Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:21

8 прогнозів агресії Росії від європейських експертів


Акція протесту в Москві, 21 вересня 2014 року

Акція протесту в Москві, 21 вересня 2014 року

«Те, чи піде Путін на ескалацію, залежить від спротиву, який йому будуть чинити Україна, ЄС і США»

Європейський центр Карнеґі опублікував коментарі провідних експертів щодо подальшого розвитку агресії Росії в Україні та за її межами.

«Росія готувалась до цього (нинішньої ескалації на Сході – ред.) місяцями, звозячи зброю та техніку. Може бути так, що найбільш ймовірний сценарій полягає у тому, що Росія ставить за мету дестабілізувати якомога більшу частину України, включно з використанням вибухів у різних містах», – зауважує Ян Бонд, директор досліджень міжнародної політики у Центрі європейських реформ.

«Перед Путіним невеликий вибір. Путін може погрожувати змінити маршрут постачання російського газу з українського на турецький, але це зашкодить репутації Росії, як експортера і ще більше вдарить по економіці країни. Є ще силовий варіант, але нові військові маневри Росії вже можуть отримати іншу відповідь на Заході. Так, працює місія НАТО з повітряного патрулювання у Балтиці, Об'єднані сили швидкого реагування та інші заходи покликані гарантувати безпеку східних союзників НАТО. Російські провокації легко можуть призвести до випадкових конфронтацій», – переконаний Роб де Війк директор Центру стратегічних досліджень у Гаазі.

«Єдиний спосіб протидіяти російсьим та локальним спробам ескалації – не відповідати їх же методами. Це було би непростим рішенням для влади України, але це єдиний варіант, який може скоротити кількість жертв та підготувати ґрунт для мирних переговорів», – вважає Ґвендолін Сасс, Центр Карнеґі Європа.

«Те, чи піде Путін на ескалацію, залежить від спротиву, який йому будуть чинити Україна, ЄС і США. Лідер російської опозиції зрозуміло пояснив виданню Le Monde, що якби не санкції, російські війська вже були би в Одесі. Захід повинен тиснути на Путіна, якщо прагне стримати його», – наголосив Ульріх Шпек, також із Центру Карнеґі Європа.

Анжела Стент, директор Центру євразійських, російських та східно-європейських досліджень тим часом зауважує: «Схоже, що ціль-мінімум Росії це створення замороженого конфлікту на сході України, із розрахунку, що ЄС зрештою прийме це як нову «норму». Але може бути, що у разі стрімкого погіршення в економіці, Кремль піде на загострення, щоб покращити свою підтримку з боку росіян».

«Путін від початку кризи вважав, що Захід слабкий, вироджений та розділений. Він і досі вважає, що і Німеччини і Європи не вистачить на довго. Регіон чекає важкий рік, найкраще що може бути – збереження статусу-кво, але є високі шанси, що Росія вдасться до гібридної війни», – каже Стівен Забо, виконавчий директор Трансатлантичної академії.

Констянтин фон Еґґерт, ведучий радіо «Коммерсант FM»: «Путін вірить, що Порошенко зрештою попросить про якусь домовленість. Тоді, за розрахунками Путіна, він зможе диктувати умови: відновлення позаблокового статусу України, надання автономії підконтрольним сепаратистам територіям та право вето для них на рішення загальнонаціональної ваги, як-то вступ до НАТО, чи відносини з ЄС. Але поки що Порошенко не показує слабкість. У нього власні цілі і він не хоче бути звинуваченим у зраді. Схоже, що ситуація зайшла у глухий кут».

На думку Євгена Воробйова, аналітика Польського інституту міжнародних справ, для «лікування» росіян від пропаганди треба шукати нові методи впливу.

«Щоб відволікати російських телеглядачів, знадобиться щось нове, – каже він. – Це може бути нова серія шоу «Новоросія», але можуть бути і кризи в інших місцях. Не схоже, що Кремль відмовився від використання сили як прелюдії до дипломатичного тиску. Єдине, що може стримати Росію – це перспектива нових санкцій».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG