Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:40

Гданськ проти Москви: де відзначатимуть 70-річчя закінчення Другої світової?


Президент Німеччини Йоахім Ґаук (на задньому плані ліворуч) і Польщі Броніслав Коморовський (праворуч). Вестерплатте, вересень 2014

Президент Німеччини Йоахім Ґаук (на задньому плані ліворуч) і Польщі Броніслав Коморовський (праворуч). Вестерплатте, вересень 2014

«А чи була б взагалі Друга світова війна, якби не союз Гітлера зі Сталіним проти Польщі?»

Олексій Дзинкавицький, Ярослав Шимов

Польща і Росія знову сперечаються через історію Другої світової війни. Глава адміністрації президента Росії Сергій Іванов минулого тижня висловив здивування у зв’язку з ініціативою польського президента Броніслава Коморовського – організувати міжнародні урочистості з нагоди 70-річчя закінчення Другої світової війни в Європі під Гданськом – там, де у вересні 1939 року війна розпочалася.

27 січня, під час заходів, присвячених 70-й річниці визволення радянськими військами концтабору Аушвіц-Біркенау у польському місті Освенцім, керівник кремлівської адміністрації Сергій Іванов, який також є головою оргкомітету з проведення святкування 70-ї річниці перемоги у Москві, так прокоментував ініціативу польської сторони: «Відзначати Перемогу в Гданську, на мій погляд, дивно. Яка була в Гданську Перемога? У Гданську почалася Друга світова війна. Це історичний факт, з яким ніхто ніколи не сперечався».

Гжегож Схетина

Гжегож Схетина

Історико-географічна суперечка продовжилась у понеділок, 2 лютого, міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина в інтерв’ю радіостанції RMF 24 заявив: «Чому ми так звикли до того, що Москва – це місце, де шанують закінчення військових дій, а не Лондон чи Берлін, що було б ще більш природним?». На слова польського міністра, який зовсім нещодавно вже зазнавав запеклої критики з боку Москви у зв’язку з іншим своїм висловлюванням, негайно відгукнулося МЗС Росії. Заступник глави цього відомства Григорій Карасін заявив, що Схетина «ганьбить не тільки себе, але і всю дипломатичну службу країни та політичну культуру Польщі».

Раніше в інтерв’ю «Газеті виборчій» Броніслав Коморовський заявив, що відсвяткувати 70-річчя перемоги над нацизмом можна було б на Вестерплатте – невеликому півострові поблизу Гданська, де 1 вересня 1939 року ця війна почалася: «У схваленому Росією радянському трактуванні це час тріумфу. Не всім народам Європи цей тріумф приніс свободу. Ідеальним місцем для загальноєвропейської рефлексії має бути Вестерплатте – символ початку Другої світової війни».

Німецький генерал Еберхардт приймає капітуляцію гарнізону Вестерплатте у його командира майора Сухарского

Німецький генерал Еберхардт приймає капітуляцію гарнізону Вестерплатте у його командира майора Сухарского

Історична довідка. Півострів Вестерплатте під Гданськом зазнав обстрілу з німецького лінкора «Шлезвіг-Гольштейн» на світанку 1 вересня 1939 року. Ці події вважаються першими пострілами Другої світової війни. Після цього німецькі війська розпочали атаку на укріплення, розташовані на півострові. Польський гарнізон транспортного військового складу Вестерплатте був зовсім невеликий – трохи більше 200 осіб під командуванням майора Хенріка Сухарского (за даними низки сучасних істориків, після 4 вересня гарнізоном замість контуженого Сухарского командував його заступник капітан Францишек Домбровський). Німці планували взяти півострів протягом декількох годин, однак захисники Вестерплатте протрималися тиждень, втративши вбитими близько 20 і пораненими 53 людини. Втрати тих, хто атакував, виявилися вдесятеро вищими. Усього з німецької сторони в боях на Вестерплатте брало участь близько трьох з половиною тисяч осіб. Уранці 7 вересня, залишившись майже без води і медикаментів, польський гарнізон капітулював на почесних умовах.


Радник президента Польщі з питань міжнародної політики, професор Роман Кузьняр завив в ефірі радіостанції TOK FM, що ця ідея зовсім не є спробою образити патріотичні почуття росіян (а саме такі аргументи відразу були задіяні опонентами): «Я не вважаю, що ця ідея недоречна, тим більше, що цього року, як усім нам відомо, будуть певні проблеми з підходом до цієї річниці у зв’язку з тим, що країна, яка зазвичай була організатором цих урочистостей – раніше СРСР, а тепер Росія, згідно з міжнародним правом є агресором, веде війну з меншим сусідом, окупує частину його території. Така держава є не зовсім вдалим, погодьтеся, господарем урочистостей на честь річниці перемоги над нацизмом».

Ініціативу Коморовського підтримав і екс-президент Польщі Лех Валенса, який заявив в інтерв’ю Радіо Гданськ: «Запросити 8 травня на Вестерплатте європейських лідерів – дуже непогана ідея. Але можна було б запросити гостей також до Європейського центру солідарності в Гданську, щоб поговорити про те, що тут розігралася битва за Європу і світ, яку слід продовжувати, щоб усунути такі проблеми, як нинішній конфікт в Україні. Зараз війна дуже близька, не дотримуються міжнародні угоди. Рано чи пізно справа дійде до ще більш гострого конфлікту. Ні, це не обов’язково буде ядерна війна, але певної серйозної ескалації слід очікувати. Путіна треба зупинити».

У свою чергу, Станіслав Цьосек, колишній посол Польщі в Росії, який за часів комуністичного режиму був високопоставленим функціонером правлячої партії, в інтерв’ю інформаційному каналу Польського громадського телебачення сказав, що «не розуміє цієї ініціативи»: «Я дотримуюся принципу – не критикувати владу своєї країни. Але скажу так: я, м’яко кажучи, просто не розумію цієї ініціативи. Ми б’ємо в сонячне сплетіння Росії з цією війною. Це надзвичайно вразливе місце, можливо, найвразливіше, єдине – їхня слава. Навіщо? Навіщо відбирати у них це? Розпочнеться ескалація... Це контрпродуктивно. Чиї амбіції таким чином будуть задоволені? Наші? У мене немає бажання брати участь у таких авантюрах».

Президент України Петро Порошенко та президент Польщі Броніслав Коморовський. Краків, 27 січня 2015 року

Президент України Петро Порошенко та президент Польщі Броніслав Коморовський. Краків, 27 січня 2015 року

Польські політики розділилися в оцінках президентської ініціативи. Ян Козловський, який представляє ту ж партію, що і глава держави до обрання на цей пост, – ліберальну «Громадянську платформу», вважає, що для провідних політиків Європи є сенс зібратися 8 травня саме у Гданську: «Це було б даниною повазі і самій ідеї європейської інтеграції, Євросоюзу, на який ми часто дивимося лише під фінансовим кутом зору. Варто нагадати, що саме завдяки цьому політичному проекту Європі вже 70 років вдається уникати великих воєн. Окрім того, така зустріч ще раз звернула б увагу світу на те, що відбувається в Україні. Вперше за 70 років в Європі виник настільки небезпечний військовий осередок. Ми б могли відзначити 70-річчя закінчення Другої світової війни і водночас закликати Путіна припинити його власну війну».

Тим часом частина опозиції звинуватила президента Коморовського і «Громадянську платформу» в намірі використати ситуацію у власних цілях. Справа в тому, що президентські вибори в Польщі будуть призначені, швидше за все, на 10 травня, тобто перший тур голосування відбудеться через два дні після запропонованих урочистостей.

«Громадянська платформа», як всі ми бачимо, призначає день виборів так, щоб він пасував до політичного календаря нинішнього президента. Це неприпустимо. Йдеться про порушенні принципів демократії», – заявив депутат парламенту від партії «Право і справедливість» Марцін Масталярек.

Його колега Ярослав Селлин ще радикальніший – він взагалі проти того, щоб 8 травня залишалося в Польщі святковим днем: «Для Польщі наслідки тієї війни тривали до 1989 року. У травні 1945-го закінчилася страшна, убивча німецька окупація, але прийшло радянське поневолення. Я не бачу причин для того, щоб польська держава якимось чином святкувала цю річницю. Ми, фракція «Право і справедливість», внесли до Сейму законопроект про видалення цієї дати зі списку державних свят».

Активно обговорюють пропозицію Броніслава Коморовського поляки і в соціальних мережах. Там можна зустріти, наприклад, такі відгуки:

– Сергій Іванов запитує, яка перемога була здобута в Гданську? Ну добре, а Гітлера вони хіба перемогли в Москві, на Красній площі? Так чому там збираються святкувати?

– А чи була б взагалі Друга світова війна, якби не союз Гітлера зі Сталіним проти Польщі?

– Взагалі-то Друга світова закінчилася в Японії. Ось і перенесли би святкування до Токіо.

Московський кореспондент «Газети виборчої» Вацлав Радзивинович у своєму коментарі висловлює оригінальний погляд на проблему: «Броніслав Коморовський хоче запросити 8 травня лідерів країн ЄС на Вестерплатте. Це була б гарна ідея, якщо б не тільки європейські політики, а й представники всіх народів, які брали участь у Другій світовій війні, зустрілися на Вестерплатте – там, де вона почалася, – в день капітуляції гітлерівської Німеччини, а потім – 9 травня разом поїхали б до Москви. Цього зробити, однак, неможливо. Володимир Путін до Гданська не прилетить, а їхати до нього на парад армії, яка зовсім нещодавно анексувала Крим і воює на сході України, не слід».

Радзивинович пише, що Кремль має намір показати: Росія, яка 70 років тому врятувала світ від Гітлера, тепер рятує його від фашизму, який нібито процвітає в Україні і загрожує Європі. Журналіст, однак, підкреслює, що для простого росіянина День перемоги не означає участі в пропагандистському заході влади, а є надзвичайно важливим святом: «Пересічного росіянина глибоко образить відсутність світових лідерів на Червоній площі. А урочистості, які планується провести на Вестерплатте, пропаганда вже спритно подає як спробу вкрасти Перемогу. І нічого з цим не поробиш. Російський народ відокремлений сьогодні від Заходу щільним парканом брехні».

Про те, наскільки змінилися стосунки Росії і Європи за останніх кілька років, можна судити з іншої цитати: «Моя країна не лише визнає помилки і трагедії минулого, але й робить практичний внесок у будівництво нового світу на нових принципах. Нам потрібно вилікувати суспільство від зарази ксенофобії, расової ненависті, взаємної недовіри, побудованого на цинічному перекручуванні чи грубій фальсифікації історії. Сучасна цивілізована політика повинна ґрунтуватися на загальних моральних і єдиних правових принципах. Переконаний, що тільки в цьому випадку ми зможемо перегорнути трагічну сторінку історії Другої світової війни – в ім’я пам’яті полеглих і заради мирного майбутнього наших дітей. Ми щиро хочемо, щоб російсько-польські стосунки так само були позбавлені від нашарувань минулого, розвивалися в дусі добросусідства, співробітництва, тобто були би гідні двох великих європейських народів». Це був Володимир Путін, тодішній прем’єр-міністр Росії. Вищенаведене – уривок з його промови на півострові Вестерплатте 1 вересня 2009, під час меморіальної акції з нагоди 70-річчя початку Другої світової війни.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG