Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:32

Доповідь за 2014 рік вказує, зокрема, на серйозні порушення прав людини у Криму з боку окупаційної влади

У щорічній доповіді міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) заявила, що обидві сторони конфлікту на Донбасі не дотримуються законів війни, використовуючи важку зброю нерозбірливо, вказала на беззаконня, яке має місце на контрольованих сепаратистами теренах, висловила стурбованість великою кількістю біженців. Правозахисники також вказали і на порушення прав кримчан, зокрема кримських татар, окупаційної владою півострова.

HRW щороку публікує великі доповіді про стан із правами в різних країнах та глобальні тенденції в цій царині. Доповідь за 2014 рік, оприлюднена 29 січня, вказує, що уряди багатьох країн роблять «велику помилку», ігноруючи питання прав людини заради подолання безпекових викликів.

Кеннет Рот

Кеннет Рот

Виконавчий директор HRW Кеннет Рот каже, що минулий рік був особливо «кричущим» у плані порушень прав людини в світі, вказуючи зокрема на поведінку ісламістських екстремістів на Близькому Сході та частинах Азії й Африки, а також про тертя в стилі Холодної війни через кризу в Україні.

Рот наголосив, що саме порушення прав людини приводили до початку та погіршення криз, додаючи, що «захист прав людини і гарантування демократичної підзвітності є ключем до їхнього вирішення».

«Якщо ми поглянемо на цілий світ, то побачимо, що насправді зараз є намагання не шанувати основоположні права людини через міркування безпеки. Це, звичайно, не нове, але цей феномен посилився за останній рік чи два», – каже директор HRW з питань зв’язків зі ЗМІ Ендрю Стролейн.

Рот заявив, що в Росії від 2012 року здійснюється «наймасштабніший наступ» на інакодумство з радянських часів. І «порівняно вузька» реакція Заходу на такі порушення «можливо, сильно погіршила» українську кризу, оскільки закритий інформаційний простір дав можливість Кремлю приглушити більшу частину громадського осуду його дій в Україні.

Біженці – велика біда

Доповідь містить великий розділ про Україну, в якій найбільше місця відведено конфліктові на Сході країни. HRW вказує на 450 тисяч внутрішньопереміщених осіб, включно з 16 тисячами біженців із Криму після його анексії. За даними організації, яка посилається на дані російського уряду, до Росії перемістилося 814 тисяч біженців із Донбасу. (У Росії від самого початку протистояння на Донбасі маніпулювали цифрами щодо кількості біженців з України, завищуючи їх – ред.)

HRW вказує на брак коштів в Україні для допомоги біженцям. Як позитив доповідь згадує ухвалення у жовтні закону щодо прав переміщених осіб, який дає захист проти дискримінації та насильного повернення, спрощує доступ до соціальної та матеріальної допомоги, включно з полегшенням реєстрації та виплатами з причини безробіття.

«Після окупації Криму у березні, підтримувані Росією озброєні заколотники захопили багато міст та містечок у Донецькій та Луганській областях, що вилилося у збройний конфлікт із українськими силами. Обидві сторони порушують закони війни у цьому конфлікті, який станом на жовтень забрав життя понад 4 тисяч військових та цивільних і поранив понад 9 тисяч людей», – йдеться у доповіді.

Маніпуляції з інформацією

HRW заявила, що російські офіційні представники та держані ЗМІ «сильно спотворювали, маніпулювали і часом вигадували інформацію щодо конфлікту».

У відповідь на це український уряд запровадив надмірні обмеження на свободу ЗМІ, включно із забороною російських телеканалів та заборонивши в’їзд іноземним журналістам, йдеться у доповіді.

Упродовж минулого року, вказують правозахисники, принаймні 9 російських журналістів, які висвітлювали конфлікт, були вислані з України.

«Зловживання у Східній Україні»

Доповідь за 2014 рік не містить опису цьогорічних трагедій під Волновахою, Дебальцевим, обстріли Донецька та Маріуполя, які забрали життя десятків мирних громадян України, проте вказує, що між травнем та вереснем минулого року від мінометних, ракетних та артилерійських обстрілів на Донбасі загинули сотні цивільних.

«І озброєні заколотники, і урядові сили порушували закони війни, використовуючи озброєння нерозбірливо, включно з некерованими ракетами в населених районах», – вказують правозахисники, зокрема маючи на увазі системи «Град», «Смерч» та «Ураган». Їхню тривогу викликали і випадки застосування ракет із кластерними зарядами. «Ані Україна, ані Росія не є сторонами Конвенції від 2008 року про кластерні озброєння, яка повністю забороняє цю зброю», – йдеться у доповіді.

HRW звертає увагу на «повний колапс» законності й порядку в кількох районах, які перебувають під контролем сепаратистів. «Заколотники нападали, били й погрожували сотням людей, яких вони підозрюють у підтримці Києва, включно з журналістами, місцевими чиновниками, політичними та релігійними активістами й здійснили кілька страт без належного судового процесу. Вони також змушували затриманих до підневільної праці, викрадали людей заради отримання викупу, використовували їх як заручників», – йдеться у доповіді.

«Серйозні зловживання» у Криму

Міжнародні правозахисники вказують, що в окупованому та анексованому Криму сили так званої місцевої «самооборони» здійснили «серйозні зловживання», включно з викраденнями, нападами, тортурами та насильством проти активістів, журналістів та інших, кого підозрюють у проукраїнських симпатіях. Особливо потерпають кримські татари, яких все більше переслідують, йдеться у доповіді.

HRW також критикує заборону на в’їзд до півострова лідерам кримських татар Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову, а також тиск на Меджліс, приміщення та банківські рахунки якого були заблоковані.

Доповідь зазначає: «Поліція проводила обшук у домівках десятків кримських татар, а також в ісламських школах та мечетях, шукаючи «заборонену літературу». А в травні влада заборонила всі масові акції перед 70-ї річницею депортації кримських татар».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG