Доступність посилання

01 жовтня 2016, Київ 06:14

Таємна зброя Плотницького. Громадянська війна по-луганськи-2


Бойовики угруповання «ЛНР» біля Луганська. Липень 2014 року

Бойовики угруповання «ЛНР» біля Луганська. Липень 2014 року

Російські «специ» допомагають угрупуванню «ЛНР» відтіснити казаків та інших конкурентів від «пуповини» трафіку – українсько-російського кордону

(Рубрика «Точка зору»)

Від початку 2015 року проросійські сепаратисти Луганщини вимушені вести дві війни одночасно: проти українських Збройних сил і один з одним. Але, здається, у внутрішньому протистоянні «ЛНР – казаки» сепаратистський Луганськ здобуває перевагу завдяки використанню «таємної зброї»: приватної військової компанії (ПВК), сформованої виключно з російських «бультер’єрів» високої кваліфікації.

Вагнер залякав Дрьомова

Розстріл кортежу Олександра Бєднова, керівника батальйону «Бетмен», 1 січня 2015 року став лише початком активної боротьби угрупування «ЛНР» за встановлення контролю над південною частиною Луганщини, яку з початку весни 2014 року зайняли різні загони сепаратистів.

Жорстокість та відверто показовий характер цього вбивства змусили замислитися над власною долею тих польових командирів, що відкрито заявляли про свою незадоволеність «ставлеником Єфремова і Королевської» Ігорем Плотницьким, який є головою так званої «ЛНР». І командувач «першим полком Казачої національної гвардії» Павло Дрьомов, якого вважали підлеглим отамана «Всевеликого війська Донського» Миколи Козіцина, і керівник батальйону «Призрак» Олексій Мозговий немов води в рота набрали. Чому ж відомі ватажки казаків не наважилися протистояти угрупованню «ЛНР», яке ліквідацією Бетмена фактично кинула їм «чорну мітку»?

Ватажок угруповання «ЛНР», Ігор Плотницький (посередині) у Луганську. Жовтень 2014 року

Ватажок угруповання «ЛНР», Ігор Плотницький (посередині) у Луганську. Жовтень 2014 року

Самі вони пояснюють це тим, що покійний «Бетмен» дійсно чинив багато злочинів. Дрьомов навіть заявив про те, що має намір вступити до лав так званої «народної міліції ЛНР» – каже, що зараз нема часу для сварок попри фактичне закінчення перемир’я і через згоду Плотницького, нібито, відвоювати для сепаратистів північ Луганщини. Однак, після гучних звинувачень стахановського казака наприкінці грудня і погроз оприлюднити компромат про ватажка «ЛНР», ці пояснення здаються схожими на відмовки.


Схоже, луганська «сепаратистська опозиція» просто побоюється за власне життя. І ці побоювання є небезпідставними, бо вирішувати проблеми Ігоря Плотницького почала російська група професійних карателів, яку самі сепаратисти називають «Приватна військова компанія Вагнера».

Першими про цю ПВК нагадали прихильники вбитого Бетмена в соцмережах: «У вбивстві шести осіб (з кортежу Бетмена – ред.) підозрюють командира ПВК Вагнера, якого найняв Плотницький», – написали на сторінці ГБР «Бетмен» ще в день резонансного розстрілу.

А вже 10 січня під удар цієї ПВК потрапив ще один непідконтрольний «ЛНР» підрозділ сепаратистів – окрема бригада спецпризначення (ОБрСН) «Одеса», що була розташована в Краснодоні.

«Повідомляємо всіх, що база ОБрСН «ОДЕСА» у Краснодоні оточена ПВК Вагнера з танками і бронетехнікою. На базі ополченці з України та багато добровольців із Росії, жінки і діти. Особовому складу бази поставили ультиматум: або повна здача зброї, або роззброєння силовим шляхом», – таке повідомлення з’явилося на офіційній сторінці «Одеси» в соцмережі «ВКонтакте».

Командир окремого підрозділу в складі «Одеси» на прізвисько Варяг прямо звинуватив Плотницького: підрозділ приречений через те, що бригада нібито заважала трафіку контрабанди й інших незаконних вантажів, який проходить Краснодонським районом через кордон із території Росії до Луганська.


І все ж таки, таємна ПВК Вагнера успішно впоралася із завданням: командування «Одеси» капітулювало, бригаду розформували.

Шляхи ПВК ведуть до Рима?

Хто ж такий цей Вагнер, що навів жах на непокірних Луганську сепаратистів?

​(Євген Вагнер лупцює підлеглого)

Євген Вагнер

Євген Вагнер

Сепаратисти стверджують, що людина, якому підпорядкована таємна «ПВК Вагнера», це Євген Вагнер – кадровий полковник внутрішніх військ МВС Російської Федерації, колишній командувач 604-го «червонознаменного» центру спецпризначення «Вітязь», а з вересня 2014 року – заступник командувача Об’єднаним угрупуванням військ (сил) щодо проведення контртерористичних операцій на території Північно-Кавказького регіону Російської Федерації.

Тобто, цілком вірогідно, що під виглядом «ПВК» позбавлятися від конкурентів Ігорю Плотницькому допомагає спецзагін внутрішніх військ МВС Росії.

І, як свідчать «постраждалі», цей загін має доступ до важкої техніки – наприклад, щоб змусити капітулювати краснодонську «Одесу», люди Вагнера оточили її танками і БМП. В інтерв’ю південноуральському виданню «Знак» про це розповів один із колишніх бойовиків бригади «Одеса» Антон Банщиков із Копейська.

«ПВК Вагнера» із новітньою російською військовою технікою

«ПВК Вагнера» із новітньою російською військовою технікою

Також уральський найманець каже, що зараз ПВК Вагнера за наказом Плотницького намагається захопити прикордонне місто Свердловськ. Там тримає оборону так звана «казача сотня імені Стаса Сінєльникова» на чолі з колишнім депутатом міськради від КПУ Олександром Гайдеєм на прізвисько Рим. Базу Рима намагалися захопити 18 січня, однак на допомогу останньому прийшли козицінські казаки. Однак, як виглядає, саме Рим-Гайдей може стати наступною жертвою тандему «Плотницький-Вагнер».

Але чому ватажки «ЛНР» почали «зачищати» від конкурентів саме Краснодонський і Свердловський райони?

І Краснодон, і Свердловськ відомі на Луганщині як міста, де розташовані найприбутковіші шахти, що належать корпораціям «Метінвест» і ДТЕК Ріната Ахметова – і, до речі, ці підприємства весь час протистояння на Донбасі видобувають вугілля майже без перешкод з боку бойовиків. Як вже повідомляло Радіо Свобода, контроль вугільного бізнесу і трафіку вугілля з території захопленої Луганщини до України і Росії завжди був підставою до публічних сварок поміж сепаратистами. Схоже, Ігор Плотницький вирішив повністю забрати вугільну галузь «республіки» у свої руки.

Також крізь Краснодон і Свердловськ проходять великі траси з українсько-російського кордону. Ці траси – «пуповина», через яку Російська Федерація «годує» луганських сепаратистів гуманітаркою, зброєю і найманцями. Також ці шляхи обслуговують нелегальний бізнес на неконтрольованій Україною території – тут перевозять вугілля, металобрухт, контрабанду, «віджате» у мешканців Луганщини майно і навіть наркотики. Тут «в мутній воді» заробляють великі гроші, і хто контролює траси – той насправді контролює і «ЛНР».

І цілком можливе, що російський полковник Євген Вагнер вирішив допомогти луганському бойовику Плотницькому розправитися з конкурентами зовсім не як кадровий військовий, що співчуває «справі Новоросії». А як бізнес-партнер по нелегальному трафіку, що «простягнув руку колезі» з іншого боку державного кордону.

Андрій Діхтяренко – луганський журналіст, оглядач Радіо Свобода, головний редактор «Реальної газети»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


На цю ж тему:

  • 16x9 Image

    Андрій Діхтяренко

    Працює на Радіо Свобода з 2014 року. 
    Журналіст, редактор програми «Донбас.Реалії» і рубрики «Листи з окупованого Донбасу».
    Головний редактор «Реальної газети» з Луганська.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG