Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:11

Голокост у Латвії через призму радянської окупації і режим Путіна


Один із нацистських концтаборів «Аушвіц-Біркенау». Освенцім, Польща. Листопад 2014 року

Один із нацистських концтаборів «Аушвіц-Біркенау». Освенцім, Польща. Листопад 2014 року

Росія тенденційно висвітлює не тільки новини, але й історичні події – Шноре

Рига – За роки нацистської окупації у Латвії було знищено майже 90% євреїв із тих, що проживали в цій країні до Другої світової війни. Голокост у Латвії мав свої особливості, оскільки у переслідуванні та знищенні євреїв нацистами були задіяні й місцеві колабораціоністи. Також, на думку істориків, питання Голокосту для латвійців перетинається із власними втратами не лише від нацистської, але й радянської окупації.

У Латвії Голокост підтвердив своє буквальне значення. Це слово походить від грецької мови і означає «всеспалення». Четвертого липня 1941 року, майже одразу після окупації країни нацистами, півтисячі євреїв зігнали в хоральну синагогу в Ризі, де вони були заживо спалені. Тому, в Латвії «Днем пам’яті жертв геноциду єврейського народу» є 4 липня, на відміну від інших країн, які відзначають пам’ять жертв Голокосту 27 січня.

Четвертого липня була спалена синагога в Ризі, разом зі значною кількістю людей, які були всередині

«Четвертого липня була спалена синагога в Ризі, разом зі значною кількістю людей, які були всередині. Того ж самого дня був проголошений заклик до латишів взяти участь в «очищенні своєї землі», який мав засвідчити, що нацисти хочуть «очистити» Латвію від євреїв», – розповідає директор музею «Євреї у Латвії» Ілля Лєнскіс.

Голокост у Латвії розпочався з нацистською окупацією

Провідному вченому Інституту філософії та соціології Латвії Лео Дрібінсу вдалося пережити Голокост тільки завдяки тому, що його мати була латишкою. Він щороку 4 липня приходить на місце, де нацисти спалили синагогу разом із людьми.

В Ризі погроми не почалися. Тоді вони були змушені розпочати організоване знищення євреїв під своїм керівництвом

«Це було сигналом до подальших масових убивств. Німці сподівалися, що почнуться погроми, як у Каунасі, – розповідає Лео Дрібінс, – але в Ризі погроми не почалися. Тоді вони були змушені розпочати організоване знищення євреїв під своїм керівництвом, але з широким залученням місцевих колабораціоністів і тих, хто ненавидів євреїв, в тому числі й кримінальних елементів».

Дані дослідників Голокосту свідчать, що під час нацистської окупації у Латвії загинуло майже 70 тисяч латвійських євреїв і 20 тисяч євреїв, привезених сюди з інших країн.

«Голокост у Латвії був. Нацистська Німеччина, завоювавши країни Східної Європи цю політику реалізовувала. Це велика трагедія. Наразі ми Голокост засуджуємо, як і участь в ньому місцевих колабораціоністів, які були і тут в Латвії», – зазначив Радіо Свобода історик, режисер фільму «Радянська історія», керівник латвійської делегації Парламентської асамблеї ОБСЄ Едвінс Шноре.

Член Комісії істориків Латвії, професор Айварс Странга у своїх роботах наводить дані, що кількість латишів, які брали участь влітку 1941 року в знищенні євреїв, не перебільшувала 600 осіб, що є незначною частиною населення. Їхні злочини, за словами історика, були великими.

«Нацизм і комунізм – злочинні режими»

Усвідомлюючи жахливість Голокосту, його розуміння у латвійців перетинається з питанням радянської окупації, яке для них є дуже чутливим, оскільки в цей період загинуло й було репресовано багато місцевого населення.

Влітку 1941 року радянська влада депортувала в Сибір значну кількість місцевого населення

«У Латвії склалася специфічна ситуація, оскільки нацистська окупація сталася тут після року радянської окупації. За декілька тижнів до того, як Латвію окупувала Німеччина, влітку 1941 року радянська влада депортувала в Сибір значну кількість місцевого населення. Тому латвійці і дивляться на це питання (Голокосту) через призму радянських депортацій. Відповідно через цю призму вони дивляться і на нацистську окупацію. Оскільки ми знаємо, і це не таємниця, що окремі латвійці Німеччину чекали, як визволителя», – зазначив Едвінс Шноре.

Історик зауважив, якщо дивитися пропорційно за національною ознакою, то від радянської депортації у Латвії найбільш постраждали саме євреї, значна частина з яких загинула в Сибіру.

У нацистів це було знищення за етнічною категорією, а в радянські часи – за соціальною і етнічною, це були злочинні режими в обох випадках

Едвінс Шноре вважає, що можна ототожнювати руйнівні наслідки нацистського і сталінського режиму. «Якщо дивитися на те, як планомірно знищувалися різні категорії населення, лише існувала різниця у визначенні цих категорій – у нацистів це було знищення за етнічною категорією, а в радянські часи – за соціальною і етнічною, то це були злочинні режими в обох випадках», – зауважує Едвінс Шноре.

«Світ врятували Праведники миру»

Президент Андріс Берзіньш зазначив у День пам’яті жертв Голокосту, що знищення євреїв в роки Другої світової стало чорною сторінкою в історії Латвії, однак у ті роки, поряд із виявленням жителями ксенофобії, були і приклади безкорисливості та самовідданості.

Єкабс Баркан народився у Краславі. Йому було 12 років, коли в місто прийшли нацисти. Він згадує про своє спасіння: «Вночі до нас прийшов місцевий поліцейський і повідомив, що о шостій ранку за нами прийдуть. Він просив, щоб ми зникли. Він хотів нам допомогти. І ми вночі пішли».

Його родину з п’яти осіб приховував латиський селянин. Три роки вони таємно жили в його будинку на кордоні Латвії.

Колишній президент Міжнародного товариства історії ґето та геноциду євреїв, письменник Леонід Коваль писав: «Після Голокосту світ повинен був зникнути, але його врятували праведники». Серед латишів таким був Жаніс Ліпке.

Понад 50 євреїв врятував ризький робітник Жаніс Ліпке і його дружина Іоанна

«Понад 50 євреїв врятував ризький робітник Жаніс Ліпке і його дружина Іоанна. За порятунок євреїв офіційно звання Праведник народів миру присвоєно 120 жителям Латвії. Серед них понад 70 латишів, а також німці, росіяни, поляки, гречанка», – розповів дослідник Голокосту Арон Шеєр.

Наразі у Латвії досі спірним залишається питання про авіатора Герберта Цукурса. Дехто його вважає нацистським злочинцем, інші – рятувальником євреїв. З огляду на це постанова мюзиклу «Герберт Цукурс» у Латвії набула особливого розголосу, як у самій країни, так і за її межами.

За словами продюсера мюзиклу Юріса Міллера, вина Герберта Цукурса юридично не доведена: «Моя мета, як продюсера, досягти того, щоб усі зацікавлені країни – Латвія, Ізраїль, Росія, Німеччина зійшлися у думці, що слід юридично покласти крапку у долі Герберта Цукурса. Для одних – він ще не засуджений учасник Голокосту, для інших – рятувальник євреїв, який приховував як мінімум чотирьох євреїв, ризикуючи своїм життям. Це питання, на яке має відповісти суд»

Директор Єрусалимського відділення Центру Симона Візенталя Єфраїм Зурофф різко засудив постанову у Латвії мюзиклу про Герберта Цукурса. На його думку, «цей спектакль є спробою реабілітувати одного з найвідоміших убивць євреїв у Балтійських країнах під час Голокосту».

Росія тенденційно висвітлює не тільки новини, але й історичні події – Шноре

На сайті Єрусалимського відділення Центру Симона Візенталя нещодавно була також розміщена критична заява на адресу Латвії з огляду на відмову під її егідою презентувати виставу «Вкрадене дитинство. Жертви Голокосту очима малолітніх в’язнів нацистського концтабору Саласпілс». Виставка була приурочена до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту і мала відкритися 26 січня цього року у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Прес-секретар МЗС Латвії Карліс Ейхенбаумс, коментуючи рішення Риги, зазначив, що у згаданій виставці використовуються матеріали аналогічної, організованої фондом Олександра Дюкова «Історична пам’ять» в Москві у 2012 році. На думку латвійської сторони, ця виставка була дуже тенденційною, історія Латвії була невірно інтерпретована, а її організатор Олександр Дюков дозволяв собі відверто ворожі висловлювання про Латвію.

Латвійський історик Едвінс Шноре вважає, що з боку Латвії було вірним рішенням відмовитися від проведення в штаб-квартирі ЮНЕСКО виставки про концентраційний табір у Саласпілсі. Оскільки організатор виставки Олександр Дюков запідозрений у фальсифікації, зокрема фото дівчинки, яка померла в Африці в 1901 році в роки англо-бурської війни, він свого часу використовував для ілюстрації «жертв латиських фашистів» в Саласпілсі.

Виставка про Саласпілській табір, яку поширює Росія, безперечно бреше

«Я вважаю, що це рішення було вірним. Безумовно, слід досліджувати, яким був концентраційний табір в Саласпілсі і безпосередньо латвійські вчені над цим питанням працюють, є відповідна література. Інформацією про дослідження слід ділитися, показувати, але й не треба брехати про цю трагічну сторінку в історії. Я вважаю, що виставка про Саласпілській табір, яку поширює Росія, безперечно бреше», – вважає Едвінс Шноре.

Сьогодні фальсифікація фактів стає вже нормою для Росії, зазначив латвійський депутат. Приклад тенденційного, а в окремих випадках відверто брехливого висвітлення новин в Україні, а тепер й історичних подій в Латвії, свідчить про те, що Кремль веде інформаційну війну широким фронтом.

За словами історика, риторика Кремля пов’язана з бажанням Володимира Путіна якнайдовше залишатися при владі.

«Якщо Росія насправді хоче об’єктивно говорити про трагедію Голокосту, то їй, в першу чергу, треба було приєднатися до участі у пам’ятних заходах із вшанування жертв Голокосту в Польщі, що відбулися в січні», – вважає режисер фільму «Радянська історія», керівник латвійської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ Едвінс Шноре.

У 2004 році Латвія стала другою після Литви серед колишніх республік СРСР, що набули членство в Міжнародній організації зі співробітництва в увічненні та вивченні Голокосту (ITF). У 2005 році Латвія принесла офіційні вибачення жертвам Голокосту.


На цю ж тему:

03.02.2015
Уроки Голокосту і російські окупанти в Україні

«Частина російського суспільства приймає путінську пропаганду, хоча це – злочинна, антилюдська пропаганда» – дослідник Голокосту далі
03.02.2015
Східна Європа має відмінний від Заходу досвід Голокосту

Західна Європа, США, західні суспільства в цілому, не лише єврейські громади в цих країнах, поставили досвід Голокосту в центр своєї ідентичності далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG