Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 07:54

Девід Креймер: російські лідери живуть в іншій реальності


Девід Креймер, експерт Інституту Маккейна з міжнародного лідерства

Девід Креймер, експерт Інституту Маккейна з міжнародного лідерства

«Меркель надзвичайно зла на Путіна. Вона витратила на нього надзвичайно багато часу, і результат був нульовим. Думаю, їй це набридло»

Експерт Інституту Маккейна з міжнародного лідерства Девід Креймер оцінив роль США у вирішенні конфлікту на сході України. В інтерв’ю «Голосу Америки» експерт наголосив на необхідності продовження санкцій щодо Росії і висловив розчарування фактичною відмовою Штатів надавати військову підтримку Україні.

– Якщо говорити про промову Обами «Про стан держави», то вона була сфокусована на внутрішні проблеми США та на проблемах, які президент хоче вирішити. Вони включають в себе освіту, податки, намагання зменшити нерівність у сімейних доходах. Президент матиме важкі часи, оскільки обидві палати Конгресу США знаходяться під контролем республіканців, у разі якщо захоче законодавчо підтриматисвої ініціативи. Зовнішній політиці США було приділено мало уваги. Барак Обама згадав під час свого виступу, що санкції проти Росії працюють та мають ефект на її економіку. Міністр закордонних Росії Сергій Лавров накинувся на цей виступ та засудив те, про що йшлося у виступі Обами.

– Президент США згадав і про Україну у своїй промові. Чи вплине це позитивно на ситуацію в Україні?

– На жаль, промова Барака Обами ніяк не вплине на ситуацію в Україні. Що дійсно важливо, так це президентська відмова надати Україні військову допомогу. Санкції проти Росії ефективні і я думаю, що вони саме зараз починають впливати на економіку: рубль сильно падає, стрімко падає ціна на нафту – це теж додає проблем. Однак, відмова Обами надати Україні зброю для захисту є величезною помилкою, на мій погляд. Президент США не згадав про це у своїй промові та оминув цю тему під час підписання «Акту на підтримку свободи в Україні» у грудні. На мій погляд, це найбільша помилка, яку зробив президент. Так, він зробив гарну роботу у питанні накладання санкцій, хоча реакція була дуже повільною. Це жахлива помилка не надавати зброю Україні. Саме тому ми і бачимо повернення російських військ на територію України, оскільки їх мало що зупиняє. Я хотів би бачити у промові більше згадувань про ситуацію намісці, однак це те рішення, яке ухвалив президент, принаймні на цей час, не надавати Україні зброю.

– Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ Федеріка Моґеріні днями заявила, що це не справа ЄС визнавати «ЛНР» та «ДНР» терористичними угрупованнями. Чи зроблять це США?

Малоймовірно, що США чи ЄС найближчим часом визнають «ЛНР» та «ДНР» терористичними угрупованнями. Однак, ці дві організації беруть участь у терористичній діяльності. Ми спостерігаємо вибухи та обстріли у Харкові, Донецьку. Навіть Одеса стала ціллю. Ми бачимо зростання активності з боку цих утворень, яких підтримує Росія, хіба що це роблять безпосередньо російські війська. Тиск, щоб визнати «ЛНР» та «ДНР» терористичними організаціями зростатиме. Однак, це не матиме великого впливу через відмову нинішньої адміністрації надати Україні зброю для захисту. Саме це і є ключовою проблемою в даному питанні. Захід відмовляється – саме відмовляється, а не ігнорує ці запити.

Президент Обама, коли тут був президент Порошенко у вересні минулого року, публічно відхилив запит про надання військової допомоги. Моґеріні, у той самий час, має інші проблеми через виток документу, який пов’язаний зі зміною політики щодо Росії. Цей документ дехто інтерпретує, як поверненнядо принципу «business as usual». Я прочитав цей документ і в ньому йдеться радше про те, що Росія не зробила жодного прогресу у виконанні мінських домовленостей. Тепер українська влада повідомляє про збільшення кількості російських військ на своїй території та збільшення кількості військ на кордоні, які готові його перетнути. Я вважаю, що ніхто не має говорити про «business as usual» з Росією, ніхто не має говорити про послаблення санкцій. Захід має говорити про посилення санкцій, оскільки Росія продовжує випробовувати міжнародну спільноту.

– Деякі політики та аналітики говорять, що незважаючи на війну в Україні, Захід повинен співпрацювати з Росією з глобальних питань.

– Існує цілий ряд країн, які ніколи не ставилися з ентузіазмом до впровадження санкцій проти Росії. Це, наприклад, Угорщина, Чехія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Греція, Кіпр, Італія... Федеріка Моґеріні була міністром закордонних справ Італії. Саме тому ми не маємо бути шокованими її заявами про те, що необхідно поновити стосунки з Росією. Так, вона обережна у своїх заявах та сказала «якщо вони (Кремль – ред.) слідуватимуть мінським домовленостям». Ми маємо прем’єр-міністра Італії Маттео Ренці, який провів кілька місяців тому зустріч у Мілані. Ця зустріч символізувала, що необхідно полегшити санкцій проти Росії. Я думаю, що подібні аргументи абсурдні, оскільки як тільки санкції почали впливати, разом з падінням ціни на нафту, ці західні лідери хочуть полегшити санкції та навіть зняти їх. Який тоді був сенс накладати санкції, якщо ви не хочете вплинути на російську економіку? Мета санкцій не дестабілізувати чи зробити російську економіку слабкою, а примусити Путіна змінити свою політику. Дехто говорить, що в такому разі Путін стане схожим на пацюка у куті, який кинеться на вас. Я так не думаю.

Мені видається, що все зовсім навпаки: Путін відповість на тиск тим, що відступить, як він зробив у Грузії у 2008, коли США надіслали корабель з гуманітарним вантажем та коли США надали гелікоптер для повернення грузинських солдат Іраку. Володимир Путін поважає сильну позицію Заходу і малоймовірно, що він вдасться до ескалації ситуації. Тому говорити про послаблення санкцій – передчасно, контрпродуктивно та є демонстрацією Путіну того, що на Заході є розкол, і все, що Путін має зробити – просто вичікувати: Захід відступить, оскільки хоче мати стосунки з Росією більше, ніж того хоче Росія.

– Чого очікувати у 2015 році?

Це буде дуже складний рік. Думаю, що для Росії це буде дуже непростий рік. Її економіка страждає через падіння цін на нафту, через санкції, а також через жахливе керування економікою Путіним та його урядом. Вони не спромоглися за останні 15 років диверсифікувати економіку з метою зниження залежності від експорту природніх ресурсів, від ціни на нафту, з якої вони мали зиск упродовж стількох років. Ціни на нафту впали і це дуже негативно вплинуло на російську економіку. Все це сталося тому, що Кремль не диверсифікував економіку. Проблеми Росії пов’язані не лише з санкціями, а й через погане керування та через політику Путіна за останні роки – і ми починаємо бачити ціну, яку сплачує Росія.

Україна теж стоїть перед економічними викликами на додачу до того, що частина її території окупована російськими військами. Україна має провести серйозні реформи, вжити антикорупційних заходів. Захід та міжнародна спільнота також мають долучитися до допомоги Україні через надання їй фінансової та економічної підтримки, щоб Україна змогла стабілізувати свою важку економічну ситуацію. Щодо США та ЄС – їхня єдність наразі під ударом. Вони мають бути разом у політиці, яку проводять проти Росії. ЄС сам по собі має зберегти єдність через країни, про які я казав раніше, щоб ці країни не відмовилися від санкцій проти Росії, коли настане час їх поновити. Санкції, які мають бути поновлені у березні – це так звані «кримські санкції». Я веду мову про санкції, що мають бути поновлені у червні та липні. Саме тоді ЄС матиме певні проблеми з цим. Канцлер Німеччини Анґела Меркель зіграла ключову роль у вирішенні української кризи. Вона зайняли дуже жорстку позицію і це, безперечно, заслуговує схвалення. Анґела Меркель надзвичайно зла на Путіна. Вона витратила з ним надзвичайно багато часу, і результат був нульовим. Думаю, їй це набридло. Всі західні лідери мають почуватися так само.

Путін продемонстрував презирство і зневагу до ЄС та США. Коментарі Лаврова щодо промови Обами – деформована реальність. Російські лідери живуть в іншій реальності. Вони брешуть щодня. Лаврову сплачують за те, щоб він брехав щодня. Путін брехав з першого дня української кризи: «немає ніяких російських військ у Криму». Він потім сам визнав, що війська все ж таки є. Ми маємо справу з надзвичайно корумпованим автократичним режимом, який немає спільних цінностей з нами і розглядає демократію та європейську інтеграцію як загрозу для себе. США та ЄС вкрай важко співпрацювати з режимом Путіна.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG