажованого обрання директора бюро називають можливість обрання президентом одного з трьох представлених комісією кандидатів.

«Є норма дуже проста, яка має бути. Ми для того і обрали комісію з авторитетів. Ми довіряємо цим авторитетам, а не посадовим особам. Ці авторитети обирають одного, і лише його підписує президент. І парламент, взагалі, не має бути причетний до затвердження директора Антикорупційного бюро», – наголошує Віталій Шабунін, голова ГО «Центр протидії корупції».

Наразі, зібравши всього 150 голосів, нардепи можуть підняти питання про зняття з посади очільника бюро. Є і інші перепони, які вже зараз гальмують майбутню роботу Бюро. Справа у тому, що у парламенті зареєстрована низка законопроектів. Згідно з якими правила гри можуть суттєво змінитись. Особливо зважаючи на полярні погляди законотворців. Наприклад, це стосується можливості правоохоронців, які вже боролись з корупцією, спробувати свої сили у бюро.

«Найбільша загроза Антикорупційного бюро – це те, що нова інституція буде наповнена старими людьми. Якщо це буде так, то ми будемо першими опонентами цього органу. Ми, які боролися за його створення», – б’є на сполох Віталій Шабунін.

Інша суперечка. Проходити чи не проходити працівникам бюро детектор брехні? Народний депутат від «Народного фронту» Сергій Пашинський вважає, що поліграф проходити зовсім не обов’язково.

Немає проблем використання детектора брехні в Україні. Представники Нацбюро повинні пройти детектор брехні

«Це було технічне питання, я дуже добре це пам’ятаю, в нас немає ні фахівців, ні методик. Умовно кажучи, є якийсь прилад, яким не вміють користуватись, а ми від цього приладу ставимо взагалі рух вперед», – пояснює Сергій Пашинський.

Інша позиція з цього питання у голови Центру протидії корупції. «Так говорять ті хто цього бояться. Немає проблем використання детектора брехні в Україні. Зараз купа компаній використовує поліграф навіть для співробітників середньої ланки. Очевидно, що представники Нацбюро повинні пройти детектор брехні», – переконує Віталій Шабунін.

Наскільки чесним буде директор Національного антикорупційного бюро? Та наскільки дієвим та незалежним буде цей новий орган? Очевидно, реальні результати можна очікувати не раніше, ніж за рік. Ми будемо пильно стежити за його роботою.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG