Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:08

«Нормандський формат» – це логіка «Ялти» – Павел Коваль


Вишеградська четвірка під час семінару. Прага, 28 січня 2015 року

Вишеградська четвірка під час семінару. Прага, 28 січня 2015 року

Можливо, доведеться з Росією про щось домовлятися, але це не мало би бути в мінус третій країні, не мало би бути за рахунок України»

Польський інститут у Празі організував семінар про вплив української кризи на країни Вишеградської четвірки. Експерти визнали існування часом різних підходів з боку Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини до політики Росії та санкцій ЄС щодо неї. Крім того, «нормандський формат» переговорів про мир на Донбасі експерти теж розкритикували, назвавши таким, що не повністю враховує безпекові інтереси посткомуністичних країн Центральної Європи.

Конфлікт в Україні, роль Росії і питання санкції ЄС розділило країни Вишеградської четвірки. Польща активно підтримує Київ і виступає за твердішу лінію ЄС стосовно Москви. Однак, чеський президент Мілош Земан, прем’єр Словаччини Роберт Фіцо та глава угорського уряду Віктор Орбан відзначились доволі суперечливмим заявами, які преса часто називає проросійськими.

«Гадаю, конфлікт показав, що окремі представники країн Вишеградської четвірки, а також і їхня політика, мають інші пріоритети по відношенню до Сходу, а також ми побачили, до якої міри в окремих державах має вплив на формування політики Росія. Проблема, як на мене, полягає у тому, що Україна є безпосереднім сусідом ЄС, трьох країн Вишеградської четвірки, і мала б бути для нас так само важлива як і політика щодо Росії», – каже колишній заступник міністра закордонних справ Чехії Їржі Шнайдер.

«Можливо, доведеться з Росією про щось домовлятися, але це мало би бути в мінус третій країні, не мало би бути за рахунок України», – додає чеський дипломат.

Колишній євродепутат, голова групи в Європарламенті попереднього скликання із зв’язків з Україною Павел Коваль також визнає розбіжності всередині Вишеградської четвірки, але закликає не перебільшувати їх.

«Є різниця в інтересах і не вдасться приховати, що різниця існує між Чехією, Польщею, Словаччиною та Угорщиною. Але в певних речах ця різниця не така вже й велика. Важливо нині, аби разом домогтися, щоб усі зрозуміли, що, наприклад, дезінтеграція України чи зниження рівня її безпеки автоматично матиме вплив на безпосередніх сусідів України на Заході – тобто, на країни Вишеградської групи», – каже Коваль.

Він вважає, що немає підстав говорити «про якийсь там розпад» Вишеградської четвірки.

На семінарі йшлося і про те, кого вважати лідером Вишеграду і багато хто говорив, що за об’єктивними факторами на цю роль буцімто може претендувати Польща, яка територіально і за чисельністю населення є найбільшою в четвірці. Однак, Павел Коваль категорично закликав уникати усіляких розмов про «лідерство» Польщі, а також заявив, що коли йдеться про Україну, треба припинити ледь не автоматично говорити про «допомогу».

Їржі Шнайдер, говорячи про допомогу Україні, наголосив на потребі допомоги у «зміцненні української державності».

«Зараз ми у вогнищі ескалації конфлікту. Питання України поділило країни Вишеграду і було навіть побоювання про його кінець. Ми думали про Центральну Європу по-старому, що от нам вдалося увійти в ЄС і на цьому крапка. Часом думаємо про Україну, як про «молодшого брата», який потребує допомоги. Натомість бачимо народження нової України, з якою мають рахуватися країни Вишеграду. Україна – новий гравець у Європі», – сказав у своєму виступі польський політолог Мартін Кендельський з Платформи «Вишеград-Плюс».

«Нормандський формат» і Вишеград

Учасники семінару також розкритикували «нормандський формат» переговорів щодо миру на Донбасі. На думку Коваля, «цей формат не є представницьким і він шкодить вирішенню конфлікту, бо запроваджує логіку «Ялти» до обговорення».

Коваль пояснює, що як під час Ялтинської конференції в 1945-му році великі країни Заходу домовлялися з Кремлем, зокрема і про долю Центральної та Східної Європи, так, на його думку, «нормандський формат» нині не враховує думку безпосередніх сусідів України – нових членів ЄС.

«Жоден з членів Вишеградської четвірки не бере участь у переговорному процесі. Сьогодні бачимо певну таємність і відсутність прозорості в «нормандському форматі». Але ж там говорять не лише про Україну, але й безпеку Східної і Центральної Європи. Ми б хотіли знати, на які теми щодо майбутнього там іде мова», – сказав Коваль.

Їржі Шнайдер наголосив: «Історичний досвід Чехії, Польщі, Словаччини, як також Угорщини, полягає у тому, що, якщо хтось домовляється про нас без нас, то це не є добре. І ми мали би чітко наполягати також на праві України висловитися щодо політичного устрою Європи – щоб Україна мала таке ж право, яке має Росія».

«Четвірка і один» чи «п’ятірка»?

В Україні часом говорять про потребу посилення співпраці з «вишеградською групою», країни якої є членами ЄС та НАТО. Київ вже неодноразово запрошували до участі в зустрічах четвірки. Хтось говорить про формулу співпраці «чотири плюс один», а часом лунали й заклики про повноцінне членство України в тій групі. Однак учасники семінару закликали поки не поспішати в питанні можливого приєднання України.

«Вишеград не розширюється, він співпрацює з різними країнами, які не є його членами. Це стосується й інших країн-членів ЄС та НАТО. Тому, думаю, що нічого не перешкоджає співпраці Вишеграда з Україною, а стосовно питання його розширення, то наразі не існує консенсусу», – каже Їржі Шнайдер.

«На все свій час. Зараз треба діяти в рамках Євросоюзу і наразі ліпше організувати співпрацю цих чотирьох країн», – додає Павел Коваль.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG