Ірина Вівчар
Київ – На кінець січня в Україні зареєстровано майже 943 тисячі внутрішніх переселенців. З них лише близько 30 тисяч мають постійне житло та реєстрацію. Проблеми з ідентифікацією людей, які тікають від війни, надання їм фінансової, юридичної, психологічної допомоги – з таким обсягом роботи Україна зіткнулася вперше. Поділитися досвідом готові грузинські урядовці та громадські діячі: після окупації Південної Осетії та Абхазії статус вимушеного переселенця у Грузії мають 6% громадян. Для роботи із цією категорією людей у країні створили спеціальне міністерство, залучили велику кількість міжнародних, громадських організацій.
У Грузії фіксують щонайменше три хвилі вимушених переселенців – на початку 1990-х, коли сталися контакти у Південній Осетії та Абхазії, 1998 року – через активізацію конфлікту в прикордонних районах, та після російсько-грузинської війни 2008 року. Зараз такий статус у країні має 271 тисяча людей. Спочатку діяла програма тимчасової інтеграції – людям намагалися забезпечити достойні умови проживання, але уряд планував, що люди обов’язково повернуться у свої домівки. Після конфлікту 2008 року підхід змінився: переселенці змогли приватизовувати житло за символічний 1 ларі, отримали землю. Фінансово допомогла міжнародна спільнота, у тому числі і Україна.
«Після 2008 року багато переселенців зрозуміли, що швидко повернутися додому неможливо. Робота з інтеграції стала дуже серйозною. Найбільша контрибуція була від Сполучених Штатів – мільярд, від Європейської комісії – півмільярда. В основному ці гроші йшли на житло.
Щодо допомоги, у вас її платитимуть 6 місяців. Напевно, це випливає із можливостей бюджету. У нас люди вже 20 років отримують допомогу і стали залежними від неї. Має бути золота серединаЮлія Харашвілі
Великою проблемою було те, що люди жили у будівлях, які належали приватним особам, їх треба було викуповувати або шукати альтернативу. Почалося будівництво нових корпусів. Щодо допомоги, у вас її платитимуть 6 місяців. Напевно, це випливає із можливостей бюджету. У нас люди вже 20 років отримують допомогу і стали залежними від неї. Має бути золота середина», – розповідає провідний грузинський експерт з питань внутрішньо переміщених осіб та біженців Юлія Харашвілі.
На окупованих територіях заблоковані бази даних
За даними Міграційної служби, постійним житлом в Україні забезпечені 18 тисяч вимушених переселенців із Донецької та Луганської областей та 11 300 – із Криму. Голова Департаменту з питань громадянства, реєстрації та роботи з переселенцями Міграційної служби України Алла Чередніченко зазначає, що інші не мають не постійного житла, а отже, й підстав для реєстрації. Люди, які втратили документи, часто не можуть відновити паспорт, сепаратисти ж зумисне знищують бази даних.
В Україні усе набагато гірше, бо ситуація для нас є новою, кількість внутрішніх переселенців є значно більшоюАлла Чередніченко
«Спершу це було у Криму, тепер це у Донецьку та Луганську. Усі обліки заблоковані, переселенець не може отримати новий паспорт. Стараємось вирішити це за допомогою інших документів, але інколи виходить, що у людини взагалі нічого немає. В Україні усе набагато гірше, бо ситуація для нас є новою, кількість внутрішніх переселенців є значно більшою», – стверджує вона.
Статус переселенця у Грузії отримують не лише особи, які проживали на території конфлікту, але і ті, хто будь-яким чином постраждав від окупації, наприклад, втратив землю. В країні триває так звана «повзуча окупація»: окремі будинки чи земельні ділянки опиняються по той бік кордону. В Україні із територіальним аспектом складніше, наголошують експерти.
Є багато відмов для жителів прикордонних територій: Попасної, Станиці Луганської, Щастя. Людям кажуть, що ви проживаєте на підконтрольній Україні території і не можете отримати статус переселенцяОлександра Дворецька
«Що таке територія проведення АТО? Коли робите запит в СБУ, вам відповідають, що ці дані є секретними. Є багато відмов для жителів прикордонних територій: Попасної, Станиці Луганської, Щастя. Людям кажуть, що ви проживаєте на підконтрольній Україні території і не можете отримати статус переселенця. При тому, що обстріли цих районів набагато частіші, ніж того ж Донецька. Держава намагається скоротити таким чином кількість виплат», – розповідає координатор проекту «Восток SОS» Олександра Дворецька.
Україна була однією з перших держав, які свого часу надали допомогу Грузії. Тепер зіткнулася із схожими проблемами, але у більших масштабах. Тривалість конфлікту та стрімке збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб змушує шукати ефективні механізми для їх інтеграції.
