Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:25

Заборонений Джемілєв. Суд у Москві переніс засідання за його позовом


Мустафа Джемілєв недалеко від міста Армянська, що межує з Кримом. Йому було відмовлено у в'їзді до Криму. 3 травня 2014 року

Мустафа Джемілєв недалеко від міста Армянська, що межує з Кримом. Йому було відмовлено у в'їзді до Криму. 3 травня 2014 року

Суд Москви переніс на лютий розгляд скарги Мустафи Джемілєва, який оскаржує заборону йому на в’їзд до Росії

Басманний суд Москви переніс на 12 лютого призначений раніше на 22 січня розгляд позову лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва до Федеральної міграційної служби Росії (ФМС), яка заборонила йому в’їзд до Росії на п’ять років. Перенесення пов’язане з хворобою судді, повідомляє ТАСС з посиланням на прес-службу Басманного суду. У суді захист Джемілєва має намір клопотати про участь у процесі самого позивача і домагатиметься скасування заборони на в’їзд для Джемілєва. У Меджлісі кримськотатарського народу, який Мустафа Джемілєв очолював понад 20 років, розцінюють заборону ФМС як «плювок з боку російської влади в обличчя кримським татарам» і вважають, що рішення щодо Джемілєва має бути ухвалене не в юридичному, а в політичному полі.

Про те, що одному з лідерів кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву заборонено в’їзд на територію Росії, стало відомо навесні минулого року. 22 квітня 2014-го Джемілєв розповів, що під час перетину адміністративного кордону Криму з Україною йому зачитали «Акт повідомлення про заборону в’їзду до Російської Федерації». У документі не було ні печаток, ні підписів, проте говорилося про заборону в’їзду до Росії іноземному громадянину на п’ять років – до 19 квітня 2019 року. ФМС тоді заявила, що жодного стосунку до цього інциденту не має, проте потім – на початку травня – Джемілєва до Криму не пустили двічі.

Уперше лідеру кримськотатарського народу відмовили у в’їзді, коли він прилетів з Києва до Москви і спробував дістатися до Криму рейсом Москва-Сімферополь. На паспортному контролі в Москві Джемілєву повідомили, що йому в’їзд заборонено. Він повернувся до Києва і наступного дня спробував потрапити до Криму сухопутним шляхом: однак на прикордонному пункті в Армянську, де його зустрічали тисячі співвітчизників, лідеру кримськотатарського народу знову було відмовлено у в’їзді. На знак протесту проти того, що Джемілєва не пропустили на кордоні в Армянську, частина кримських татар перекрила в республіці кілька трас. Коли Мустафа Джемілєв вирішив не загострювати ситуацію і повернутися до Києва, люди пішли.

Марк Фейгін

Марк Фейгін

Наприкінці жовтня стало відомо, що адвокат Марк Фейгін, який представляє інтереси Мустафи Джемілєва в Росії, звернувся до Басманного суду з позовом до Федеральної міграційної служби. Позовна вимога – скасувати акт, згідно з яким лідеру кримськотатарського народу заборонено в’їзд до Росії. Як пояснив в інтерв’ю Радіо Свобода Марк Фейгін, Мустафа Джемілєв так і не отримав від ФМС офіційного повідомлення про заборону на в’їзд. За словами адвоката, з уривчастих заяв ФМС вдалося встановити, що в’їзд до Росії Джемілєву заборонено з міркувань національної безпеки (ч. 1, ст. 27 Закону «Про в’їзд до Російської Федерації і виїзд з Російської Федерації іноземних громадян та осіб без громадянства»). Ще в квітні «голова» Кримської республіки Сергій Аксьонов коментував заборону Джемілєву так: «Не викликає сумнівів, що цій людині західними спецслужбами дана задача дестабілізувати ситуацію. Ми не допустимо, щоб був порушений наш мир і спокій. Усіх, хто їде до нас з поганими намірами, ми сюди не пустимо».

У судовому процесі, початок якого через хворобу судді відклали на 12 лютого, адвокат Марк Фейгін клопотатиме про те, щоб Джемілєву було надано офіційний документ про заборону на в’їзд. Також захист буде просити суд дозволити самому Мустафі Джемілєву брати участь у процесі: «Ми будемо вимагати, щоб нам були роз’яснені умови, за якими трактується національна безпека і її інтереси в якості підстав заборони на в’їзд. Має бути певний документ з ФСБ, на підставі якого таке рішення ухвалювалося. Враховуючи всі обставини, я буду заявляти клопотання, щоб Мустафа Джемілєв мав можливість особисто брати участь у цьому суді. Зрозуміло, це в компетенції суду – ухвалити рішення, щоб Джемілєву дозволили в’їзд на суд. Йдеться про його інтереси, і я можу не знати всіх обставин, які можуть бути викладені в якості доказів заборони на його в’їзд. Особиста участь Джемілєва істотно важлива – це безпосередній захист своїх прав, а не тільки через свого представника в моєму обличчі».

Це форс-мажорна обставина з правової точки зору: була одна країна – і раптом стала інша

Адвокат Марк Фейгін вважає, що в ситуації Мустафи Джемілєва йдеться не тільки про політичне підґрунтя заборони на в’їзд, а й про юридичну колізію: «Відома розмова Мустафи Джемілєва з Володимиром Путіним. Йому пропонували можливість продовжувати жити в Криму, не заперечуючи факту приєднання Криму до Російської Федерації, з чим він, звичайно, не погодився. Думаю, що через це його назад на батьківщину і не пускають. Мустафа Джемілєв людина публічна, відома, він депутат парламенту. Ставити під сумнів його репутацію як громадянина, який має право проживати на своїй території, підстав немає. Мабуть, суперечка відбуватиметься більшою мірою щодо дії норм, а не щодо політичної складової. Вона може виникнути вдруге. Ми не можемо з самого початку говорити (через відсутність документів), що виключно політичні підстави слугували причиною заборони йому на в’їзд на територію Російської Федерації, а значить, і Криму теж, куди він і хоче потрапити – до себе додому. Це форс-мажорна обставина з правової точки зору: була одна країна – і раптом стала інша. Людина нічого для цього не робила, вона просто жила там. Чи може це в принципі слугувати підставою для позбавлення можливості проживання вказаної особи вдома? З точки зору прав людини і дії російської Конституції, це все дуже сумнівно. Справа в тому, що там дуже суттєво були порушені терміни: в перехідний період жителям Криму давали можливість вибрати, приймати чи ні російське громадянство. І до цього моменту жодних актів щодо такого роду осіб не могло видаватися. Є суто нормативна казуїстика, яка цей документ робить неправовим. Джемілєв, може, й не збирався, звичайно, приймати російське громадянство, але ви чому порушуєте власні закони?».

Оскаржувати рішення щодо заборону на в’їзд, за словами Марка Фейгіна, Мустафа Джемілєв має намір і в Європейському суді з прав людини, якщо рішення російських судів виявляться не на його користь.

Наріман Джелял

Наріман Джелял

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял упевнений, що ситуація Мустафи Джемілєва лежить за межами рішень судів. Заборона Джемілєву на в’їзд до Криму має політичне значення:

Це дуже серйозний плювок з боку російської влади в обличчя кримським татарам

– Для кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв є винятковою особистістю, по праву називається лідером. Це людина, яка відома не тільки у своєму народі, але відома у всьому світі. Він по праву заслужив таке ставлення, подібну славу. У нас немає сумнівів, що заборона на в’їзд пов’язана не з якимись окремими висловлюваннями Мустафи Джемілєва або з якимись діями. Людина такого масштабу, що пройшла дисидентську боротьбу в такій державі, як Радянський Союз, яка боролася за права свого народу, проти радянського тоталітарного або авторитарного режиму, не заслужила такого ставлення з боку будь-якої держави. Сьогодні для кримських татар заборона на в’їзд Мустафи Джемілєва є, напевно, найсерйознішим ударом. Тому що сьогодні для багатьох живих його соратників, людей його віку, та й для молодих людей боротьба за повернення кримських татар на батьківщину мала і має виняткове значення, і Мустафа Джемілєв уособлює цю боротьбу. Заборонити людині, яка стільки років присвятила цій боротьбі, багато років просиділа через це у радянських таборах, просто приїжджати на свою батьківщину – це дуже серйозний, я б сказав, плювок з боку російської влади в обличчя кримським татарам. Тому подібні речі повинні дуже уважно, дуже глибоко оцінені керівництвом Російської Федерації, і повинні бути зроблені висновки і вжиті правильні рішення. У суді можуть наводитися які завгодно доводи, аргументи, докази і так далі, але це питання носить не юридичний, і не кримінальний, не який-небудь інший характер. Воно має виключно політичне значення. І відповідь має бути політичною.

– Ви бачите якісь сигнали з боку російської влади про те, що ставлення до кримських татар змінюється? Чи тиск продовжує посилюватися?

– Після того, як Володимир Путін зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, а до цього з президентом Туреччини зустрілася делегація Меджлісу і відбулася розмова щодо питання захисту прав кримських татар, ситуація дійсно трохи пом’якшала. Відкритий тиск припинилося, і начебто були випущені ті кілька заарештованих у «справі 3 травня», почало створюватися враження, що російські і окремо кримська влади в чомусь одумалися, спробували прийняти протилежну точку зору. Але буквально днями відбулася низка подій, які нам дозволяють говорити про відновлення репресій щодо кримських татар. Знову в досить грубій формі був затриманий у «справі 3 травня» наш співвітчизник. На кордоні під час в’їзду з України до Криму була затримана без будь-яких підстав і пояснень моя колега, член Меджлісу кримськотатарського народу. Проведено особистий огляд її автомобіля і так далі, при цьому нічого не пояснювали. Ми вважаємо, що це пов’язано з психологічним тиском, можливо, навіть залякуванням.

Правозахисна організація Human Rights Watch в листопадовій доповіді висловлювала серйозну заклопотаність становищем кримських татар, на яких став чинитися тиск після приєднання Криму до Росії. Було порушено так звану «справу 3 травня», в рамках якої переслідуванню піддалися кримські татари, які брали участь 3 травня у зустрічі Мустафи Джемілєва в прикордонному Армянську. Меджліс кримсько-татарського народу попередили про «неприпустимість ведення екстремістської діяльності», на вимогу суду Меджліс був змушений покинути будівлю в Сімферополі. За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рафата Чубарова, за 10 місяців, поки Крим є територією Росії, з півострова виїхали близько 10 тисяч кримських татар.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG