Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:26

США на зустрічі в НАТО шукатимуть прихильників підтримки України – експерт


​Північноатлантичний союз, готуючи відповідь Росії, можливо, визначиться й щодо подальшої допомоги Україні

Брюссель – Перші підсумки зміцнення оборонного та стримуючого потенціалу НАТО після рішень вересневого саміту в Уельсі підбиватимуть у четвер в Брюсселі міністри оборони держав-союзниць. Як очікується, представники альянсу зокрема, визначать практичні кроки реалізації так званого «Плану дій підвищеної готовності». Однак за робочим обідом та протягом міністерських консультацій учасники зосередяться також на українському конфлікті. Як очікується, США, які відстоюють ідею допомоги Україні зброєю, спробують переконати у цьому й інших партнерів по НАТО.

Хоча в офіційній програмі міністрів оборони НАТО теми України немає, однак важливі рішення, які мають намір ухвалити у Брюсселі, будуть прямо чи опосередновано пов’язані з конфліктом на українському сході та роллю Росії в ньому.

Як пояснюють в НАТО, йтиметься про розподіл завдань у створенні «передових сил швидкого реагування», що є центральною ланкою «Плану дій для підвищеної готовності». Ці передові сили мають стати чисельнішими, значно швидшими, складатимуться з військово-повітряного, військово-морського та компоненту спеціального призначення. Інше рішення, яке мають ухвалити міністри оборони НАТО, – створення інтегруючих командних пунктів альянсу в Польщі, Болгарії, Румунії та трьох державах Балтії. Всі ці дії спрямовані на зміцнення готовності реагування на виклики, зокрема викликані російською агресією в Україні. При чому, зауважує речниця НАТО Оана Лунґеску, ці кроки «винятково оборонного характеру та не виходять за рамки міжнародних зобов’язань, взятих на себе Північноатлантичним союзом».

Втім, як пояснює Жак Ліппер, експерт з Європейського інституту міжнародних відносин та віце-президент брюссельської Дипломатичної академії, між 28-ми державами НАТО ще немає єдності у тому, як саме і чи треба взагалі реалізовувати ці плани.

«Одностайності в цих планах не буде, – каже аналітик. – Можливо, проти виступить Греція, а слідом за нею і Угорщина, яка прагне добрих відносин з сусідньою Росією. Адже для росіян те, що ухавлюватимуть сьогодні в НАТО, – неприйнятне. Москва не хоче командних центрів чи наближення НАТО до її кордонів».

Власне, анексія Криму, на думку Ліппера, тому й сталася, що Росія не хотіла натовських баз в Чорноморському регіоні, який, вважає Москва, входить до її сфери впливу. Тим часом, експерт переконаний: США буде озброювати Україну.

Надання зброї Україні хочуть зробити багатонаціональним

Водночас і у НАТО сьогодні вирішуватимуть як далі надавати Україні політичну та особливо практичну підтримку, адже напруга на сході зростає. Чак Гейґел, голова оборонного відомства США, на думку Бруно Лете, аналітика з питань оборони та безпеки в Фонді Джермана Маршала, приїхав до Брюсселя із конкретним завданням: схилити на свій бік ті країни, що вагаються: надавати українцям летальну зброю чи ні.

«Конгрес США, лідери НАТО й, наприклад, Польща виступають за. Німеччина з Ангелою Меркель категорично проти. Країни на кшталт Франції, Британії та інших – вагаються, – перераховує аналітик Фонду Джермана Маршала. – Тож Сполучені Штати шукатимуть підтримки цієї ідеї в контексті всього НАТО, щоб надання зброї Україні було не лише їхньою ініціативою, а багатонаціональним рухом».

Експерт вважає, що буде цікаво побачити, чи з’явиться на нинішніх міністерських зустрічах спільна позиція щодо воєнно-технічної допомоги Україні. Йдеться про надання таких важливих елементів, як дрони, протитанкове озброєння та інше.

Тим часом офіційна позиція НАТО нині така: ми організація військово-політична й не маємо можливості надавати озброєння. Натомість альянс продовжує значно поглибилювати політичний діалог із Києвом, надає експертну допомогу, а також деяку підтримку практичну – через так звані «трастові фонди», націлені на модернізацію української армії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG